Повномасштабна війна Росії проти України триває вже майже 200 днів. Незважаючи на тривалу ескалацію конфлікту, для більшої частини суспільства запуск ракет по українських містах у ніч проти 24 лютого став шоком. Проте для української влади напад не був абсолютною несподіванкою - протягом кількох місяців західні розвідки попереджали, що Путін готується піти в наступ.
ТСН.ua пропонує читачам пригадати події, які передували відкритому вторгненню російських окупантів, - як Захід радив Україні "рити окопи", якою була реакція на погрози Путіна і чому українська влада не квапилась бити на сполох.
Попередження Заходу і реакція Києва
Попередження українській владі надходили задовго до подій лютого. Резонансна стаття The Washington Post "Шлях до війни: як США намагалися переконати союзників і Зеленського щодо ризику вторгнення" свідчить, що президент Володимир Зеленський отримував тривожні сигнали ще восени 2021 року - зокрема, від дерджсекретаря США Ентоні Блінкена.
Видання наводить епізод з Міжнародного саміту з питань зміни клімату, що проходив на початку листопада у Глазго, Шотландія:
"Блінкен сидів із Зеленським... Він виклав дані розвідки та описав російський шторм, який насувається на Україну... Це була "важка розмова"... Блінкен знав, що українці "бачили кілька російських хитрощів у минулому", і Зеленський явно переживав про економічний колапс, якщо його країна запанікує".
Як пише The Washington Post, українці не могли дозволити собі повністю відмовитися від розвідки США. Але з їхньої точки зору інформація була спекулятивною.
Зеленський пізніше згадував, що чув попередження США, але американці не пропонували Україні необхідної зброї для самооборони:
"Ви можете повторити мільйон разів: "Слухай, може бути вторгнення". Гаразд, може бути вторгнення - надаєш нам літаки? Ви дасте нам засоби ППО? Відповісте - ну, ви не член НАТО. Добре, про що ми тоді говоримо?".
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів, що менш ніж через два тижні після зустрічі в Глазго він разом з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком відвідав Державний департамент у Вашингтоні, де "високопоставлений американський чиновник зустрів їх чашкою кави та посмішкою".
"Хлопці, копайте окопи!" - почав чиновник. Коли ми посміхнулися у відповідь, чиновник сказав: "Я серйозно. Почніть копати траншеї… На вас нападуть. Масштабна атака, і ви повинні підготуватися до неї". Ми запитали подробиці, їх не було", - згадує Кулеба.
Американці були розчаровані скептицизмом України щодо планів Росії, то українці були не менше збентежені дедалі більш публічними попередженнями США про наближення вторгнення.
12 січня голова ЦРУ Вільям Бернс зустрівся в Києві з президентом Зеленським і повідомив, що, за даними розвідки, Росія має намір завдати блискавичного удару по столиці України та обезголовити центральну владу. США також припускали, що Росія спробує спочатку висадити свої війська в аеропорту в Гостомелі, передмісті столиці, і потім розпочне штурм Києва.
Американські попередження були повторені 19 січня, коли Блінкен здійснив короткий візит до Києва для очної зустрічі із Зеленським і Кулебою. На розчарування держсекретаря США, Зеленський продовжував стверджувати, що будь-який публічний заклик до мобілізації спричинить паніку, а також втечу капіталу, що підштовхне і так нестабільну українську економіку.
18-20 лютого світові лідери зібралися в Мюнхені на щорічну конференцію з безпеки. Зеленський був присутній. У деяких американських чиновників викликало занепокоєння, що його відсутність може дати Росії ідеальний момент для удару. Інших цікавило, чи вірив український лідер, що Росія нападе, і чи скористався можливістю залишити країну до того, як почали падати бомби.
Глава МЗС Дмитро Кулеба розповів, що для нього переломний момент настав у дні після Мюнхенської конференції, коли він знову поїхав до Вашингтона.
"Це були дні, коли я отримав більш конкретну інформацію", - згадував він.
У США йому розповіли, що "в конкретному аеропорту "А" в Росії п'ять транспортних літаків уже перебувають у стані повної готовності, готові будь-якої миті взяти десантників і відправити їх у напрямку конкретного аеропорту "В" в Україні".
Проте публічно представники української влади продовжували заперечувати можливість великої війни.
Міністр оборони України Олексій Резніков 20 лютого у прямому включенні "ТСН.Тиждень" назвав недоречними розмови про те, що повномасштабний напад Росії на Україну може бути "завтра-післязавтра".
