Росія дедалі частіше вдається до диверсій у Європі, здійснюючи все більш відкриті напади на інфраструктуру західних країн. Однак Захід вдається до евфемізмів і боїться прямого визнання того, що дії Путіна - це фактично відкрита війна. Про це пише у статті для The Atlantic Філліпс Пейсон О'Браєн - професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюс у Шотландії.
Так, минулого місяця було перерізано підводний силовий кабель Estlink 2, який з'єднує Естонію з Фінляндією. Незабаром після саботажу Estlink 2 фінська влада захопила нафтовий танкер Eagle S, що прямував із Санкт-Петербурга, Росія, до Єгипту, який був напханий передовим обладнанням для спостереження. Фінська влада дійшла висновку, що Eagle S протягнув свій якір по дну Балтійського моря на "десятки кілометрів", намагаючись прорвати лінію Estlink 2.
"Очевидно, що перерізання лінії електропередач - менш явна форма агресії, ніж повномасштабне вторгнення, яке Путін почав в Україні. Однак загальна тема полягає в тому, що Росія застосовує силу, щоб підірвати незалежність визнаної країни та її здатність чинити опір", - зазначає експерт.
Є й безліч інших випадків диверсій по всьому європейському континенту на стратегічно важливих об'єктах - заводах із виробництва боєприпасів, найважливіших залізничних лініях, складах і торгових центрах.
Слідчі вважають, що за атаками стоїть Росія. Однак європейські чиновники, схоже, бояться визнати, що відбувається, відмовляючись використовувати слово "війна" для характеристики дій Москви за межами України, зазначає експерт.
"Різні евфемізми служать різним цілям. Путін віддає перевагу спеціальним військовим операціям, тому що він не хоче публічно визнавати, що веде жорстоку війну з українцями. Багато хто в Європі уникає описувати російську диверсійну кампанію за межами України як війну, тому що вони вважали за краще б не робити нічого у відповідь", - підкреслює він.
Однак європейським чиновникам було б краще чесно визнати реальність, пише О'Браєн:
"Поєднання агресії Путіна і байдужості Трампа має стати для Європи можливістю взяти на себе відповідальність за власну оборону. Перший важливий крок у цьому усвідомленні - визнати те, що вже відбувається: назвати війну війною".
