Автор книги року за версією Economist «Нові правила війни» Шон Макфейт ексклюзивно для ТСН.ua розповів про очікування від другого Саміту миру та можливої участі Росії.
Після перших і мабуть останніх дебатів на ABC News між колишнім президентом США Дональдом Трампом та чинною віцепрезиденткою Камалою Гарріс, дискусія в американському суспільстві звелася до «поїдання котів і собак». Про що йдеться? ТСН.ua повідомляв, що вже кілька тижнів поспіль республіканці в соцмережах розповсюджують фейки, що гаїтянські іммігранти, яких до країни начебто пустили демократи, їдять домашніх тварин своїх сусідів. Що, звичайно, є неправдою. Але, саме про це Трамп сказав під час дебатів, звинувачуючи демократів.
Проте, українців більше цікавить, хто ж стане наступним президентом США? Та, чи не припинить Америка військову та фінансову підтримку України? Бо, якраз під час дебатів із Гарріс, Трамп двічі ухилився від відповіді на запитання, чи хоче він, щоб Україна перемогла в цій війні? Проте й Гарріс не надала жодної конкретики, крім фрази про «Путін би зʼїв вас на обід», маючи на увазі, якби республіканці були при владі під час цих майже трьох років повномасштабного вторгнення РФ.
Кандидат Трампа у віцепрезиденти Джей Ді Венс в інтервʼю цього тижня дещо привідкрив завісу, як вони хочуть покласти край війні Росії проти України. За його словами, — це відмова України від членства в НАТО, а «демаркаційна лінія» (саме так в інтервʼю сказав Джей Ді Венс — ред.) має пройти по чинній лінії фронту. Й, на його думку, там буде демілітаризована зона з багатьма українськими фортифікаціями, щоб Росія не вторглася знову. Проте, на жаль, ведучий, який брав не інтервʼю, не уточнив, як одночасно можливі «демілітаризовані зони» та «фортифікації» із військами та зброєю.
Українська операція на Курщині дещо посунула «червоні лінії» Путіна. Проте, як бачимо, Захід не дуже готовий надавати нам більше зброї для просування далі вглиб російської території. Вже не кажучи про надання дозволу на удари західною далекобійною зброєю по російським цілям далі від кордону з Україною. Багато західних видань стверджують, що цей дозвіл Києву таки буде наданий. Проте, бити ми зможемо не, наприклад, американськими ATACMS, а британськими Storm Shadow та французькими SCALP. Бо, напередодні виборів 5 листопада, чинна демократична Адміністрація США не хоче ризикувати.
Проте, Росія продовжує підвищувати ставки, тестуючи межі кордонів східного флангу НАТО. Ми памʼятаємо збиття в небі над Чорним морем американського розвідувального безпілотника. Ми також бачимо, як російські ракети та «шахеди» постійно залітають до повітряного простору Румунії, Польщі та Латвії — країн-членів НАТО. Й, треба сказати, що офіційний Бухарест на шляху до ухвалення рішення про збиття цих ворожих російськи цілей. Проте, все залежить від дозволу США, як і у випадку з дозволом ЗСУ на удари вглиб території РФ.
Й все це на тлі заяв, наприклад канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що Росія має бути залучена до другого Саміту миру (перший, як відомо, відбувся в червні в Швейцарії — ред.). До речі, й сам президент Зеленський ще в липні, але ще до початку української операції на Курщині, заявляв, що представники Росії мають бути присутні на другому Саміті миру. Проте, як вже раніше зазначав ТСН.ua, нещодавнє опитування Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» вказує, що ні відмова від вступу до ЄС і НАТО, ні визнання окупованих територій частиною РФ не підтримуються переважною більшістю українців як поступка в обмін на припинення війни.
Готуючи опитування експертів «Дорогою до другого Саміту миру: до яких ризиків слід готуватися Україні» разом із Центром «Нова Європа», яке вийшло в четвер, 12 вересня, ми вчасно не отримали всі відповіді. Тому, публікуємо окремо коментарі Шона Макфейта щодо майбутнього другого Саміту миру, коли б він не відбувся, та можливої участі в ньому Росії.
Шон Макфейт, професор Школи дипломатичної служби при Джорджтаунському університеті, Школи Максвелла при Сіракузському університеті, автор книги року за версією Economist «Нові правила війни» (США).
«Я думаю, що український наступ на Курськ ризикує стати Арденнською операцією Києва (Battle of the Bulge) Другої світової війни. Наступальні операції вимагають більше ресурсів для підтримки, ніж оборонні, і я хвилююся, що Москва перечекає вас, оточить і захопить ці сили. Я вважаю, що натомість вам слід використати засоби нерегулярної (асиметричної — ред.) війни та шляхи досягнення своїх цілей, наприклад стратегічно підривні атаки глибоко всередині Росії, які підривають її здатність воювати. Є багато хитрощів, які можна було використати. ПВК „Вагнера“ і Пригожин були втраченими можливостями. Потрібно більше хитрого й креативного мислення, інакше мені це нагадує війну на виснаження, як Перша світова», — відповів Шон Макфейт.
За його словами, Путін жадає статусу наддержави (для Росії — ред.) та поваги США, а європейські країни розглядає як похідні. Йому також треба (Путін хоче — ред.) дочекатися результату президентських виборів у США. Звідси й затримка (з можливим початком переговорів — ред.).
«Не може бути мирного саміту без участі всіх ворогуючих сторін. Я думаю, що нічого не станеться до завершення виборів президента США. Навіть якщо відбудеться успішний мирний саміт, скажімо, наступної весни, я думаю, що Москва, швидше за все, обдурить. Інтереси Путіна в Україні ніколи не зменшаться. Щоб протистояти цьому, я вважаю, що Україні потрібно менше Голіафа й більше Давида. Треба знайти спосіб атакувати режим Путіна, а не його війська», — підсумував Шон Макфейт.