"Станом на цю годину ударного угрупування Російської Федерації у жодному місці, де вони оточили Україну, поки що не сформовано. Тому говорити про те, що завтра-післязавтра буде напад, на мій погляд, є недоречним. Але це не означає, що низькі ризики, це не означає, що немає загрози", - сказав міністр оборони.
21 лютого: Путін переходить до активних дій
У понеділок, 21 лютого, очільники маріонеткових режимів ОРДЛО Денис Пушилін та Леонід Пасічник синхронно звернулися до Кремля із проханням про офіційне визнання. Вони попросили передбачити у договорах про співпрацю між Росією та "республіками" можливість військової допомоги.
Президент Росії Володимир Путін того ж дня провів засідання Ради безпеки РФ, на якому всі члени Радбезу публічно на камеру підтримали це рішення. За результатами засідання російський президент оголосив про визнання "незалежності" так званих "ЛНР" і "ДНР".
Президент РФ доручив міністерству оборони "забезпечити здійснення Збройними силами РФ функцій із забезпечення миру" в ОРДЛО, тобто фактично ввести російські війська на окупований Донбас.
Російське ТБ показало звернення Путіна до росіян, а потім "церемонію підписання документів" у Кремлі. У зверненні Путін, зокрема, заявив, що нинішні кордони України створені завдяки радянському керівництву.
"Це повністю й цілком підтверджують архівні документи. Включно із жорсткими ленінськими директивами щодо Донбасу, який буквально "впхнули" в межі України. А тепер вдячні нащадки позносили пам'ятники Леніну. Це в них "декомунізація" називається. Ви хочете декомунізації? Ну що ж, нас це цілком задовольняє. Але не треба – як кажуть – зупинятися на півшляху. Ми готові показати вам, що значить для України справжня "декомунізація"!" - пригрозив російський президент.
Секретар РНБО Олексій Данілов 21 лютого на прес-конференції наголосив, що Росія свідомо створює "казус беллі" - привід для оголошення війни Україні.
"Спровокувати нас не вийде. Ми не будемо вести військові дії проти нашого населення", - заявив Данілов, додавши, що "план президента Володимира Зеленського - політико-дипломатичний шлях деокупації територій".
Він зазначив, що РФ веде потужну інформаційну кампанію проти України, і закликав "зберігати спокій та не піддаватися паніці". Також Данілов додав, що "органи сектору безпеки і оборони працюють у режимі 24/7".
Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський 21 лютого обговорив ситуацію, що склалася, з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом США Джо Байденом, прем'єр-міністром Британії Борисом Джонсоном, президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Після цього він скликав засідання Ради національної безпеки та оборони України, присвячене російській загрозі.
В ніч проти 22 лютого Зеленський випустив термінове звернення до українців.
Глава держави зазначив, що на тлі загострення ініціює низку зустрічей - в рамках Будапештського меморандуму, екстрене засідання Ради Безпеки ООН, спецзасідання ОБСЄ та екстрене скликання саміту в "Нормандському форматі".
"Ми віддані політико-дипломатичному врегулюванню і не піддаємося на будь-які провокації. Наші кордони надійно захищені, створено систему територіальної оборони. Наші партнери нас підтримують", - сказав Зеленський.
Президент заявив, що потрібно розрізняти провокації та наступ військ агресора, і додав, що "зараз немає жодних причин для хаотичних дій".
"Ми на своїй землі. Ми нічого і нікого не боїмося. Ми нічого і нікому не винні. І ми нічого і нікому не віддамо. І ми в цьому впевнені. Бо зараз не лютий 2014 року, а лютий 2022-го. Інша країна. Інша армія. Одна мета - це мир. Мир в Україні", - підсумував Зеленський.
22 лютого: ілюзія "звичайного життя"
22 лютого США почали вивозити до Польщі працівників свого посольства, яке за тиждень до того евакуювали з Києва до Львова. Цього ж дня Рада федерації РФ одноголосно дала президентові Путіну згоду на використання російських збройних сил за кордоном.
В Києві влада "до останнього намагалась триматися за ілюзію звичайного життя" - Зеленський проводив наради, готувався до зустрічей з депутатами і бізнесом, продовжував приймати закордонних гостей.
