У Верховній Раді схвалили закон, що передбачає бронювання до чверті працівників підприємств і компаній, що входять до, так званого, "клубу білого бізнесу". При цьому, депутати планують розглянути ще три проєкти економічного бронювання.
Чим вони відрізняються і яких працівників стосуються йдеться у матеріалі "BBC".
Так, перший законопроєкт, який дозволяє таке бронювання, був поданий головою економічного комітету Дмитром Наталухою. Він пропонує бронювати працівників за умови, що роботодавець сплачуватиме підвищений військовий збір у розмірі 20 400 грн щомісяця. Ним же цього тижня було подано ще два проєкти, що передбачають альтернативні варіанти бронювання. В одному з них критерієм бронювання є зарплата, що не менша, ніж 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня поточного року. На даний момент це 3 028 грн, отже, мінімальна зарплата для бронювання становитиме 36 336 грн на місяць.
Ще один законопроєкт пропонує поєднання можливостей бронювання як за критерієм зарплати, що перевищує 36 тисяч гривень, так і за підвищеним військовим збором, що перевищує 20 тисяч гривень, які можуть сплачувати ФОПи. При цьому ФОП має бути зареєстрованим не менше ніж за шість місяців до набрання чинності законом, а його дохід повинен перевищувати трикратний розмір збору за бронювання військовозобов'язаних, тобто понад 61 200 грн.
Варто зазначити, що усі три варіанти обговорюються з початку поточного року.
Спершу ідея економічного бронювання, запропонована Офісом президента, отримала переважно критичні коментарі, оскільки її розглядали як спосіб "відкупитися" від мобілізації. Однак бізнес-спільноти не відкидали інтересу до цієї ідеї, оскільки з кінця минулого року українські підприємства відчувають значний дефіцит кадрів через мобілізацію та виїзд працівників за кордон. Після ухвалення нового закону про мобілізацію дискусії настільки загострились, що ситуацію на ринку праці, де, за різними оцінками, бракує до третини від довоєнної кількості працездатних, почали називати катастрофічною.
За розрахунками Наталухи, автора всіх трьох законопроєктів, нововведення може принести в бюджет від 200 до 320 млрд грн. Ці кошти планується спрямувати на фінансування оборони, зокрема, забезпечити додаткові ресурси для мобілізації в разі потреби.
Економічні оглядачі мають різні думки щодо доцільності економічного бронювання. Дехто вважає, що запропоновані в законопроєктах цифрові параметри є зависокими для деяких регіонів. Вони зазначають, що не так багато працівників отримують зарплати понад 36 тисяч гривень, або не всі роботодавці зможуть платити понад 20 тисяч гривень підвищеного військового збору за співробітників. Через це деякі регіони чи галузі можуть залишитися без можливості бронювання, хоча вони потребують цього.
Проте значна частина бізнесу підтримує ідею економічного бронювання. Європейська бізнес-асоціація навіть виступила із заявою, в якій просить президента дозволити запровадження економічного бронювання в країні.
Там зазначають, що бізнес розуміє важливість мобілізації для армії та оборони країни, "проте функціонування підприємств також є важливим для продовження роботи економіки, збереження надходження податків, які допомагають фінансувати Збройні Сили України".
У Європейській бізнес-асоціації також наголошують, що "економічне бронювання не суперечить мобілізації, а доповнює її через фінансування військового збору за кожного заброньованого", і зазначають, що готові обговорювати різні варіанти.
Читають зараз: Японія хоче отримати українські дрони: у Токіо розглядають угоду про придбання.
