Битва за Торецьк, колись важливе шахтарське місто, має стратегічне значення. Його падіння могло б відкрити російським військам шлях до промислового центру Костянтинівка, розташованого за 20 км на північний захід. Звідти вони могли б просунутися до останніх неокупованих міст Донеччини: Дружківки, Краматорська, Слов'янська та Лиману. Про це йдеться в матеріалі The Telegraph.
Захоплення цих міст дало б Росії повний контроль над Донецьком, що є однією з її головних цілей у війні. Це особливо важливо на тлі переговорів між Москвою і Вашингтоном, які можуть призвести до поступок України в обмін на мир.
Семимісячна битва за Торецьк ілюструє загальний перебіг війни, яка наближається до третьої річниці. Вона демонструє, як Росія повільно, але наполегливо просувається, незважаючи на величезні втрати.
За оцінками України, за останній рік Росія втратила стільки ж солдатів, скільки за перші два роки війни.
"Нам важко їх відтіснити, тому що їм байдуже, скільки їхніх людей загине. Якщо один солдат гине, вони просто надсилають ще двох", - каже Юрій із позивним "Гагарін", командир мінометної роти в Торецьку.
Цей підхід пояснює високий рівень втрат, який не спостерігався в Європі з часів Другої світової війни. Війна більше нагадує Першу світову, коли російські війська штурмують позиції під інтенсивним вогнем.
Останні місяці стали найсмертоноснішими для російської армії: щоденні втрати іноді перевищували 1500 осіб. За 2024 рік росіяни могли захопити 4168 квадратних кілометрів території, проте в процесі зазнали 427 000 втрат (загиблих і поранених), згідно з даними Інституту вивчення війни (ISW).
Що стосується Торецька та інших міст Донецької області, Росії, ймовірно, доведеться й надалі здобувати дорогі та малозначущі перемоги, а не здійснювати значні прориви.
У штабі бригади під Краматорськом майор Дмитро Мокич контролює ситуацію через екрани в підземному бункері командного пункту. Системи радіоелектронної боротьби дають змогу стежити за кожним куточком Торецька.
З відеозаписів стає зрозуміло, чому бої за місто такі важкі. Будь-який рух одразу помічають оператори дронів, наприклад Octopus. Використання бронетехніки тут лише привертає увагу противника.
"Характер війни змінився. Сучасний танк Т-90 коштує мільйони доларів, але ми можемо знищити його кількома дронами FPV, які коштують лише кілька тисяч доларів. Росіяни зараз здебільшого пересуваються пішки, або на мотоциклах і баггі. Навіть тоді це ризикована справа", - каже Мокич.
Росія, маючи населення вчетверо більше, ніж Україна, мобілізувала велику кількість засуджених і ефективно вербує новобранців. Окрім набору солдатів із Північної Кореї, Росія поповнює армію від 600 до 1000 бійців щодня, що дає їй змогу тримати 400 000 військових на лінії фронту проти 250 000 українців.
У результаті Росія поки компенсує свої втрати, продовжуючи захоплення територій у Донецькій області. У жовтні 2023 року вона взяла Вугледар, а у 2024 році - Курахове та Велику Новосілку. Ці успіхи доповнюють захоплення Бахмута в травні 2023 року та Авдіївки в лютому 2024 року. Усі ці битви стали символами російської тактики масових атак.
"Російські війська легко витрачаються... вони не вірять, що їхні люди варті порятунку", - зазначає Анжеліка Еванс, російський аналітик ISW.