У вівторок 22 лютого Володимир Зеленський зустрівся в Києві з президентом Естонії Аларом Карісом. За її підсумками лідери двох держав підтвердили "свою прихильність до мирного та дипломатичного вирішення нинішньої кризи". Також вони закликали Росію "обрати шлях дипломатії, вжити термінових заходів для деескалації та припинення дестабілізації безпекової ситуації в Україні та навколо неї".
На спільній пресконференції Зеленський прокоментував можливість запровадження воєнного стану в Україні.
"Щодо воєнного стану - дуже просто. Це питання для нас зрозуміле. Ми віримо, що війни не буде потужної проти України.. І не буде широкої ескалації з боку Російської Федерації. Якщо буде - буде запроваджений воєнний стан", - сказав він.
Близько 14 години того ж дня в київському Будинку офіцерів журналісти "Української правди" чекали міністра оборони Олексія Резнікова на інтерв'ю.
Резніков близько години переконував журналістів, що великої війни не буде, а від рішень Кремля щодо Донбасу може бути навіть певна користь.
Міністр оборони доводив, що "Путін не наважиться бомбардувати "другий Єрусалим" – Київ". Це інтерв'ю і вийде о 5 ранку 24 лютого, у момент, коли на Київ падатимуть крилаті російські ракети.
Як пише видання "Українська правда", у вівторок близько 19:10 секретар РНБО Олексій Данілов отримав "червону папку" – щоденний звіт від розвідки з грифом "Цілком таємно".
Ознайомившись з паперами, секретар РНБО швидко вирушив на Банкову. Приїхавши в Офіс президента, Данілов переговорив із керівником особистої охорони Зеленського, з главою Управління держохорони й урешті доповів самому главі держави: "Є дані від наших партнерів – існує висока небезпека вашого фізичного знищення".
В той самий вечір президент України провів зустріч із представниками депутатських фракцій і груп Верховної Ради. На зустрічі також були присутні: керівник Офісу президента Андрій Єрмак, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, секретар РНБО Олексій Данілов, міністр оборони Олексій Резніков, голова СБУ Іван Баканов, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, представники органів національної безпеки і оборони та економічного блоку.
Глава держави виступив з ініціативою створення "оборонної коаліції" у Раді та закликав представників парламентських політсил забезпечити оперативне ухвалення рішень, спрямованих на зміцнення обороноздатності.
За даними "Української правди", після виступів політиків почергово доповідали силовики. Оскільки лідери фракцій мають високий доступ до держтаємниць, доповіді силовиків були досить відвертими. Валерій Залужний розповів про роботу ЗСУ, пояснивши, що армія готується до всіх можливих сценаріїв. Натомість Баканов і Резніков відкидали можливість повномасштабної війни. Вони вірили хіба в можливі психологічні спецоперації з боку Росії і як максимум – у загострення ситуації на Донбасі.
Останнім тримав слово глава Головного управління розвідки Кирило Буданов. Але, як розповіли УП учасники зустрічі, здавалося, що Зеленський і команда не дуже слухають Буданова. Та саме його виступ, був найбільш важливим і точним... Росіяни можуть почати війну за межами Донбасу, під загрозою Херсон і Харків, є загроза для Києва, росіяни можуть спробувати зайти з Чорнобиля.
У зверненні до українців за підсумками 22 лютого президент наголосив, що загальна мобілізація поки не на часі, а армію будуть зміцнювати за рахунок резервістів.
"На сьогодні немає потреби в загальній мобілізації. Нам потрібно оперативно доукомплектувати українську армію та інші військові формування. Мною як верховним головнокомандувачем Збройних Сил України видано указ про призов резервістів в особливий період. Я підкреслюю: йдеться винятково про громадян, зарахованих до оперативного резерву", - заявив він.
Своєю чергою, 22 лютого міністр оборони Олексій Резніков на тлі кроків Росії з визнання "незалежності" ОРДЛО оприлюднив звернення до українських військових. Він наголосив, що своїми діями Кремль зробив "черговий крок до відродження Радянського Союзу".
"Єдине, що відділяє від цього – Україна і українська армія. Наш вибір дуже простий – боронити свою країну, свій дім, своїх рідних. Для нас нічого не змінилося... Попереду важкі випробування. Будуть втрати. Доведеться пройти через біль, здолати страх і зневіру. Але нас неодмінно чекає перемога. Бо ми на своїй землі і за нами правда. Українську армію підтримує наш народ. Віра людей – це ознака, що ми усе робимо правильно", – наголосив міністр.
