Президент США Дональд Трамп вразив всіх заявою про майже ухвалене рішення передати Tomahawk Україні. Що стоїть за цим рішенням, чи дійсно ЗСУ отримають американські стратегічні ракети та яким буде їх вплив на ситуацію на фронті, – у матеріалі РБК-Україна.
Крилата ракета BGM-109 Tomahawk – легендарний символ американської сили та високоточності, що відкривала більшість військових кампаній США: від "Бурі в пустелі" до ударів по Сирії. Тепер ця "крилата сокира", здатна бити на відстань до 1800 км, може бути використана у війні України з Росією.
"Так, я певною мірою ухвалив рішення, здебільшого. Я думаю, я хочу дізнатися, що вони збираються з ними робити. Куди вони їх відправлять? Думаю, я мушу поставити це питання. Я хочу поставити кілька запитань. Я не прагну бачити ескалацію", – сказав Трамп журналістам у понеділок, відповідаючи на питання, чи передасть ракети Україні.
Втім, за цією туманною заявою жодної конкретики не послідувало. Навпаки, експертна спільнота відразу ж почала розвіювати ейфорію, разом з публікаціями американських медіа.
Обмежені запаси та страх втрати контролю
Головна технічна проблема Tomahawk у тому, що ці ракети створювалися як зброя Військово-морських сил США. Вони призначені для запуску виключно з бортів кораблів та підводних човнів, а отже, Україна просто не має інфраструктури для їхнього використання. Єдиний вихід – наземні пускові установки Typhon, які здатні запускати Tomahawk з суші. Проте їх кількість украй обмежена: дві батареї по чотири пускові установки.
"У США великі проблеми з виробництвом ракет до Patriot. У місяць їх виготовлять по кілька штук. Такі ж проблеми й з ракетами Tomahawk. Виробництво там ледь не поштучне – 4-8 одиниць на місяць. Тобто і з самими ракетами є проблема, не тільки з пусковими", – зауважив у розмові з РБК-Україна старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний.
Але за наявності політичної волі рішення щодо передачі зброї завжди можна знайти, переконаний аналітик. Захід уже не раз долав технічні та логістичні перешкоди, що раніше здавалися нездоланними: від HIMARS та винищувачів F-16 до ракет Storm Shadow, які успішно інтегрували навіть із радянськими літаками.
"Тому, в принципі, передача Tomahawk абсолютно можлива. Головне знайти політичну волю це зробити", – додав він.
Близький до теми постачання Tomahawk американський посадовець у коментарі Reuters наголошував, що дефіциту ракет немає, проте піддав сумніву доцільність їх передачі. Причина полягає у стратегічному плануванні: наявні запаси зарезервовані для потреб ВМС США.
Натомість, за словами цього посадовця, Вашингтон, швидше за все, розгляне варіант з системами з меншою дальністю або дозволить європейським союзникам придбати та передати Україні інші далекобійні системи.
Інший аспект – страх американських чиновників втратити контроль над ракетами, здатними долетіти до Москви з будь-якої точки України. Наприклад, як дізналося Axios, американці поки не розуміють, чи будуть мати вплив на застосування ракет, придбаних країнами НАТО для України.
На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, американці могли б обмежити застосування Tomahawk, як це було з ATACMS – іншими далекобійними ракетами, якими попередня адміністрація США довго не дозволяла бити по об'єктах в Росії.
"Я думаю, що тут можуть бути обмеження. Навіть не по відстані. Вони будуть стосуватися не відстані, а конкретних цілей. Тобто не можна буде бити по Москві, по атомних електростанціях, по місцях збереження ядерної зброї, якщо такі місця відомі й так далі", – сказав він в коментарі РБК-Україна.
Втім, навіть у разі отримання Tomahawk, масштабний вплив цієї зброї на хід бойових дій залишається під великим питанням.
Геймченджер чи спосіб тиску?
Ажіотаж навколо Tomahawk – далеко не перший. Щоразу, коли заходить мова про потенційну передачу Україні нової західної зброї – чи то танків Abrams, чи винищувачів F-16, чи далекобійних ракет – починаються розмови про те, що вона стане "геймченджером".
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) в одній зі своїх оцінок припустили, що Tomahawk мають потенціал істотно послабити бойову ефективність російської армії. Ключова перевага цих крилатих ракет – потужна бойова частина, яка може знищувати цілі у глибокому тилу.
