14-16 лютого у Мюнхені відбудеться щорічна 61-ша Мюнхенська конференція з безпеки. В ній візьме участь і делегація Дональда Трампа на чолі з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом.
Спецпредставник Трампа по Україні та Росії Кіт Келлог дописав на Х, що також приїде на конференцію, де говоритиме з союзниками Америки про закінчення «кровопролитної і дороговартісної війни в Україні». Пізніше Bloomberg повідомив, що саме в Мюнхені адміністрація Трампа представить «довгоочікуваний план припинення війни Росії проти України». Проте в ефірі Newsmax Кіт Келлог сказав, що взагалі не говорив ні з ким із Bloomberg, і на Мюнхенській безпековій конференції він не збирається представляти мирний план.
«Знаєте, людина, яка представить мирний план, — це президент США, а не Кіт Келлог. Ми збираємося довести це (деталі — Ред.) до нього (до Трампа — Ред.), допомогти йому довести це до точки, коли він це представить. Але наступного тижня цього зовсім не станеться. Ми збираємося провести чудові дискусії з високопосадовцями в європейському середовищі та повідомимо те, про що дізналися, президенту США», — додав Кіт Келлог.
То, чи є взагалі у команди Трампа конкретний і деталізований план закінчення війни Росії проти України? За словами Володимира Зеленського, такого офіційного плану немає.
«Я впевнений, наші команди будуть працювати разом. Не може бути окремого плану від когось. Є конкретні речі, які ми вже обговорювали з американською стороною ще до інавгурації президента Трампа. У нас була можливість почути один одного. Почути бачення, важливі, пріоритетні речі, в яких не може бути поступок від українського народу», - додав український президент.
Разом із тим західна преса рясніє повідомленнями про те, чим Україні доведеться поступитися заради угоди Трампа з Путіним про встановлення режиму припинення вогню, після чого Україна має обов’язково провести президентські і парламентські вибори. Причому заяви про вибори з Вашингтона останнім часом звучать все голосніше. Тож, що має на меті «план Трампа», якого ще немає? Та чому в США так зациклені на виборах в Україні? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
План Трампа: припинення вогню і вибори
Попри спростування Кітом Келлогом, що у Мюнхені не буде офіційно представлений план Трампа про закінчення війни, Bloomberg все ж зазначає, що він включає «потенційне замороження конфлікту та залишення території, окупованої російськими військами, в підвішеному стані, одночасно надаючи Україні гарантії безпеки, щоб Москва не могла напасти знову». В принципі, чогось нового в цьому немає. Держсекретар Марко Рубіо, радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц, та й сам Дональд Трамп неодноразово публічно наголошували, що їхня ціль номер один — домовитися з Росією про режим припинення вогню, зробивши його сталим і непорушним.
Днями президент США також додав, що подальшу американську допомогу Києву він хоче гарантувати українськими рідкоземельними ресурсами. «Ми прагнемо укласти угоду з Україною, де вони збираються забезпечити те, що ми їм даємо, своїми рідкоземельними елементами та іншими речами», — додав Трамп. ТСН.ua вже писав, що може йтися про титан, літій, берилій, марганець, галій, уран, цирконій, графіт, нікель та інші. За даними Всесвітнього економічного форуму (щорічно відбувається у Давосі, Швейцарія), Україна входить до десятки постачальників мінеральних ресурсів, маючи близько 5% світових запасів.
Разом із цим Кіт Келлог вже двічі заявив про необхідність проведення президентських і парламентських виборів в Україні, «можливо до кінця року, особливо, якщо Київ зможе домовитися про перемир’я з Росією в найближчі місяці». Саме так він сказав в інтерв’ю Reuters. Вже через тиждень в інтерв’ю Newsmax Кіт Келлог додав, що вибори відбуваються в кожній демократичній країні, й навіть у США під час війни теж були вибори.
«Думаю, що з часом… Вони (вибори — Ред.) не можуть відбутися (в Україні — Ред.) прямо зараз, бо це протирічить їхній конституції. Українці не можуть проводити вибори до припинення воєнних дій. Але буде досягнений момент, коли їм доведеться провести вибори. Це ознака здорової демократії. Це не означає, що Зеленський має піти. Ні. Ознакою здорової демократії є бажання і можливість провести вибори навіть під час війни», — також сказав Кіт Келлог в ефірі Newsmax.
Те ж саме говорив Путін: кулуарні переговори Вашингтона та Москви
Справа в тому, що заяви Кіта Келлога пролунали одразу після інтерв’ю Путіна, де він вчергове говорив про «нелегітимність Зеленського». Очільник Кремля договорився до того, що український президент не може підписувати жодних документів, навіть відмінити підписане ним же у вересні 2022 року рішення РНБО про заборону вести переговори з Росією. Пізніше прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «російська сторона залишається відкритою до переговорів, незважаючи на те, що Зеленський має великі проблеми де-юре з точки зору своєї легітимності».
