Повномасштабне вторгнення, яке РФ розпочала в Україні понад чотири роки тому, принесло сильну невизначеність російським елітам. У суспільстві зростає втома від війни.
Про це заявила політична експертка, керівниця аналітичної фірми Reality of Russian Politics Тетяна Станова в коментарі щотижневику The New Yorker.
«Росіяни загалом готові делегувати відповідальність за війну Путіну, незалежно від того, чи означає це мир, чи продовження війни. Хоча підтримка війни неухильно знижується. Перші чотири роки були роками адаптації: Росія вчилася жити в новій реальності з багатьма незручностями, які, тим не менш, залишалися терпимими. Але 2026 рік має інший вигляд», — наголосила експертка.
Зокрема, сильно вплинуло на буденне життя блокування Telegram, який є середовищем для зв’язків та бізнес-інструментів, і масштабні обмеження інтернету. За словами політикині, «чимало росіян відчувають, що досягають межі можливостей адаптуватися» до нових реалій. Як наслідок, в РФ невдоволення зросло, а рівень тривоги перевищив рівень спокою.
«Ми перебуваємо в ситуації, коли розуміння того, що війна має припинитися, стало дуже чітким. Однак питання про те, як її слід припинити, суперечливе. Більша частина суспільства підтримує врегулювання, тоді як менша частина виступає за продовження військових дій. У повітрі висить головне питання: що буде далі і якою ціною? Стає дедалі незручніше терпіти війну без жодного наближення врегулювання», — каже Тетяна Станова.
Експертка вважає, що політично «фюрер» РФ «може дозволити собі укласти майже будь-яку угоду, за умови, що вона не передбачає справді радикальних поступок». Втім, додає Станова, питання у тому, що вважається позитивною угодою.
«Зараз будь-яке завершення війни, за умови, що це не буде військовою поразкою, вітала б значна частина суспільства та еліт. Проблема в тому, що Путіну, незважаючи на внутрішній тиск — зростання дефіциту бюджету, зростання невдоволення громадськості, втому від війни та економічний спад — потрібна „гідна угода“, або така, що передбачає значні жертви України. Я вважаю, що Путін піде в могилу переконаним, що він мусить забезпечити реальну угоду», — наголосила вона.
Також фахівчиня акцентувала на тому, що Кремль контролює ЗМІ, може формувати публічні наративи та придушувати практично будь-яку форму опозиції чи інакомислення. Водночас немає особливого занепокоєння щодо ультраправої чи провоєнної спільноти, яка залишається політично нешкідливою.
Станова каже, що хоч спостерігаються зміни в суспільних настроях Росії, а також зміни у сприйнятті та ставленні, але вони радше психологічні, ніж практичні.
«Все, що залишається політично „живим“, існує поза процесом ухвалення рішень. Ті, хто всередині нього, є виконавцями, інтерпретаторами та підлабузниками. Немає жодних змістовних коаліцій та добре функціональної горизонтальної взаємодії. Еліта дуже атомізована. Люди з оточення Путіна не можуть дозволити вийти за межі своєї сфери відповідальності або зазіхнути на чиїсь інтереси. Існує великий страх, оскільки всі ізольовані всередині системи та постійно ризикують бути під наглядом та переслідуванням», — наголосила експертка.
Вона також розповіла про парадокс Путіна. Він полягає в тому, що диктатор створив високо персоналізований режим, в якому від нього очікують перебування в центрі процесу ухвалення рішень. Втім, «фюрер» дедалі більше уникає більш рутинних обов’язків, залишаючи їх підлеглим.
«Результатом є система, яка стає більш неузгодженою та незбалансованою. Незрозуміло, де може виникнути наступна точка провалу. Сам Путін, здається, здебільшого не переймається цими подіями. Багато людей визнають відсторонення і відчувають поступову „депутінізацію“ в системі», — додала Станова.
Читають зараз: «Трамп любить переможців»: як Макрон планує переконати президента США у силі України.
