Україна домовилася про відновлення транзиту зерна через Польщу, проте експорт сільгосптоварів до цієї країни, а також до Угорщини та Словаччини поки що заборонено. На яких умовах відновлено транзит та які перспективи відкриття ринків п'яти країн-сусідів, – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Україна домовилася з Польщею про відновлення транзиту зерна та решти сільськогосподарської продукції. Переговори з цього питання тривали у Варшаві два дні – 17 та 18 квітня. Ввечорі вівторка стало відомо, що транзит відновиться у ніч із четверга на п'ятницю. Про це за підсумками переговорів повідомила віце-прем'єр-міністр України Юлія Свириденко на спільному з польськими колегами брифінгу.
"В результаті переговорів було вирішено, що транзит українських сільськогосподарських товарів через територію Польщі буде розблоковано у ніч із четверга 20 квітня на п'ятницю 21 квітня поточного року", – сказала вона.
На сьогоднішній день транзит українського продовольства йде через Словаччину, Угорщину та відновиться через Польщу (з 21 квітня). Тоді як імпорт до цих країн все ще тимчасово заборонено.
У переговорах у Варшаві окрім Свириденко взяв участь голова Мінагрополітики Микола Сольський та торговий представник Тарас Качка. Основним завданням було саме поновлення транзиту, який Польща припинила з 15 квітня.
Уряд у Варшаві запровадив тимчасову заборону на постачання с/г продуктів з України, аргументуючи тим, що більшість транзитного зерна осідала на внутрішньому ринку Польщі. Внаслідок цього ціна на нього знизилася, попит на польське зерно впав і фермери опинилися під загрозою збитків.
Крім того, у міністерстві розвитку технологій Польщі повідомили, що у продукції з України, зокрема у пшениці, виявлено пестициди. "У зв'язку з цим з метою захисту життя та здоров'я людей було прийнято рішення видати ухвалу (про заборону ввезення - ред.)", - зазначалося в повідомленні.
За інформацією РБК-Україна, спочатку Варшава запропонувала Києву скоротити постачання своєї продукції. Однак потім без окремих консультацій запровадила обмеження. Міністр Сольський фактично підтвердив, що своє рішення Польща ухвалила без попередження української сторони. За його словами, від Польщі справді була пропозиція щодо скорочення українського експорту.
"Такі рішення (про скорочення експорту - ред.) були напрацьовані, але, як ви бачите, у п'ятницю ввечері все змінилося і вилилося в рішення, про яке ми всі чули (про заборону ввезення - ред.)", - сказав Сольський.
Слідом за Польщею рішення про заборону постачання українських продуктів ухвалила Угорщина, але транзит зберегла. Будапешт пояснив це турботою про своїх фермерів, які, як і польські виробники, зіткнулися з конкуренцією на ринку. Крім того, в Угорщині заявили, що виявили в українській кукурудзі токсини та ГМО.
Імпорт зерна та деяких інших товарів із 19 квітня заборонила і Словаччина. У Братиславі заявили про претензії до партії пшениці, в якій нібито виявили залишки гербіцидів, і до горіхів, де знайшли афлатоксини (органічна сполука, яка є небезпечною для здоров'я людини).
Обмеження зібралися вводити Румунія та Болгарія, також під приводом піклування про своїх виробників, які почали виходити на акції протесту.
Чому запровадили заборону
З усього обсягу поставок української с/г продукції до Європи через сухопутний кордон та Дунай більша частина йде через Румунію. При цьому 90% постачання – транзит. Польща посідає друге місце – 10%, половина з яких призначена для польського споживача, половина – це транзит. Угорщина – 5-6%. Словаччина – 1,5%.
Є три причини, через які Польща запровадила заборону на імпорт та транзит українських товарів. Перша полягає в тому, що Польща справді зіткнулася з надлишком українського продовольства, яке залишалося на внутрішньому ринку. Це призвело до зниження цін на зерно і, відповідно, зменшення доходів фермерів.
Занепокоєння через збільшення потоку товарів з України в Польщі виникли ще минулого літа. Невдоволення були і в Румунії. У січні поточного року акції фермерів у деяких польських містах відновились. Єврокомісія, розуміючи проблему, вирішила надати фінансову підтримку агросектору країни.
Перший пакет такої допомоги у розмірі 56 млн євро для Польщі, Болгарії та Румунії було виділено у березні. Проте ситуацію це не заспокоїло. Через невдоволення фермерів пішов у відставку міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик. І ось буквально днями, одразу після запровадження заборони української продукції Польщею, Угорщиною та Словаччиною, Єврокомісія почала розглядати питання щодо виділення другого пакету допомоги країнам, де відзначено приплив українських товарів. Тому отримання фінансової підтримки від ЄК для цих країн також стало приводом посилити обмежувальні заходи.
І третя причина, але не менш важлива – політична. У Польщі та Словаччині восени поточного року відбудуться парламентські вибори. Саме для підняття рейтингів влада в цих країнах вирішила використати ситуацію з транзитом та імпортом української сільгосппродукції.
