Над портом Санкт-Петербурга 3 червня піднявся густий стовп чорного диму. Вже через три дні Україна завдала нового удару, підірвавши сусіднє нафтосховище та військово-морську базу. Тоді голова обласної адміністрації назвав це "безпрецедентним" нападом. Про це пише The Economist.
"Попередній удар по Туапсе, великому російському нафтоекспортному хабу, відповідає тій самій схемі. Спочатку загорівся морський термінал. Потім другий удар спричинив розлив нафти. Україна завдала ще двох ударів, зокрема по головному нафтопереробному заводу", - нагадали у матеріалі.
Аналітика масштабів ударів
Такі удари України наближають війну до пересічних росіян, які перебувають далеко від лінії фронту. Вони говорять про те, що Росія не є непереможною
"Однак ці дані не дають повного уявлення про масштаби руйнівних наслідків ударів, тому ми спробували з’ясувати це самостійно. Аналіз наших даних свідчить, що удари України вглиб території були масштабнішими та завдавали більшої шкоди російській економіці та військовому виробництву, ніж зазвичай вважається. Інтенсивність цих ударів продовжує зростати", - пишуть журналісти видання.
Зокрема вони проаналізували дані про 1 289 українських ударів від проєкту "Дані про місцезнаходження та події збройного конфлікту" (ACLED). З кінця 2022 до кінця 2024 року 335 ударів відповідали цим критеріям. У 2025 році Україна здійснила 658 таких ударів - майже вдвічі більше за один рік, ніж за попередні три разом взяті. Цього року, за поточного темпу, Україна на шляху до здійснення понад 800 глибинних ударів.
"Зона охоплення української кампанії також розширюється. Ми склали перелік із 6 351 російських стратегічних об’єктів, розташованих щонайменше за 100 км від кордону, спираючись на відкриті джерела розвідки та звіти енергетичних моніторингових груп. Ми виявили, що 2 377 із цих об’єктів знаходилися в радіусі 5 км від місця глибокого удару України, про який ACLED повідомляла минулого року. Для порівняння: у 2022 році таких об’єктів було лише 32", - підкреслили у матеріалі.
Також інформація про зареєстровані удари, швидше за все, є заниженою. Через розширення повітряної кампанії України навіть моніторинговим групам стало важко відстежувати їх. Аби оцінити, скільки ударів пропускається, The Economist створив модель, яка використовує пожежі біля стратегічних об’єктів як спосіб виявлення українських атак.
"Протягом 2025 року наша модель зафіксувала приблизно втричі більше ударів, ніж зафіксувала ACLED. Більша частина цієї різниці пояснюється повторними атаками на ті самі об’єкти: якщо враховувати кожну ціль лише один раз, модель виявила лише на 44% більше ударів, ніж ACLED. Це відповідає новій тактиці України, яка полягає у неодноразових ударах по критично важливих російських об’єктах", - додали у публікації.
Економічний ефект ударів
Зазначається, що така тактика завдає економічного збитку у два етапи. По-перше, вона ускладнює швидке відновлення - тільки встигли загасити перші пожежі в Туапсе, як Україна завдала нового удару, що спричинило розлив нафти.
"Ремонтні роботи є дорогими, відволікаючи кошти, які інакше надходили б до військової та цивільної економіки. Дані російського центрального банку показують, що з першого кварталу 2024 року банківське кредитування нафтових компаній для нафтопереробних операцій зросло на 22 млрд доларів", - зауважили у матеріалі.
Водночас, як наголошує The Economist, не всі глибокі удари України є успішними. Більшість з них здійснюються за допомогою БпЛА, які навантажені невеликими вибуховими пристроями.
"Найпростіші цілі для підриву за один раз - великі та легкозаймисті об’єкти - стали важче вражати: російські війська значно покращили свої навички переміщення та приховування своїх складів боєприпасів, наприклад. Але порти, нафтобази та нафтопереробні заводи неможливо приховати, і в цьому випадку Україна перетворила меншу вогневу потужність на свою перевагу", - пояснили автори публікації.
Також відомо, що цієї весни видобуток нафти у Росії був на 15% нижчим, ніж минулого року, попри високі ціни.
Вплив на доходи російської економіки
Результати аналізу журналістів свідчать, що з червня 2025 року РФ заробляє на викопному паливі менше, ніж можна було б очікувати, враховуючи поточні ціни на нафту марки Brent, і що цей дефіцит постійно зростає. Зокрема з червня по грудень 2025 року доходи країни від експорту викопного палива становили 18 млрд доларів, що на 12% менше, ніж зазвичай очікується. Зокрема у перші чотири місяці 2026 року вони були на 34% нижчими.
"Проста кореляційна модель може пояснити лише частину ситуації. На цей значний розрив вплинули й інші чинники, зокрема міцний рубль, який нівелює вигоди від підвищення цін на нафту, та посилення західних санкцій, що ускладнюють експорт і змушують Росію продавати продукцію зі знижкою. Проте очевидно, що удари по портах і нафтопереробних заводах позбавляють Росію мільярдів доларів доходів", - запевнили у матеріалі.
Чи зможе Україна підтримувати такий темп?
Журналісти вважають, що швидша, потужніша та точніша зброя буде завдавати сильніших ударів та допоможе розширити зону ураження.
"Україна працює над цим. Нова крилата ракета "Фламінго" має дальність 3000 км, а балістичні ракети незабаром можуть зайти у серійне виробництво. Тим часом невеликі, але невпинні атаки продовжуватимуть розсіювати російську авіацію, заважати ремонту та змушувати захищати об’єкти, які раніше були поза зоною досяжності", - додає видання.
Читають зараз: В ОП відреагували на матеріал The Economist про продовження війни в Україні ще на 2-3 роки.