23 лютого: надзвичайний стан і звернення до росіян
23 лютого стало відомо, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся в Вашингтоні з президентом США Джо Байденом і держсекретарем Ентоні Блінкеном, які запевнили, що Штати продовжать надавати Україні безпекову допомогу та макроекономічну підтримку. Про важливість для Білого дому такої зустрічі свідчить те, що президент США майже ніколи не проводить у Вашингтоні окремі зустрічі з главами МЗС.
"Після протокольних фото Байден почав розпитувати Кулебу про ситуацію, щось радити, говорити про підтримку. Але тон його розмови скидався швидше на прощання з онкохворою дитиною, ніж на підбадьорення союзника напередодні вирішальної битви. В особі Кулеби того дня Байден прощався з усією Україною", - пише УП.
Паралельно в Києві Володимир Зеленський вранці 23 лютого провів засідання РНБО України, під час якого було ухвалено рішення про запровадження надзвичайного стану на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, де триває Операція об'єднаних сил.
Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що режим надзвичайного стану має затвердити Верховна Рада, і розповів, які заходи безпеки він передбачатиме.
"Це буде посилення охорони громадського порядку та об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства. Це може бути обмеження й певний рух транспорту, може бути додатковий огляд транспорту, перевірка тих чи інших документів у фізичних осіб. Тобто це превентивні питання, щоб у країні зберігався спокій, працювала економіка", - пояснив Данілов.
Водночас, секретар РНБО заявив, що в Україні поки не планують запроваджувати воєнний стан.
"У разі потреби воєнний стан буде запроваджено миттєво. Наразі такого рішення немає, але ми готові до будь-яких речей. Ви знаєте, що останні два-три дні відбувається в РФ, вони ухвалюють щодо нашої території якісь акти, підписують документи – до чого не мають жодного стосунку. Це наша територія. Таких рішень ухвалювати у них немає жодних повноважень. Ми маємо на це реагувати", - сказав він.
Однак у питанні надзвичайного стану створена минулого вечора в Раді "оборонна коаліція" розсипалась, не проіснувавши і дня. Більшість опозиційних фракцій, які ще напередодні обіцяли всіляку підтримку, почали сперечатись із владою. Вони вимагали забрати з указу пункти про партії й обмеження роботи ЗМІ, зазначає УП.
В результаті Верховна Рада затвердила відповідний указ Зеленського про запровадження надзвичайного стану на 30 діб лише ввечері 23 лютого.
Також у середу в Києві з візитом перебували президенти Польщі Анджей Дуда та Литви Гітанас Науседа.
Зеленський під час зустрічі з ними відповів на запитання журналістів, чи вірить він у напад Росії. Він заявив, що плани Путіна – "це не прогноз погоди", і тому прогнозувати їх марно.
"Але я без прогнозів чітко знаю, як діятиме наша армія. Я прошу вибачення – ці чіткі кроки нашої армії щодо обороноздатності та захисту нашої держави знатимуть лише я і наша армія. І, повірте, ми до всього готові", – додав Зеленський.
Президент ввечері в середу також провів зустріч на Банковій з представниками великого бізнесу - власниками 50-ти найбільших компаній України. Бізнесмени заявили про готовність допомогти державі під час безпекової кризи через агресивні дії Росії.
Після 19:00 олігархи та топменеджери почали залишати будівлю Офісу... Ніхто з них не проявляв стурбованості. Навпаки, скидалося на те, що після зустрічі з президентом бізнесмени виходили заспокоєними, пише УП.
Як повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров, "держава висловила підтримку підприємцям, і підприємці своєю чергою також висловили підтримку державі: готові підставити своє плече".
Того вечора Володимир Зеленський записав відеозвернення до росіян з закликом не допустити війни.
"Я звертаюся до російських громадян як громадянин України. З вами нас поділяє понад 2 000 км загального кордону. Вздовж неї сьогодні стоять ваші війська – майже 200 тисяч солдатів, тисячі бойових машин. Ваше керівництво схвалило їхній крок уперед на територію іншої країни. І цей крок може стати початком великої війни на європейському континенті", - попередив він.
24 лютого: напад Путіна і перша реакція влади
Повномасштабне російське вторгнення в Україну розпочалося 24 лютого приблизно о 5 годині ранку. Російські війська увійшли на територію України з РФ, Білорусі та анексованого Криму. Також окупанти пішли в наступ на території ОРДЛО. По військових і цивільних об'єктах України було випущено російські ракети.