"Це політичне рішення у тих країнах, де скоро вибори чи є певні проблеми з рейтингами. Вони (політики - ред.) таким чином заграють з електоратом", - сказав співрозмовник у владі, знайомий із ситуацією.
З політичною заявою про заборону української продукції у Польщі відразу після ухвалення рішення урядом виступив лідер правлячої партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський. Він сказав, що такий захід необхідний для захисту польських фермерів, яким загрожує криза через наплив дешевшої української сільгосппродукції.
"Ми були і залишаємося незмінними друзями та союзниками України. Ми підтримуємо її і підтримуватимемо. Але обов'язок кожної держави, кожної влади – захищати інтереси своїх громадян", - заявив лідер партії, яка останнім часом стала втрачати популярність.
Якщо ПіС не набере достатньої кількості голосів, то уряд Матіуша Моровецького піде у відставку. Міністр Сольський також наголосив на політичному підтексті в процесі переговорів. "Очевидно, що є певний момент, який був причиною ухвалення такого рішення. Я думаю, він настільки очевидний, що його безглуздо вкотре обговорювати. Думаю, кожен журналіст знає, що цього року має відбутися в Польщі (вибори до парламенту - ред.). ) Зрозуміло, що це не могло не впливати на переговори, які проходили та проходять”, - сказав Сольський, відповідаючи на запитання РБК-Україна.
Як проходитиме транзит
З п'ятниці 21 квітня транзит українських товарів територією Польщі проходитиме в режимі особливого контролю. Щоб українське зерно не осідало у Польщі, Варшава запропонувала виробити двосторонній механізм контролю. Про нього розповів посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький. "Попередньо ми домовилися, що з двох сторін буде по одній компанії, яка торгуватиме зерном і нестиме відповідальність, щоб зерно проїжджало (транзитом – ред.) через Польщу", – сказав посол.
"Коридором солідарності", встановленим навесні минулого року, щоб збільшити транзит українських товарів сушею в умовах блокування морських поставок, скористалися приватні об'єднання. За словами посла, замість того, щоб переправляти товар транзитом до інших країн, вони продавали його у Польщі.
"Понад 80% транзитного зерна залишилося в Польщі і виробники зараз під загрозою банкрутства", – зазначив Ціхоцький.
Україна ж ніяк не може впливати чи контролювати переміщення товарів територією Польщі. Тому зрештою домовилися застосовувати інший механізм. Польська сторона відстежуватиме вантажі за допомогою спеціальної електронної системи. До того ж, у перший тиждень після відновлення транзиту може бути організований супровід перевезень місцевою митною службою.
Також Польща заборонить переадресацію транзитного товару на польського покупця (це дозволено нормами ЄС) і таким чином осідання транзиту в країні скоротиться.
Переговори триватимуть у Брюсселі
Після відкриття транзиту через Польщу Україна вирішуватиме наступну проблему – відновлення імпорту сільгосппродукції. У середу, 19 квітня, у Брюсселі відбудуться переговори керівництва Єврокомісії з представниками урядів п'яти країн, які запровадили заборону на імпорт або заявили про це (Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Болгарія). Переговори відбудуться за участю торгпреда України Тараса Качки.
Польща 15 квітня тимчасово заборонила імпорт української продукції за 17 позиціями: цукор, сухий корм, насіння, хміль, льон та коноплі, овочі та фрукти (сирі та перероблені), вина, майже всі види м'яса, молоко та молокопродукти, яйця та алкоголь. Формальна причина – претензії до якості товарів. З цієї ж причини аналогічну заборону імпорту запровадила Словаччина та Угорщина.
Все це суперечить європейським законам. За правилами ЄС члени організації не можуть самостійно застосовувати торговельні обмеження такого роду – це виняткова компетенція Єврокомісії. В ЄК назвали дії цих трьох країн неприйнятними.
"Ми вітаємо цю заяву (про відкриття транзиту - ред.) як перший крок до вирішення ситуації, що склалася. Однак ми не змінюємо нашої позиції, що односторонні дії (щодо заборони імпорту - ред.) неприйнятні", - заявила представник ЄК Міріам Гарсія Феррер.
В Україні не виключають, що претензії до якості товарів є надуманими. За словами Сольського, досі Україна не отримувала жодних претензій щодо якості продукції від покупців. При цьому він припускає, що деякі партії зерна в умовах проблем із поставками можуть бути пошкоджені, але подібне на практиці міжнародних перевезень не рідкість. "90% прикладів зауважень щодо якості зерна було з однієї основної причини - це простоювання (вантаж - ред.) тижнями або місяцями", - сказав міністр.
Він зазначив, що у деяких випадках зерно до портів доставлялося від кількох тижнів до 2 місяців. "Коли зерно два місяці перебуває у вагонах особливо при перепадах температури... то до будь-якого зерна, українського, польського, американського будуть питання щодо якості", – упевнений міністр.
Поки що збитки від обмежень із боку західних сусідів України ще не підраховані. За словами Сольського, вони можуть становити сотні мільйонів доларів у місячному вимірі. Їх розмір залежатиме від того, наскільки довго діятимуть обмеження.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →