Українські сили атакували великий арсенал ракет та боєприпасів у Торопці (Тверська область, Російська Федерація). На даний момент оцінити наслідки складно, але судчи з масштабу вибухів та руйнувань принаймні на деякий час це підірве бойові можливості противника.
Детальніше про атаку і про те, чи вплине знищення складів у Торопці на ситуацію на фронті, — у матеріалі РБК-Україна.
Атака на арсенал у Торопці: ключові факти
Про пожежу у Торопці вночі повідомив губернатор Тверської області Ігор Руденя. За його словами, вогонь спалахнув внаслідок падіння уламків під час відбиття атаки дронів. Але не уточнив про атаку на якийсь об'єкт йшлося.
Тим часом у мережі розповсюдилися відео потужних вибухів. За даними російських Telegram-каналів, місцеві мешканці чули характерний звук безпілотника.
Пізніше влада Тверської області оголосила евакуацію до сусіднього міста Західна Двіна. Там сьогодні закрили школи та дитячі садки. У зведенні міноборони Росії повідомляється про перехоплення нібито 54 дронів у п’яти регіонах, проте ні Торопець, ні Тверська область не згадувалися. Як і вибухи. За офіційною інформацією, у середній тяжкості госпіталізовано 13 осіб.
Ціллю став 107 арсенал головного ракетно-артилерійського управління. Як повідомили джерела РБК-Україна, склади з ракетами «Іскандер», «Точка-У», коригованими авіабомбами і снарядами атакували українські далекобійні дрони. Внаслідок потужної детонації триває пожежа на площі близько 6 кв. кілометрів.
За даними джерела в ГУР, також знищено великі запаси північнокорейських балістичних ракет KN23, боєприпасів до систем С-300 та «Град». Загалом в атаці було задіяно понад 100 ударних БПЛА, які подолали відстань близько 500 км. Детальні наслідки ще встановлюються.
Інцидент у Торопці став найбільшою неприродною пожежею у Російській Федерації за час повномасштабної війни. Вибухи були помічені супутником із космосу, димовий шлейф розтягнувся на кілька кілометрів, а детонація призвела до невеликого землетрусу.
На прохання РБК-Україна прокоментувати удар радник глави Офісу президента Михайло Подоляк сказав «дуже ефективно, ефектно, але мало». Тому що саме знищення складської інфраструктури має оптимально впливати на події на лінії фронту.
Що зберігалося на складах у Тверській області
Арсенал у Торопці почали будувати у 2015 році, він коштував 3,6 млрд рублів або 60 млн доларів за середнім курсом на 2018-й, коли відкривали об'єкт. Чиновники міноборони заявляли, що склад відповідає «найвищим міжнародним стандартам», а пропаганда називала його об'єктом світового рівня. За площею можна порівняти з розмірами самого міста Торопець.
Згідно з відкритими даними, арсенал розрахований на зберігання 240 тонн ракет та інших вибухових речовин. Поки невідома точна кількість боєприпасів, які там перебували. Директор Defense Express Сергій Згурець в ефірі одного з телеканалів зазначив, що знищено від 60 до 70 сховищ (перебувають поряд один з одним), на яких могли бути близько 30 тисяч тонн різних боєприпасів.
Його слова побічно підтверджують російські «Z-пабліки». Вони в істериці, чому знімки складу знаходяться у відкритому доступі на супутникових картах «Яндекса» та Google. За їхніми даними, багато що в Торопці лежало просто неба. Оглядачі вважають, що настільки сильні вибухи могли статися в той момент, коли чергову партію боєприпасів або не встигли завантажити в сховища, або не встигли вивезти.
Зазначимо, арсенал важливий для забезпечення російського угрупування, яке протистоїть Силам оборони України у Курській області. Тому наслідки атаки варто розглядати як обмеження бойових можливостей супротивника.
«Земля тремтіла, бахнуло як ядерний вибух … Росіяни так сильно лякали постійно українців ядерною зброєю, що українців просто дістало і вони вирішили вдарити ядеркою по Росії», — пожартував ізраїльський військовий оглядач Ігаль Левін у коментарі YouTube каналу РБК-Україна.
За його словами, для українців це добре тим, що всі ці ракети та снаряди не полетять на їхні голови.
Російські анонімні Telegram-канали пишуть про втрату 8 аеробалістичних ракет «Кинжал», понад 7 000 снарядів із Північної Кореї та частини ракет, переданих Іраном, а також про загибель шістьох військових. Інформація офіційно не підтверджена.
Чим Україна могла вдарити майже на 500 км
Аналітики Defence Express звернули увагу на відео, де на фоні палаючих складів було чути звук реактивного двигуна. З огляду на те, що арсенал у Торопці атакований дронами, вони обережно припускають, що удари завдавалися за участю новітніх реактивних дронів «Паляниця».
Вперше про них стало відомо минулого місяця, коли про успішне бойове застосування оголосив президент Володимир Зеленський. Пізніше повідомлялося, що «Паляниця» прилетіла по ворожому об'єкту на тимчасово окупованій території України.
