Путінська Росія остаточно перетворюється на світового терориста та ізгоя. Парламентська асамблея (ПА) НАТО та Європарламент ухвалили відповідні резолюції, які визнають російський режим терористичним, що відсікає третім країнам та організаціям будь-які контакти з Кремлем. Парламенти низка країн, включаючи Нідерланди, Чехію, Польщу, Литву, Латвію та Естонію, офіційно визнали РФ країною-терористом через агресію проти України та вбивства мирного населення. Чи зможе Брюссель передати сигнал за океан, щоб там зрештою пішли на ухвалення рішення, а також про те, які наслідки для РФ загалом і путінського режиму зокрема матимуть нещодавні рішення про визнання кремлівського режиму терористичним, читайте у матеріалі "Апострофа".
Кремлівський диктатор Володимир Путін, починаючи з агресії проти Грузії в 2008 році, надто довго і витончено знущався з "м'якотілих" європейців, але тепер остаточно догрався.
Минулого тижня Парламентська асамблея НАТО та Європарламент по черзі визнала Росію державою-терористом. У резолюції Європарламенту йдеться, що Росія здійснює протиправні дії на території України під час війни – атакує житлові райони та цивільну інфраструктуру, внаслідок чого гинуть тисячі людей, а також проводить на окупованих територіях "страти без суду та слідства, здійснює викрадення, сексуальне насильство, тортури та інші звірства". Як доказ наведено приклади масових вбивств у Бучі, Ірпені, Ізюмі та Лимані, а також напади на маріупольський театр та залізничний вокзал Краматорська.
У свою чергу в резолюції ПА НАТО було враховано побажання самої України: збільшення поставок Києву озброєнь, розробка конкретних кроків щодо вступу України до НАТО та створення механізму стягнення репарацій з РФ за завдану Україні шкоду.
"Визнання РФ країною-терористом, окрім політичного символізму, запускає процес юридичного переслідування осіб, які вчинили проти України військові злочини, а також поступово "привчає" європейців до думки про те, що російське майно за кордоном може бути вилучене з метою виплат компенсацій Україні. Для західних еліт йдеться про подолання складного психологічного бар'єру, адже у них багато побудовано на недоторканності приватної власності. Відібрати у росіян (нехай навіть за законних підстав та справедливих вимог) - значить створити прецедент. Такі дії є негативним сигналом для будь-яких інвесторів, але війна все одно змушує йти на непрості рішення", - каже "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Привіт Штатам
Інша річ, що рішення Євросоюзу та ПА НАТО мають рекомендаційний характер. У цьому контексті багато залежить, чи почують сигнал Європи у Вашингтоні. Справа в тому, що влада США досі не може запустити голосування щодо того, щоб визнати Росію країною, яка фінансує тероризм.
Ще у жовтні до Конгресу США було внесено законопроекти про визнання Росії державою-спонсором тероризму. Також було зареєстровано проект документа про визнання дій Росії в Україні геноцидом. Варто зазначити, що ще у травні кілька сенаторів офіційно закликали Джо Байдена запустити процедуру визнання Росії країною-терористом. Однак у Білому домі тягнуть гуму. Є надія, що дії Євросоюзу і ПА НАТО таки відійдуть на адміністрацію Байдена. Прийняття цього рішення автоматично може перетворити Росію на нову КНДР.
Тяжкість кремлівської самотності
Одразу після рішення ПА НАТО та Європарламенту, які ухвалили відповідні резолюції щодо Росії, союзники Путіна з ОДКБ демонстративно повернулися до нього спиною. Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян публічно відмовився підписувати підсумкову декларацію під час сесії у Єревані ради ОДКБ.
У Єревана набралося надто багато претензій щодо Москви, яка відмовилася підтримати Вірменію в рамках ОДКБ під час нещодавнього загострення в Карабаху. Проте, найімовірніше, основною причиною демаршу стало саме лавиноподібне оголошення РФ країною, яка спонсорує тероризм. Погодження будь-яких офіційних документів на пару з представниками Кремля загрожує далекосяжними наслідками для інших підписантів.
"Визнання РФ країною-спонсором тероризму - свого роду заділ на майбутнє з метою переслідування російського режиму за військові злочини, скоєні в Україні. Тактично, на даному етапі мета міжнародного співтовариства полягає в тому, щоб остаточно ізолювати Кремль, зробити його нерукопожатним навіть для як би "союзників" у рамках СНД та ОДКБ, що вже видно за діями керівництва Вірменії та Казахстану. Вони демонстративно відгороджуються взагалі від будь-яких проявів підтримки дій Путіна та його режиму", - зазначив у юрист "Правозахисного руху Криму" Дамір Мінадіров.
"Союзник" і безпосередній співучасник військових злочинів Путіна – Олександр Лукашенко – схоже, "зламався" і остаточно грає під дудочку Кремля. Після дивної смерті глави МЗС Білорусі Сергія Макея, відомого своїми неформальними комунікаціями з представниками Заходу та Китаю, мінський диктатор фактично залишився з Москвою віч-на-віч. Що, на думку експертів, робить вступ Мінська у війну проти України лише питанням часу.
Фрустрація еліт
Перетворення РФ на всесвітнього ізгоя та терориста змушує навіть західних "скептиків" замислюватися про перспективи території, яка зараз ще називається "російською федерацією". Все частіше західні аналітики говорять про те, що путінська Росія стрімко скочується в хаос, перетворюючись на "державу, що не відбулася, з неконтрольованими кордонами, приватними військовими формуваннями, населенням, що біжить, моральним розкладанням і можливістю громадянського конфлікту".
Такий стан справ робить внутрішньоелітний розкол реальним. Війна проти України, з погляду кремлівських "нуворишів", зайшла надто далеко, а путін давно перестав бути гарантом внутрішньої стабільності.
Тих представників еліти, яких прийнято відносити до "яструбів", рішення міжнародних структур та окремих країн щодо терористичної сутності путінського режиму лише заохочує та дає додаткову мотивацію до протистояння, говорить у коментарі "Апострофу" політичний психолог Світлана Чуніхіна. Показовою є реакція на резолюцію Європарламенту ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, який вирішив подарувати євродепутатам кувалду, якою був убитий російський в'язень Нужин, який побував в українському полоні.
"Меседж Пригожина абсолютно зрозумілий: так, ми терористи, і будемо вас кошмарити і далі. Для представників умовної "партії миру" (хоча ніякої партії миру в російській еліті, звичайно ж, не існує) визнання Росії спонсором тероризму означає, що можливості якогось післявоєнного маневру заради збереження влади, репутації, гарантій безпеки і так далі скоротилися до мінімуму. Вони – заручники ситуації без надії на порятунок. До бунту це навряд чи когось із них підштовхне, скоріше деморалізує, посилить депресивні стани", - говорить Світлана Чуніхіна.
У РФ може і не бути класичного "палацового перевороту" просто через те, що Путін все своє оточення пов'язав кров'ю українців, але цілком імовірним є глибокий розкол усередині еліт, здатний перейти в бунт у разі масштабних соціальних катаклізмів.