Операція ЗСУ у Курській області - це найефективніший наступ за всю війну. Українська розвідка виявила слабкі місця росіян - спецпризначенці заздалегідь перетнули кордон, щоб підготувати територію. Коли 6 серпня ЗСУ перетнули російський кордон - це був хрестоматійний приклад того, що стратеги називають загальновійськовим маневром.
Як повідомляє The Telegraph, Сили оборони поєднали роботу піхоти, бронетехніки, артилерії та інженерної техніки, щоб зруйнувати оборони противника. При цьому російські БПЛА та датчики були засліплені засобами радіоелектронної боротьби. Парасолька протиповітряної оборони закрила небо над українськими військовими від літаків РФ.
"Спочатку це виглядало як обмежений транскордонний рейд. Приготування велися в такій таємниці, що союзники України, здавалося, були в невіданні, як і її вороги. Володимир Зеленський засвоїв уроки контрнаступу 2023 року, коли Росія скористалася тривалим періодом попередження, щоб побудувати смугу мін, колючого дроту та вогневих точок глибиною три милі. Цього разу Україна застала росіян зненацька", - йдеться у матеріалі.
Курську операцію можна вважати найзначнішою перемогою України за два роки. Російська інфраструктура деградує, мости руйнуються, газові установки пошкоджуються. Більше аеродромів, нафтопереробних заводів і складів постачання тепер у радіусі атаки.
Цілі Курської операції
На думку журналістів, основна мета полягала в тому, щоб змінити обстановку всередині Росії, зробивши війну менш привабливою та налаштувавши ключові фігури проти Володимира Путіна.
Крім того, на тлі провального минулорічного контрнаступу Україна потребувала підвищення морального духу. Цією операцію Зеленський одним ударом нагадав українцям, що вони ще можуть перемогти.
Таке саме повідомлення отримали й союзники України в Європі та США, деякі з яких запитували, чи варто їм постійно підтримувати війну, яку, очевидно, неможливо виграти. Тепер здається очевидним, що якщо партнери Києва по НАТО дозволять використання ракет великої дальності в Росії, Україна продовжить досягати успіхів.
Третя мета цього наступу - відтягнути російські сили з України. Крім того, важливо було захопити багато військовополонених, щоб потім обміняти їх на своїх захисників. Тепер матері російських призовників просувають продовження обмінів.
Також Україна посилила свої позиції у разі проведення переговорів. Поки Росія окуповувала шматки української території, Зеленському мало чим вдалось би торгуватися. Тепер же з'явилась можливість для обміну.
"Все це другорядні цілі. Зеленський знає, що найнадійніший спосіб покласти край війні – повалити Путіна, який має містичне бажання встановити якийсь протекторат над Києвом, який він бачить як батьківщину Росії. Так, Путіна також мотивує голод до енергетичних запасів під Донбасом і в акваторії Криму. Але навіть якби анексію чотирьох українських областей було визнано, він не заспокоївся б, поки Київ не визнає російський суверенітет, принаймні у зовнішній політиці", - пояснює The Telegraph.
Тому стратегія України полягає в тому, щоб зробити війну непопулярною для росіян. Усі пам’ятають масові заворушення, які передували виведенню військ з Афганістану в 1988 році. Ця війна забрала 15 000 радянських життів за десять років, однак війна в Україні коштує РФ у десятки разів більше.
Повалення Путіна
Хоча матерям призовників, на яких зараз впливає Україна, бракує політичної ваги, Київ хоче переконати російських генералів і силовиків, що витрати на війну є надмірними.
Це почалося зі знищення Чорноморського флоту Росії. Потім Україна атакувала нафтові та газові установки, що стало ударом по економіці. Далі БПЛА почали вражати військові об'єкти по всій території країни-агресора - від Москви до Мурманська.
"Швидше за все, він (Путін, - ред.) не хоче визнавати грандіозність того, що сталося, а саме те, що спецоперація по захопленню Київа за кілька днів, натомість призвела до того, що бої перенеслися на матінку-Росію", - зазначає видання.
Там нагадали, що велика спокуса в будь-якій війні — зосередитися на передовій, але це є помилкою. Зокрема, результат Першої світової війни визначив саме виробничий потенціал. Послідовність полягала в тому, що в Німеччині закінчилися гроші, війська почали повстання, кайзер був змушений зректися престолу, а новий уряд капітулював.
"Гроші в Росії ще не закінчилися. Але за межами великих міст проблеми спіралеподібної інфляції, дефіциту товарів і робочої сили, оскільки еміграція посилює вплив призову на військову службу та відволікання робочої сили на воєнне виробництво, стає неможливо замаскувати, незважаючи на найкращі спроби центрального банку представити світ з оптимістичними цифрами. Багато генералів і олігархів побачать, що Путін ізолює, ганьбить і руйнує їхню країну в гонитві за тим, що є не більш ніж особистою одержимістю, спричиненою читанням занадто великої кількості історії під час карантину", - підсумовують журналісти.