Як підрахували в ISW, у зоні досяжності Tomahawk перебувають щонайменше 1945 російських військових об’єктів. Удари цими ракетами дозволили б суттєво пошкодити або знищити критично важливі цілі на території РФ: наприклад, завод із виробництва "Шахедів" в Єлабузі чи авіабазу "Енгельс-2", звідки злітають Ту-95.
Проте, як показала практика, обмежені поставки, навіть попри безумовну ефективність зброї на окремих ділянках фронту, не здатні кардинально змінити загальний баланс конфлікту на користь України.
"Навряд чи Tomahawk стануть геймчейнджерами. Скоріше, передача ракет – це політичне рішення, ніж якесь суто воєнне", – вважає Земляний.
Але те, що передача Tomahawk обговорюється вже вголос, означає, що табу на цю тему більше немає, зауважує Фесенко. Це, за його словами, великий крок вперед у відносинах з американською адміністрацією.
"У нашому діалозі з американцями щодо зброї завжди є три фази. Перша – нам кажуть ні, іноді, кажуть ніколи. Друга – ця тема обговорюється. Третя фаза – нам дають цю зброю. Але, як правило, в обмежених обсягах або з певними обмеженнями. Я думаю, що зараз ми на другій фазі", – зазначив політолог.
На думку експертів, заява про Tomahawk – це новий спосіб тиску на Кремль. Трамп свідомо підіймає ставки у діалозі з Москвою після провалу на Алясці, адже опинився у незручному положенні й мусить продемонструвати силу. Тому його риторика й змінилася, пояснив виданню Земляний.
І попри гучні погрози Кремля руйнацією відносин зі Штатами та лякалки ескалацією у війні проти України, адміністрація Трампа не дає задню, зауважив Фесенко. Вона продовжує нарощувати тиск, підігріваючи тему можливої передачі Tomahawk Україні.
"Але рішення про передачу нам Tomahawk на цю мить ще немає. Хто знає, можливо, Трамп і схилиться до цього. Іноді його неможливо передбачити, він може зробити якісь несподівані рішення. Але все ж на сьогодні це більше схоже на тиск на Росію. Це найбільш вірогідна версія", – додав політолог.
Та й сама Україна, схоже, розглядає ці ракети під зовсім іншим, довгостроковим кутом.
Зброя стримування
Вперше про те, що Україна хоче отримати Tomahawk, заговорили ще восени 2024 року, коли президент Володимир Зеленський відвіз до США свій "план перемоги". У таємній частині плану, як писали американські медіа, йшлося про передачу ракет як частини "пакету неядерного стримування".
Тоді від адміністрації Джо Байдена Україна отримала відмову. Анонімні чиновники в коментарях медіа називали передачу ракет "абсолютно нездійсненним запитом". Обговорювалося це питання і з Трампом, тоді ще кандидатом в президенти США.
"Зараз на останній зустрічі не почув "ні". А почув, що будуть працювати на технічному рівні, і будуть розглядати цю можливість. І це зараз важливий сигнал – посилення України усіма можливостями. Одна з таких можливостей, яка для мене важлива, – "Томагавки". Всі такі речі можуть посилити Україну і змусити рускіх бути тверезими. Трішечки протверезити, сісти за стіл перемовин", – сказав Зеленський на нещодавній зустрічі з журналістами.
На думку експертів, американські Tomahawk в Україні дійсно можуть бути частиною так званих гарантій безпеки після завершення війни та фактором стримування Росії від повторної агресії.
"Саме так це питання ставилося ще минулого року на перспективу, і я думаю, що воно може обговорюватись і зараз. Ми ж ведемо переговори з європейцями, з американцями. Це можна називати гарантіями безпеки умовно. На жаль, абсолютної гарантії безпеки немає. Але з усім тим це достатньо серйозна зброя стримування", – сказав виданню Фесенко.
***
Загалом, як зауважують експерти, передача Tomahawk – це політичне рішення, яке має бути якось реалізоване в Україні у майбутньому. Хоча це, безумовно, символ американської довгострокової підтримки, безпосереднього стратегічного впливу на поточні бойові дії воно не матиме.
Зараз Україні вигідніше зосереджуватися на розвитку власних далекобійних можливостей. Такі системи, як "Фламінго", "Нептун" та інша зброя вітчизняного виробництва, за дальністю фактично не поступаються Tomahawk, не залежать від політичної волі партнерів та уже показали себе у війні з Росією.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →