На початку року економічна ситуація в Росії погіршувалася настільки швидкими темпами, що Володимир Путін почав замислюватися над закінченням війни з Україною. Однак авантюрний напад Дональда Трампа на Іран і спровоковане цим зростання цін на нафту змусили російського диктатора знову відкинути думки про мирне співіснування із сусідами. Про це в авторській статті для The New York Times пише російський опозиційний журналіст Михайло Зигар.
Він описує загальне падіння в російській економіці, паралельно з яким Росія втратила і левову частину доходів від експорту нафти. "Наприкінці січня Росія була змушена продавати нафту Індії лише за 22 долари за барель, що приблизно втричі менше ринкової ціни", – акцентує він.
Як пише Зигар, протягом усієї війни Путін здебільшого ігнорував скарги свого оточення на економічні негаразди в країні. Однак в лютому все стало настільки погано, що російський диктатор був змушений звернути увагу на економіку.
"Були навіть ознаки того, що він може змінити свою думку щодо переговорів з Україною, можливо, прагнучи виходу з конфлікту", – зазначає журналіст.
За чутками, у лютому Путін був готовий змінити свою команду на переговорах, вигнавши свого основного на цей момент переговірника Кирила Дмитрієва. Також начебто готувалися масштабні перестановки в російському уряді, з огляду на намір перейти від війни до миру.
Однак усе це раптом стало неактуальним, коли США та Ізраїль розпочали свою військову операцію проти Ірану, яка швидко вилилася в глобальну нафтову кризу.
"Штати скасували санкції на російську нафту. Раптом економічні проблеми, що мучили Росію, здавалося, зникли. Більше того, поглибилися розбіжності між США та їхніми союзниками по НАТО, які відмовилися направляти кораблі до Ормузької протоки. Для Путіна, чия зовнішня політика була побудована навколо культивування безладу на Заході, це було бажаним", – пише Зигар.
Журналіст зазначає, що увага світу повністю ззосередилася на Близькому Сході, а Україна залишилася поза фокусом. До того ж США швидко спалюють запаси зброї у війні з Іраном, потенційно позбавляючи Україну майбутньої військової допомоги від Америки.
Війна в Ірані також руйнує рейтинги Трампа і Республіканської партії напередодні проміжних виборів до Конгресу. Це підкріплює давнє переконання Путіна в тому, що усі західні лідери є тимчасовими, і якщо якась фігура його не влаштовує, треба просто перечекати, а не йти на поступки.
Разом з тим Зигар наголошує, що тимчасове збільшення нафтових доходів аж ніяк не рятує російську економіку у більш тривалій перспективі і не гарантує Путіну здатність вести війну нескінченно. Особливо на тлі зростаючого суспільного невдоволення в Росії, де населення роздратоване постійними обмеженнями свободи в інтернеті та загалом погіршенням економічної та особистої свободи.
"До травня, як очікують багато хто в Москві, війна в Ірані може закінчитися, а санкції проти Росії будуть відновлені. Рівень суспільного невдоволення, який донедавна був би немислимим, тепер став частиною повсякденного життя. Здається, що незабаром Путіну доведеться зробити важливий вибір", – пише журналіст.
Нагадаємо: "Не хвилюйся": The Guardian розкрила, що Путін сказав у день вторгнення в Україну.