Проте таке суголосся заяв Вашингтона та Москви викликає багато запитань. Тому ТСН.ua запитав у почесного експерта Ради з міжнародних відносин (CFR), спецпомічника президента США і старшого директора у справах Росії в апараті Ради нацбезпеки у 2004-2007 роках Томаса Грехема, чи можна розглядати це як консенсус між США та Росією щодо проведення виборів в Україні, та чи може адміністрація Трампа вважати, що президента Зеленського потрібно змінити, бо він перешкоджає завершенню війни. Адже подібні запитання ми не раз чули від відомих американських журналістів, наприклад під час інтерв’ю Марко Рубіо минулого тижня.
«Ні і ні. Вашингтон вважає, що вибори мають бути проведені після припинення вогню та, ймовірно, після скасування воєнного стану, оскільки вкрай важливо, щоб лідери України зміцнили свою демократичну легітимність. Це було б правдою, що б не говорив Кремль», — сказав ТСН.ua Томас Грехем.
До того ж, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська нагадала ТСН.ua про черговий від початку повномасштабного російського вторгнення візит сенатора-республіканця Ліндсі Грема до Києва у вересні 2023 року, коли він говорив про необхідність проведення виборів в Україні у 2024 році, бо, мовляв, у минулому ми були дуже корумпованою країною, а американський народ має знати, що Україна змінилася. Ліндсі Грема вважають дуже наближеним до Дональда Трампа. Навіть подейкували, що це він переконав його балотуватися на другий термін.
«Тому, якщо пов’язувати це з якимись останніми інтерв’ю Путіна і забувати, що є історична тяглість заяв з боку цієї політичної групи (республіканців-трампістів — Ред.), то ми для себе викривлюємо, певним чином, реальність. Зрозуміло, що Росія хоче так чи інакше послабити Україну. Період виборів під час гарячої фази війни — це період послаблення України, бо виникає багато питань щодо самого процесу. Але мотив росіян один, а мотив американців — зовсім інший. Тим паче США, до прикладу, були активні в афганському конфлікті. Вибори там відбувалися під час гарячої фази, просто це зовсім іншого характеру війна була», — сказала ТСН.ua Ольга Айвазовська.
Також, за її словами, в окремих групах у США є глибоке переконання, що якщо вони в період громадянської війни організовували голосування, то і в Україні це можливо, є досвід Другої світової війни, на який також посилаються США.
«Хоча є велика відмінність з нами, тому що жодних бойових дій на території США не відбувалося, крім атаки Японської імперії на Перл-Харбор. Але, тим не менше, ми розуміємо, що є власна парадигма (у США — Ред.), якийсь історичний досвід, який сприймається як норма, і тому проведення виборів в умовах війни, але все ж таки після (встановлення — Ред.) режиму припинення вогню, принаймні про це говориться в заявах Кіта Келлога, є можливим. Як на мене, це просто такий стиль комунікації, до якого багато хто не звик, який є особливістю нової адміністрації. Тому позиція США і позиція Росії — це не дві схожі позиції, які синхронізовані між собою в часі чи заради реалізації якогось конкретного плану. Це реально позиція однієї з груп в США, яка тягла в часі і вона відтворюється, повторюється вже не перший рік», — підсумувала Ольга Айвазовська.
Чи можливі вибори: як говорити з Трампом
Днями в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану президент Зеленський заявив, що вибори в Україні відбудуться після завершення гарячої фази війни та скасування воєнного стану. Стаття 103 Конституції України каже, що чергові президентські вибори проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента. Тобто, якби не було повномасштабного вторгнення та не діяв закон про правовий режим воєнного стану, чергові президентські вибори в Україні мали б відбутися 31 березня 2024 року, а парламентські — восени 2023 року.
Десь від середини 2023 року наші західні союзники й партнери (й це не лише окремі групи в США) неофіційно порушували питання про можливість проведення виборів в Україні. Українські ЗМІ навіть повідомляли, що Офіс президента готував звернення до Конституційного суду з метою розтлумачити норми відповідності закону про правовий режим воєнного стану Конституції щодо можливості чи неможливості проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни.
Тоді все це підігрівалося витоками в пресу про тертя між українським керівництвом і нашими європейськими та американськими партнерами. Наприклад, вже колишній президент США Джо Байден був проти участі Володимира Зеленського у Вільнюському саміті НАТО влітку 2023 року через буцімто різкі висловлювання українського президента на адресу США та інших щодо членства України в НАТО. Також влітку 2023 року тодішній міністр оборони Британії Бен Воллес дорікнув Україні, мовляв, «Захід — не Амазон», і треба бути більш вдячними за надану допомогу. Та й у Дональда Трампа є особиста історія з Володимиром Зеленським, пов’язана з імпічментом після їхньої телефонної розмови у 2019 році.
