Верховна Рада у другій половині квітня планує розглянути кадрові питання, і тоді може бути вирішена доля окремих міністерств та посадовців. Йдеться про Міністерство культури, Міністерство молоді та спорту, Мінреінтеграції та його очільницю Ірину Верещук, а також Мінінфраструктури.
Про це повідомляє «РБК-Україна».
За інформацією видання, депутатів з фракції «Слуги народу» попередили, що у 20-х числах квітня в парламенті планується розгляд кадрових питань. Може вирішитися доля окремих міністерств та персоналій: Мінкультури, Мінспорту, Верещук та очолюваного нею Мінреінтеграції, а також Мінвідновлення та інфраструктури.
На Банковій бажають встигнути розібратися з якомога більшою кількістю кадрових питань у це парламентське вікно.
Російські війська 11 квітня вкотре атакували українську енергетику, повністю зруйнувавши Трипільську ТЕС. Цього ж дня народні депутати більшістю голосів викликали звітувати у Раді віцепрем'єра з відновлення Олександра Кубракова та голову держагентства з відновлення Мустафу Найєма. Але обидва були у відрядженнях.
Повідомляється, що вже у 20-х числах квітня, коли Рада знову збереться на засідання, можливі перестановки в секторі інфраструктури та відновлення, і навіть його реорганізація. Водночас вказується, що вони не є найбільш імовірними.
Станом на 12 квітня на Банковій ще немає підсумкової схеми перестановок та злиття/ліквідацій в уряді, проте основні тренди вже проглядаються.
«Швидше за все, нарешті вирішиться доля Міністерства культури та інформполітики та Міністерства спорту, обидва з яких уже довгий час керуються виконувачами обов’язків. Цілком ймовірно, що в результаті вони будуть ліквідовані як такі, а їхні функції передадуть іншим органам», — йдеться в публікації.
Однак можливе також створення окремого «міністерства пропаганди», яке боротиметься із російською агресією в інформаційній сфері. Повідомляється, що таку ідею вже давно виношують на Банковій.
Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій також можуть ліквідувати. Більшість співрозмовників видання сказали, що його функціонал під час повномасштабної війни малозрозумілий. Доля очільниці відомства Верещук поки що невідома. Як варіант, називають посаду посла чи керівництво якоїсь із ОВА.
«У такому разі комусь доведеться передати напрямок внутрішньо переміщених осіб, яких налічується кілька мільйонів. Про створення окремого ВПО-міністерства не йдеться, але можливі кілька варіантів, про які почуло видання», — йдеться у статті.
Так, напрямок ВПО може бути переданий до Мінвідновлення, яке також займається інфраструктурою та розвитком територій, але водночас прибрати звідти тематику відновлення.
Керівником такого органу, за даними журналістів, може стати заступник керівника Офісу президента Олексій Кулеба, який відповідає в ОП за регіональну політику. Проте низка співрозмовників видання сумнівається, що Кулеба зацікавлений змінити Банкову на Грушевського. Зауважимо, що у неформальній владній ієрархії посади в ОП стоять набагато вище за посади в уряді.
Інший сценарій передбачає подальше посилення першої віце-прем'єрки та міністерки економіки Юлії Свириденко. Повідомляється, що вона може забрати на себе ще й частину інфраструктурної тематики та навіть «шматок» Мінекології.
«Свириденко називають креатурою голови ОП Андрія Єрмака, який у такому разі ще більше посилить свій вплив після того, як він остаточно зачистив Банкову від альтернативних джерел впливу на президента», — зазначається у матеріалі.
Водночас у кулуарах поширюються протилежні чутки — нібито Свириденко може повернутися на роботу до Офісу президента, тоді як віце-прем'єром стане очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов. Він вже очолював протягом 2020-2022 років Мінрегіон і продовжує брати активну участь у заходах на тему регіонального розвитку на нинішній своїй посаді. Джерела у владі кажуть, що крім цієї сфери, Чернишов хотів би курувати ще й енергетику з екологією.
Зазначається, що задовго до повномасштабної війни були активні розмови про те, що Чернишов не проти стати і прем’єр-міністром, але зараз про це не йдеться.
Всі співрозмовники видання запевняють, що регулярні чутки про відставку очільника уряду Дениса Шмигаля не мають підстав і здебільшого запускаються прихованими кандидатами на його посаду.