Характеристики дрону засекречені, але на ролику-презентації зазначено, що дальність може перевищувати 600 км. Таким чином, цілком імовірно, що до складів у Тверській області могла дістати «Паляниця».
Військовий експерт, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов поки не готовий по звуках на відео говорити, чим саме завдано удару.
«У будь-якому разі незабаром ми дізнаємося, чи були задіяні українські розробки, ракети типу „Нептун“ або дрон-ракета „Паляниця“. Якщо це сталося, то це дуже серйозний виклик для російської ППО. Тому що воювати росіянам, коли впевнені, що у нас немає ресурсів для знищення ворожого потенціалу, набагато легше. А зараз, як мінімум, може встановитися певний паритет у ракетній компоненті», — розповів він.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко припускає, що арсенал у Торопці могла атакувати найновіша дрон-ракета. «Але думаю, не „Паляницею“ єдиною. Це комплексна атака, досить потужна, була застосована велика кількість засобів і правильно, тому що в цьому районі концентрувалася ППО і її треба було пройти. Тому не виключаю, що один із ударів міг бути завданий „Паляницею“ і це, звичайно, добре», — наголосив експерт.
Яким буде ефект і чи вплине атака на ситуацію на фронті
Арсенал у Торопці — не звичайний склад. Складів такого рівня на території Росії лише 13, де зберігається порівняна кількість боєприпасів, пояснює Селезньов. На його думку, спочатку приліт припав на те, що знаходилося просто неба, а вторинна детонація зачепила вже підземні ангари.
«Про наслідки, думаю, ми дізнаємося зовсім скоро. Мій прогноз ґрунтується на тому, що швидше за все поки цей склад не вигорить повністю, навряд чи хтось зможе туди потрапити. Занадто масштабні руйнування, надто багато осередків займання», — сказав співрозмовник.
Так як арсенал насамперед був орієнтований на поточні потреби російських угруповань у Курській та Бєлгородській областях, у найближчій перспективі їм може не вистачати снарядів, мінометних мін, певної номенклатури ракет тощо. «І це теж чудова новина, оскільки голими руками росіяни проти українських бронемашин не навчилися воювати. І знову ж таки, те, що трапилося одного разу, обов’язково повториться. Тим більше, що прильоти по великих базах і арсеналах трапляються не вперше», — наголосив експерт.
За його оцінками, якщо 30 тисяч тонн боєприпасів міряти у мінах, снарядах та ракетах для РСЗВ «Град», не виключено, що це розраховано на бойові дії від півроку до 10 місяців. Тому очевидно, що ворогу доведеться перебудовувати логістику. З огляду на те, що він в основному «вивозить фронт» за рахунок переваги в артилерійських снарядах, складно дати відповідь, як противник діятиме в умовах їхньої нестачі.
На тактичний рівень сьогоднішні події навряд чи сильно вплинуть, оскільки запас на бойові дії тактичного та оперативного рівня російська армія має. А ось на перспективу найближчих тижнів впливатиме. Неможливо у короткий термін перебудувати логістику, щоб забезпечувати окупантів на тій самій півночі Харківської області, додав Селезньов.
Олександр Мусієнко пропонує порівняти із вибухами на українських арсеналах. Наприклад, у Сватовому, Балаклії чи під Ічнею та Вінницею у період з 2015 по 2018 роки на фоні російської агресії на Донбасі.
«Давайте визнаємо, що навіть втрата таких складів не позбавила нас можливості чинити опір. Звичайно, це (атака на Торопець, — ред.) послабить Росію на певних напрямках, зменшить застосування ракет і відстрочить якісь обстріли. Тому що РФ готує удар. Після того, як їхня зовнішня розвідка зробила заяву, що Україна нібито готується влаштувати теракт у лікарнях», — розповів він.
На його думку, всі недавні атаки на російські склади покликані для того, щоб не дати росіянам завдати ударів, тягнути час, щоб українські сили встигли отримати ракети та боєприпаси для ППО.
Такі вибухи не можуть не впливати на боєздатність противника. Ймовірно, на якійсь ділянці ворог відчує проблеми з логістикою, не виключено, що в Курській області або ще десь, вважає Мусієнко.
«Що дає шанс нашим підрозділам скористатися цим. Наведу приклад із Покровськом. Головком ЗСУ Олександр Сирський сказав, що ворога вдалося зупинити на одній із ділянок. Новогродівка — це фронтальний напрямок удару. Це сталося, бо виникли серйозні проблеми з логістикою, яка не встигала за передовими російськими загонами. Ось як це працює. Як тільки є проблеми з логістикою, це одразу впливає на плани ворога. Не руйнує їх остаточно, але, як мінімум, дає можливість скористатися ситуацією та покращити своє (українських підрозділів, — ред.) становище», — пояснив експерт.
Але все це стосується лише тактичного рівня. Якщо казати про стратегічний та оперативно-стратегічний, на жаль, атака на арсенал у Тверській області не позбавить агресора вести війну проти України прямо зараз.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News