Того ж ранку президент РФ Володимир Путін у відеозверненні оголосив про "спеціальну військову операцію" щодо "захисту" Донбасу.
Як пише The Washington Post, Білий дім ввечері 23 лютого (у ніч на 24 лютого за київським часом - ред.) отримав термінову розвідувальну інформацію. Існувала "висока ймовірність", що вторгнення почалося. Війська рухалися, росіяни обстріляли ракетами цілі в Україні. Головні радники президента США зібралися; деякі зустрілися в ситуаційній кімнаті, а інші приєдналися по безпечній лінії.
Радник Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван поспілкувався з Андрієм Єрмаком. У Києві був "надзвичайно високий рівень ажіотажу", розповіло джерело видання.
Єрмак попросив Саллівана почекати - він хотів привести Зеленського до телефону, щоб поговорити безпосередньо з Байденом. Салліван підключив президента США.
Зеленський попросив Байдена негайно зв'язатися з якомога більшою кількістю інших світових лідерів і дипломатів, щоб президент США запропонував їм висловитися публічно, зателефонувати Путіну напряму і сказати йому "вимкнути це".
"Зеленський був стривожений. Він попросив Байдена надати всі розвіддані, які зараз можна. Ми будемо боротися, ми будемо захищатися, ми можемо втриматися, але нам потрібна ваша допомога", - розповіло джерело The WP.
За даними "Української правди", близько 6:40 ранку Зеленський зателефонував прем'єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону. В Лондоні була 4:40 ранку, але британський прем'єр енергійно переконував Зеленського у повній підтримці українського народу.
"Ми будемо битися. Борисе, ми не збираємося здаватися", – кричав у слухавку Зеленський.
Ближче до 8:00 нардепи почали збиратися у залі Верховної Ради – в спортивному одязі, заспані і без макіяжу, з тривожними валізками на випадок непередбачуваних обставин.
За якийсь час у президії з'явився спікер Руслан Стефанчук. Він щойно приїхав з ОПУ та оголосив, що на розгляд виносяться лише укази президента про воєнний стан та загальну мобілізацію. На відміну від надзвичайного стану, на який Рада витратила цілий день, воєнний стан проголосували за кілька хвилин. Загалом депутати перебували під куполом не більше чверті години.
Близько 9:00 ранку представники парламенту попрямували на Банкову на народу до Зеленського. Президент на зустрічі заявив, що основне завдання зараз – зберегти легітимність влади.
"Раптом, хвилині на 30-ій зустрічі, до ситуативної кімнати ледь не забіг керівник президентської охорони. Спецслужби передали інформацію, що на Печерську за кілька кварталів від ОП уже орудують ворожі ДРГ. Крім того, говорив керівник охорони, існує велика загроза ракетного удару по Офісу президента. У кімнаті раптом з'явились озброєні до зубів УДОшники, і ледь не під руки забрали президента з наради у "безпечне місце"... Депутатів, як і численних журналістів, котрих до того скликали в ОП, попросили негайно залишити приміщення і швидко вибиратись за межі урядового кварталу", - повідомляє УП.
Близько 11:00 прем'єр Денис Шмигаль зібрав по захищеному відеозв'язку на селекторну нараду членів свого уряду. Прем'єр прийшов з уже готовим рішенням: задля збереження керованості країни Кабмін розділять на дві частини.
Спершу він оголосив список тих, хто має залишитися в Києві: міністри внутрішніх справ, охорони здоров'я, інфраструктури, енергетики, оборони. Також до них долучилася віцепрем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Інша, більша, частина уряду мала того ж дня виїхати спеціальним поїздом в один із відносно безпечних західних регіонів країни.
Своєю чергою, народним депутатам, які не втекли з Києва, упродовж дня поліцейські видавали автомати та пістолети, перевіряючи паспорт та депутатське посвідчення.
25 лютого Володимир Зеленський продемонстрував українцям, що він і його команда - Денис Шмигаль, Андрій Єрмак, Давид Арахамія і Михайло Подоляк - залишились у Києві в урядовому кварталі.
"Ми тут. Ми в Києві. Ми захищаємо Україну", - наголосив президент.
Нагадаємо, Сніг, дощ, сильний вітер: синоптик озвучила прогноз погоди на завтра.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Генії, що панують над хаосом: астрологи назвали ТОП-4 знаки зодіаку.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →