Росія навряд чи перебуває на межі державного перевороту, а хвиля повідомлень про страх Кремля перед змовою проти Володимира Путіна може бути частиною інформаційної або психологічної операції.
Про це пише аналітик Марк Галеотті у своїй колонці на The Spectator.
За його словами, останні повідомлення західних медіа з посиланням на анонімні європейські розвіддані видаються радше як спроба посіяти параною серед російської еліти, ніж як переконлива оцінка реальної ситуації в Москві.
У таких публікаціях стверджується, що охорону Путіна нібито суттєво посилили не лише через загрозу українських дронових атак, а й через побоювання змови або спроби перевороту. Окремо згадують колишнього міністра оборони РФ, а нині секретаря Ради безпеки Сергія Шойгу, якого начебто пов’язують з можливими ризиками через його вплив у військовому командуванні.
Галеотті не виключає, що заходи безпеки навколо Путіна справді могли посилити. Федеральна служба охорони традиційно працює з високим рівнем підозрілості, а російський диктатор може побоюватися прямої атаки з боку України.
Аналітик також припускає, що скорочення масштабу параду 9 травня у Москві могло бути пов’язане з бажанням не створювати надто очевидну ціль для удару.
Водночас версія про підготовку перевороту, на його думку, є значно менш правдоподібною.
Чому переворот у РФ малоймовірний
Галеотті зазначає, що російська система безпеки спеціально вибудувана так, щоб мінімізувати ризик державного перевороту. Різні силові структури врівноважують одна одну, а Федеральна служба охорони складається з лояльних до Путіна людей і має можливість стежити практично за будь-ким.
Він нагадує, що заколот Євгена Пригожина 2023 року був радше бунтом, а не повноцінною спробою державного перевороту. Метою ватажка ПВК «Вагнер», за оцінкою аналітика, було не повалення Путіна, а тиск на нього через конфлікт із тодішнім військовим керівництвом.
Особливо непереконливою Галеотті називає версію про Шойгу як потенційного організатора перевороту. Після провалів російської армії на початку повномасштабної війни його жорстко критикували всередині військового середовища. Крім того, багатьох людей, пов’язаних із ним у Міноборони, звільнили, переслідували або відсторонили.
На думку аналітика, Шойгу навряд чи має достатній авторитет у вищому командуванні, щоб організувати переворот. До того ж будь-які такі спроби швидко потрапили б до поля зору військової контррозвідки ФСБ, яка фактично стежить за самими військовими.
Навіщо тоді поширюють такі чутки
Галеотті припускає, що подібні повідомлення можуть мати кілька цілей. Одна з них — змусити Путіна підозріло ставитися до Шойгу, який вважається його давнім особистим знайомим. Інша — створити в російській еліті відчуття невизначеності та страху: якщо сьогодні підозрюють одного, завтра під ударом може опинитися будь-хто.
Він також застерігає, що на Заході є спокуса вірити в «чудесне» завершення війни — через переворот у Кремлі, крах російської економіки або раптове падіння режиму. Однак, за його словами, такі сценарії не варто сприймати як неминучі без переконливих доказів.
Аналітик не виключає, що частина цих повідомлень може бути свідомою дезінформацією у межах прихованої боротьби спецслужб. Її мета — не стільки описати реальний стан справ у Кремлі, скільки вплинути на поведінку російського керівництва та його оточення.
Читають зараз: Кремль не цікавить вічне перемир'я з Україною, - Пєсков прокоментував наказ Путіна про режим тиші.
