Україна готується до "торгів" з ймовірним президентом США Дональдом Трампом, захоплюючи російські землі. Про це пише Financial Times.
Розмінна монета
"Росія принесла війну іншим, а тепер повертається додому", - такими словами президент Володимир Зеленський вперше перервав мовчання та опосередковано підтвердив вторгення ЗСУ в російську Курську область.
Український президент назвав лише одну мету зухвалого наступу своєї армії: створити буферну зону в прикордонній області, яку росіяни використовували для ударів по Сумській області.
Неясність щодо стратегічних цілей першого вторгнення на російську територію після Другої світової війни має сенс: це змушує ворога здогадуватися.
"Невизначеність - найкращий спосіб не загнати себе в кут, якщо події розвиваються не так, як планувалося", - каже Микола Бєлєсков, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, що є частиною Департаменту військової політики України.
Аналітики з питань оборони, українські солдати і навіть диктатор Володимир Путін запропонували власні пояснення операції:
- відвести російські війська від фронту, де українські війська повільно втрачають позиції;
- відновити віру в наступальну здатність України;
- використовувати територію Росії як важіль впливу на будь-які переговори з Москвою.
Вторгнення в Курську як "розмінна монета" у майбутніх переговорах - найпереконливіша стратегічна ціль України. Її озвучував й Путін. Але ця ціль також є найнебезпечнішою.
Київ знає, що на нього тиснутимуть, щоб вести переговори про припинення війни, особливо якщо Дональд Трамп повернеться до Білого дому після президентських виборів у листопаді. Дипломатично Україна намагалася виступити на передній план, просуваючи власну формулу миру та обіцяючи міжнародну мирну конференцію із запрошенням Росії до 5 листопада.
Трамп вихвалявся, що за одну ніч принесе мир в Україну. Ніхто не знає як. Але кілька його колишніх чиновників і радників припустили, що "мир Трампа" може включати територіальні поступки в обмін на значні гарантії безпеки Заходу.
Київ і багато його європейських союзників стурбовані тим, що адміністрація Трампа примушує Україну до несправедливого та нестабільного миру під загрозою припинення постачання озброєння США.
Але за нинішнього рівня військової підтримки Заходу - і внутрішньої мобілізації ресурсів Україною - Києву бракує сил для перемоги. Здається, що Європа все ще не бажає активізуватися. Хоча є "визнання", що європейці повинні будуть зробити більше для озброєння України, немає "суттєвого обговорення варіантів", каже високопоставлений європейський чиновник.
Більшість західних столиць заявляють, що хочуть, щоб Київ мав якнайсильнішу позицію для переговорів. До наступу на Курськ минулого тижня в України було небагато варіантів потрапити туди в короткостроковій перспективі. На східному фронті вона втрачає позиції. Позиції Росії, здається, зміцнилися на півдні, хоча контрольований Росією Крим виглядає дедалі вразливішим. Тепер Київ може мати російську землю для обміну.
Це може сподобатися українській громадськості, яка все більше відкрита до врегулювання конфлікту шляхом переговорів з Росією, але все ще значною мірою проти територіальних поступок.
Обмежена користь
Але якщо Київ хоче обміняти землю, яку він захопив у Росії, він повинен утримати її - і ціна цього може стати надто високою. Вторгнення України потрібно буде підтримувати складною операцією логістики, а також ротацією військ і резервами, яких бракувало на сході.
Українські військові та західні аналітики стурбовані тим, що перекидання обмежених ресурсів на Курськ ускладнить Україні утримання стратегічно важливих позицій у Донецьку. Останніми днями російські просування там тривають. Київ ризикує з політичних міркувань перестаратися у своєму новому наступі, як це було минулого року під час приреченої оборони Бахмута.
"Чого може досягти Україна, якщо витратить більше живої сили і техніки, щоб взяти більше прикордонних сіл на Курському напрямку? Від простого контролю над більшою кількістю землі можна отримати обмежену користь", - пише фінський аналітик Еміль Кастехельмі на X.
Схоже, Зеленський вважає, що здобутки варті ризику. Багато чого, каже Бєлєсков, залежатиме від масштабу відповіді Росії на вторгнення. Наразі Зеленський залишає свої варіанти та цілі відкритими.