Можливо навіть, що в гонитві за швидкою домовленістю з Путіним щодо замороження війни, на Заході можуть вважати, що після перезавантаження влади в Україні Росія погодиться вести переговори з новою владою в Києві. Проте, якщо такі розмови в лавах наших партнерів і союзників є, то вони забувають, що Кремль вважає будь-яку владу в Україні нелегітимною від 2014 року. Та й говорити про закінчення війни й новий переділ сфер впливу в Європі Путін хоче особисто з президентом США. Тож, не вибори в Україні, й аж ніяк не прізвище українського президента є причиною продовження війни.
«Є серйозні виклики, але є і фундаментальні людські речі. Як проголосують наші воїни? Як вони можуть голосувати з окопів? Як будуть голосувати люди на окупованих територіях? Як проголосують 8 млн українців, які були змушені виїхати за кордон через цю війну? Звичайно, війна закінчиться — закінчиться активна фаза. І коли буде скасовано воєнний стан, вибори обов’язково відбудуться. Це необхідно — ми захищаємо демократію, і це її фундаментальна частина», — заявив президент Зеленський в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану.
Також, за його словами, без надання Україні гарантій безпеки з боку США та ЄС скасувати воєнний стан неможливо. Аналізуючи план Трампа, German Marshall Fund зазначає, що такими гарантіями, крім членства України в НАТО, мають бути: присутність близько 100 тис. європейських військових в Україні; поставки всієї необхідної зброї, щоб будь-який майбутній напад Росії дорівнював самогубству; та конфіскація 300 млрд $ російських заморожених активів і їхнє використання на закупівлю зброї для Києва та відбудову України.
Разом із цим, все ж виникає досить логічне запитання: чому, розуміючи всі ці виклики, США продовжують наполягати на проведенні виборів в Україні після встановлення режиму припинення вогню, якщо Трампу вдасться домовитися з Путіним? Адже навіть в Україні досі діє (як би різні політичні групи не готувалися до можливих виборів) політичний консенсус щодо підтримки чинної української влади, поки триває повномасштабна війна. За словами директора Програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександра Краєва, незважаючи на трохи нестандартні підходи Трампа, США все ж таки хочуть відігравати роль лідера демократії. До того ж, ще за часів адміністрації Байдена республіканці в Конгресі постійно казали, що вибори в Україні будуть показником стабільності, мовляв, ми не дарма в цю державу вкладалися.
«Цю російську ідею про нелегітимність (української влади — Ред.) на Заході не сильно підтримують. Але її роздувають китайці та Глобальний Південь. Вони це роблять не настільки публічно, як Росія, але такі ідеї циркулюють, виставляючи це як претензію США. Тому американці тут не хочуть ризикувати. Ну, і останнє, про що постійно каже Ліндсі Грем: українці самі в цьому зацікавлені, українці самі про це постійно говорять. Тому, мовляв, тут не те, що американська ініціатива, а виконання українського плану, про який говорилося ще у 2023 році. Тому вони трохи і на нас ще перекладають цей тягар відповідальності за ініціативу», — сказав ТСН.ua Олександр Краєв.
За словами амбасадорки України в США Оксани Маркарової, якщо питання виборів буде порушуватися, Київ безумовно готовий до цього обговорення, як ми це робили й раніше, і будемо дуже раді, якщо в Україні відбудуться вибори, бо це означатиме, що ми перемогли в цій війні. Разом із тим, якщо США так хочуть проведення виборів, хай допоможуть нам досягти врегулювання війни на прийнятних для України умовах. Адже, хто, наприклад, поїде спостерігачем на вибори в Україну, навіть за умов встановлення режиму припинення вогню, проте з постійним ризиком удару балістикою чи міжконтинентальною ракетою?
«Ми можемо і маємо так робити (апелювати до США щодо гарантій безпеки проведення виборів — Ред.), бо насправді в нас іншого варіанту немає. Ми ж не можемо зараз „зламати“ нашу Конституцію і провести вибори під час воєнного стану. Ми не можемо раптово змусити росіян перестати стріляти, щоб люди пішли на виборчі дільниці. В англомовній політичній традиції це називається „погоджуватися з принципом“. Тобто, ми погоджуємося з принципом, що в Україні треба вибори. Але з практичної точки зору, дайте нам раз, два, три… До речі, говорячи мовою Трампа, треба сказати, давайте зробимо з цього угоду», — підсумував Олександр Краєв.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Морози нижче 10 градусів протягом тижня призведуть до критичної ситуації в енергосистемі — глава «Укренерго».
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →