На саміті НАТО 11-12 липня у Вільнюсі, ймовірно, буде ухвалено своєрідну багатосторонню декларацію з окремими зобов'язаннями країн щодо України.
Про це повідомляє Financial Times.
Хоча офіційні обіцянки ще не узгоджені та не оприлюднені, анонімні джерела, які беруть участь в обговореннях, повідомили FT, що вони зосередяться на кодифікації існуючих військових поставок і дадуть чітку обіцянку, що вони продовжуватимуться.
Плюс будуть гарантії щодо навчання українських військовослужбовців, обмін розвідданими та допомога у реформах оборонної політики.
За даними анонімних джерел, НАТО також підвищить статус існуючої комісії Україна-НАТО до рівня ради. Це дає Києву рівне місце за столом переговорів із членами НАТО та дозволяє скликати зустрічі для "кризових консультацій".
Прихильники кажуть, що ці заходи не лише допомагають захистити Україну в короткостроковій перспективі, а й підвищують довгострокову безпеку, а також готують країну до членства в НАТО. Але скептики, такі як прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, попереджають, що вони "розмивають картину" та відволікають увагу від членства в НАТО. Каллас любить жартувати, що для людини, для якої англійська мова не є рідною, "запевнення", "зобов'язання" та "гарантії" можуть зійти за синоніми, тоді як можна покладатися лише на статтю 5.
Як зазначає видання, Україна зі зрозумілих причин насторожено ставиться до паперових обіцянок. У 1994 році відповідно до угоди, званої Будапештським меморандумом, Росія відмовилася від свого арсеналу радянської ядерної зброї, тоді третього за величиною у світі, в обмін на гарантії безпеки з боку Росії, США та Великобританії. У 2014 та 2022 роках вони нічого не означали.
Деякі офіційні особи представили ці зобов'язання як "ізраїльську модель", схожу на відкриту військову підтримку, яку Вашингтон надає єврейській державі. В даний час США зобов'язуються забезпечити "якісну військову перевагу" Ізраїлю на Близькому Сході та підписують меморандуми про взаєморозуміння кожні 10 років. Чиновники припускають, що Україна могла б мати щось подібне.