Блокада західного кордону України припинилася, але ненадовго. Польські фермери оголосили про нову блокаду кордону з Україною. Її початок намічено на 9 лютого. Причому блокуватимуть усі автодороги з України до Польщі, а також переходи на всіх пунктах пропуску. Доєднатися до блокади також планують угорці. "Апостроф" розбирався, в чому суть вимог, чи зачіпають вони інтереси нашої країни і чи можливо обійтися без протестів.
Ревізія "транспортного безвізу"
Західні кордони України, які протягом декількох місяців знаходилися у блокаді, поки що вільні. Польські автоперевізники оголосили про зупинку своєї акції 17 січня. Невдовзі їхній приклад наслідували словацькі, угорські та румунські протестувальники, що дало нарешті можливість відновити нормальний рух вантажного транспорту через кордон. Як повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, після припинення блокади з України виїхали вже понад 5 тисяч вантажівок.
Утім, недовго грала музика. У Польщі знову почали бунтувати аграрії. Так, блокаду кордону організовує спілка фермерів "Солідарність", закликавши до загального фермерського страйку та блокади всіх шляхів сполучення з Україною. Акція розпочнеться 9 лютого о 10.00.
Фермери заявляють, що їх змусила на таку безпрецедентну акцію невизначена позиція польського уряду, а також позиція Єврокомісії щодо імпорту агропродукції з України.
"Наше терпіння вичерпалося. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року неприйнятна для всієї нашої сільськогосподарської спільноти", - заявляють польські аграрії.
Заяві польських фермерів передувало повідомлення про те, що 31 січня Єврокомісія запропонувала ще на рік пролонгувати призупинення імпортних мит і квот для українського експорту до Євросоюзу, водночас посиливши захист чутливої сільськогосподарської продукції. У заяві Єврокомісії підкреслювалося, що пропозиція продовження зупинки обмежень робиться відповідно до зобов'язань ЄС підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно.
Утім, як бачимо, з цією ідеєю не погоджуються фермери не лише у Польщі, але і в Угорщині. І це попри те, що у Варшаві після візиту прем'єр-міністра Дональда Туска до Києва були націлені знайти компромісний варіант.
"Польська сторона вже працює над пропозиціями щодо таких змін і звернулася до України, щоб ми ці зміни підтримали, - говорить "Апострофу" віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) Володимир Балін. - Проте на сьогоднішній день ні АсМАП, ні, наскільки мені відомо, уряд, не знають точного змісту цих пропозицій. Майже напевне можна сказати, що вони не міститимуть повернення до системи дозволів, проти якої рішуче виступають українські перевізники. Проте там можуть бути інші неприйнятні для нас умови. Тому, перш ніж підтримувати будь-які пропозиції, ми хотіли б познайомитися з їхнім змістом".
Нова хвиля протестів може бути використана Варшавою для того, щоб посилити тиск на Україну і вибити для себе преференції.
Квоти повертаються
Складність ситуації посилює те, що український кордон також активно блокували аграрії сусідніх держав. Вони зокрема незадоволені проникненням на їхні ринки української сільськогосподарської продукції, яка є дешевшою за їхню власну. Втім, більшість питань, які хвилюють фермерів, як і у випадку з водіями, ніяк не пов’язані напряму з нашою країною.
"Якщо ми подивимося на останні акції польських фермерів, то головні їхні вимоги стосувалися доступності кредитів, відмови від збільшення оподаткування, субсидій на певні види продукції тощо, - розповів "Апострофу" заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. - Румунських фермерів, які перекривали пункти пропуску, найбільше турбувало підвищення цін на пальне. І тільки після цих питань вони згадували про те, що з України надходить продукція, яка становить конкуренцію для їхньої власної".
Відтак основні питання у протестувальників не до України, а до власних урядів та Єврокомісії. Проте у сусідніх країнах вже виробилася досить міцна звичка: які б питання і до кого в тебе не були, - блокуй кордон з Україною. Адже це надійний спосіб потрапити в новини і привернути до себе увагу політиків.
"Тож, на жаль, такі випадки можуть траплятися і надалі, - говорить Денис Марчук. - Крім того, я не здивуюся, якщо в цих акціях кінець кінцем буде знайдено слід Росії, яка дуже зацікавлена в подібних блокуваннях".
Поки ж Україна працює над тим, щоб запропонувати сусідам такий порядок постачання сільськогосподарської продукції, який задовольнив би всі сторони. Зокрема пропонується запровадити режим верифікації імпорту.
"Цей режим вже діє у нас з Румунією і Болгарією, - говорить Денис Марчук. - Він полягає в тому, що назагал українська продукція до цих країн вільно не експортується. Проте, якщо місцеві аграрії мають все ж таки потребу придбати певний вид збіжжя в Україні, то вони роблять відповідний запит і можуть отримати цей товар в потрібній їм кількості. Таким чином, українська продукція імпортується до цих країн тільки в тій кількості, якої потребує їхня економіка".
Такий же порядок запропонував запровадити український прем’єр Денис Шмигаль своєму польському колезі Дональду Туску під час його візиту до Києва. На думку української сторони, це дозволить зняти претензії з боку польських аграріїв, принаймні ті, які стосуються двосторонньої торгівлі.
Для вирішення всіх спірних питань із сусідніми країнами-членами ЄС у нашого уряду залишається дуже мало часу. І якщо існуючі протиріччя не будуть усунуті, досить скоро ми ризикуємо знову опинитися в прикордонному хаосі, коли тисячі фур вишикуються у кілометрові черги біля західних кордонів нашої країни.