В Україні ухвалено законопроект про створення єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних. Як визнають багато народних обранців – після довгих та складних дискусій, а також провалу багатьох правок. Наскільки покращить мобілізацію реєстр військовозобов'язаних, які питання він регулює та коли запрацює – з'ясовував "Апостроф".
Згода не обов'язкова
Парламентський законопроект №10062 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії військового стану" ніс у собі чимало неприємних сюрпризів для добропорядних українців. Зокрема, до електронного реєстру військовозобов'язаних пропонувалося вносити не лише звичайні дані, якими прийнято ділитися під час спілкування з державними органами – ПІБ, дата та місце народження, місце проживання та перебування, а й багато іншого.
Наприклад, телефонні номери та адреси електронної пошти, відомості про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, наявність (або відсутність) судимості, відомості про володіння іноземними мовами, право на використання зброї, проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації, інформацію про документи для виїзду за кордон, про посвідчення водія, про посвідчення тракториста-машиніста та про свідоцтво пілота. Усього – 26 пунктів.
Крім того, у реєстрі будуть міститися військово-облікова спеціальність, військове звання, дані про проходження служби, участь у бойових діях, ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я.
Усі ці пункти в ухваленому законопроекті враховано. Щоправда, військовозобов'язаний про те, що всі відомості про нього внесено до глобальної інформаційної мега-бази, може й не дізнатися. Згідно з текстом закону, згода військовозобов'язаних на обробку персональних даних для цілей реєстру не потрібна.
Дані до нового реєстру збираються із багатьох інших державних відомств, серед яких Міністерство фінансів, МВС, Міністерство освіти і науки, Пенсійний фонд, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство соціальної політики, Державна прикордонна служба. А доступ до цих даних матимуть Міністерство оборони (включаючи органи розвідки та оперативного командування), СБУ та Територіальні центри комплектування.
"Це сумнівна ініціатива. Людина має давати згоду на обробку персональних даних. В Україні має бути позитивна комунікація між військовими та цивільними, необхідно, щоб останні не боялися людей у формі (це, зокрема, щодо вручення повісток на вулиці). Але, на жаль, цього не відбувається", – каже "Апострофу" політолог Олег Лісний.
Плюси і мінуси
Багато положень законопроекту №10062 на стадії другого читання було відхилено.
"Викинули наступне. Сертифікат захисника. Електронний кабінет підприємства (він передбачає можливість вести онлайн реєстр заброньованих співробітників). Надання статусу учасника бойових дій (УБД) засобами електронної системи Міноборони. Створення реєстру військовослужбовців", – каже народний депутат Мар'яна Безугла.
Але слід зазначити, що всі ці відхилені положення законопроекту не є надто актуальними. Ідея про запровадження сертифікату захисника – який, по суті, є електронним військовим квитком, ще у вересні 2023 року викликала у суспільстві бурхливе хвилювання. А представники "Дії", в якій, ймовірно, мав "оселитися" сертифікат захисника, прямо зреклися цієї ініціативи.
"Ідея з цифровізацією військового квитка – не наша. І треба запитувати у Міноборони. Для нас самих це загалом несподіванка", – розповіли тоді "Апострофу" в Міністерстві цифрової трансформації України.
Електронний кабінет підприємства – явно не потрібний. Якщо бронь співробітнику дається, то щонайменше на півроку, і навіщо керівнику в цей кабінет постійно заглядати? Тим пача, він і так все знає. Надання статусу УБД засобами електронної системи Міністерства оборони? Навіщо дублювати, якщо ця функція передбачена новим реєстром військовозобов'язаних. А створення окремо реєстру військовослужбовців – взагалі дивно: військовослужбовці – що вони, не військовозобов'язані?
З безперечних плюсів нового закону – можливість надання статусу учасника бойових дій онлайн.
"Набуття статусу учасника бойових дій – це те, що дуже хвилює наших військовослужбовців. На війні люди і так бояться, це природно, але тут ще тривога – ось будеш ти поранений, а далі що? Повернуся – а учасником не визнають, і ще доведи, де ти був поранений саме на війні. Це зараз така бюрократія... І новий підхід – абсолютно правильний", – каже Олег Лісний.
А ось норма про те, що Міністерство оборони отримає право розміщувати свої ІТ-системи (зокрема – реєстр військовозобов'язаний) у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО – викликала зрозумілі сумніви.
"Сервери буде розміщено у країнах Північно-Атлантичного договору? Але витік все одно не виключений. Тим паче, НАТО – воно ж різне. Ось Угорщина, наприклад, теж член НАТО", – каже "Апострофу" засновник юридичного телеграм-каналу "Адвокат права", кандидат юридичних наук Денис Головін.
У профільному комітеті Верховної ради щодо вищевказаної норми ухваленого законопроекту висловлюються набагато різкіше.
"Не можна розміщувати секретну інформацію на серверах за кордоном! Тим паче, системи бойового управління під час війни! Це приклад "простих рішень", які можуть призвести до катастрофічних наслідків - і виправити їх буде неможливо!", – каже секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
Віз попереду коня
І головне! Слід зазначити, що новий закон про створення єдиного електронного реєстру зобов'язаних не вирішує проблему вручення повісток на вулицях та інших громадських місцях співробітниками ТЦК та СП.
"Якщо в ТЦК немає інформації про людину, в інших інстанціях її також може не бути. До прикладу, невідомо, де людина реально проживає, не їздила за кордон тощо. Тому її треба спочатку фізично знайти. А значить - рейди, безперечно, триватимуть", – каже адвокат Денис Головін.
Олег Лісний, у свою чергу, наводить із цього приводу цікаву аналогію: "У вас є стара улюблена відеокасета, і ви хочете її оцифрувати. Вам у будь-якому разі треба прийти з нею до фахівця. На самому початку фізична присутність військовозобов'язаного, на якого ще немає у реєстрі даних – обов'язкова".
Коли закон №10062 може набути чинності – також незрозуміло (його ще навіть ще підписав голова Верховної ради, не кажучи вже за президента). Адже головне – сам по собі він малофункціональний.
"Закон про єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних повинен був йти у зв'язці з новим законом про мобілізацію. Їх підганяли один до одного. Але, як ми знаємо, мобілізаційний закон повернули (Кабміну), і тепер перспективи його ухвалення з усіма правками не цілком зрозумілі. Спочатку треба сказати "а", а потім - "б". Закон про реєстр тільки полегшує мобілізацію, не більше. А повістки на вулицях та в інших місцях, продовжуватимуть вручати, згідно з чинним законодавством", - розповідає "Апострофу" Вадим, співробітник одного з міських ТЦК та СП.
І ще важливий момент: цей єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних необхідно створити та налагодити.
"На мою думку, на таку роботу потрібен один рік і до 10 програмістів (зокрема і фахівці з кібербезпеки). І це зовсім не означає, що все можна зробити силами 20 програмістів за півроку. Або 40 - за три місяці. Тут лінійної залежності немає, багато людей просто один одному заважатимуть. Це досить простий проект - мінімалістичний веб-дизайн, два формати: веб і телефон. І новий продукт треба прокатати на всіх браузерах", - розповідає "Апострофу" програміст Денис Іванов.
Втім, ще у жовтні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що вже практично створено єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних "Оберіг". Тобто електронний сейф, у якому мають зберігатися електронні папки зі справами військовозобов'язаних, фактично готовий (треба віддати належне – готувалися заздалегідь). Залишилося все це поєднати із новим законом про мобілізацію. Якого поки що не ухвалено.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →