Попри те, що війна проти російських загарбників перебуває у найжорсткішій стадії, у деяких високих кабінетах вже думають над своїм політичним майбутнім. Зокрема, над тим, чи проводити в цьому, 2023-му, році парламентські вибори. Чи можливий такий хід подій з юридичної точки зору, і чому дехто всерйоз розмірковує над тим, щоб пошвидше переобрати Верховну Раду – читайте в матеріалі "Апострофа".
Як відомо, у довоєнній Україні виборчий процес був циклічним і майже безперервним: одразу після завершення президентських виборів політики починали готуватися до парламентських перегонів, а потім - до місцевих. І так по колу. До початку повномасштабного вторгнення рашистів як Банкова, так і опозиційні політпроекти фактично вже були "на старті", уважно слідкуючи за рейтингами опонентів. Виборча кампанія обіцяла бути вкрай гострою і тривалою: попри те, що парламентські вибори мали відбутись восени 2023 року, вже про запуск гонитви почали говорити наприкінці 2021 року. Зокрема, у "Слузі народу" навіть пішли кулуарні розмови про ймовірність переформатування політсили, вичищення її від зайвих елементів та похід на вибори умовного "Блоку Зеленського". Втім, російське вторгнення перервало електоральні стратегії партій та страхи влади щодо зниження рейтингів.
Проте після відходу російських військ з півночі України, розмови про вибори, як не дивно, в коридорах влади відновилися. За словами високопосадовців, з якими поспілкувався "Апостроф", парламентські перегони у 2023 році розглядаються як абсолютно реальна у майбутньому подія, до якої вже пора потроху готуватися.
Підсилюється ця думка і тим, що у політичних колах почали обговорювати перспективи завершення воєнні дії вже цієї весни. Дійшло до того, що поширювалися прізвища з першої десятки списку президентської партії (серед них опинилися керівники підрозділів та цілих родів військ). Натякали на те, що скасовувати вибори не можна й міжнародні партнери України. Такі побажання Заходу можна розглядати як сигнал того, що частина наших союзників бачать перспективи закінчення активної фази уже до середини 2023 року. До речі, про це публічно говорили і керівник ГУР МО Кирило Буданов, й інші українські високопосадовці.
Серед "слуг" про це також натякають майже не приховуючись. Так, Юрій Арістов, який в середині грудня пішов з посади голови бюджетного комітету ВР, недвозначно натякнув про те, що ключовий фінансовий документ на 2024 рік ухвалюватиме вже новий парламент. "У наступному році робота над бюджетом, ймовірніше за все, стане вже завданням для Ради нового скликання", - зазначив він у Facebook.
Натякали на те, що скасовувати вибори не можна і деякі міжнародні партнери України. Очевидно, на Заході бачать тенденції концентрації влади в Україні і побоюються, що ми можемо звернути зі шляху демократії. Але головне питання – це воєнний стан, під час якого, звісно, проводити вибори неможливо. Про це, зокрема, в одному з інтерв'ю зазначив віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко. "З огляду на те, що ми напрацьовуємо, зокрема, з Радою Європи, справді потрібен перехідний час після закінчення воєнного стану. Може йтися про кілька місяців, звучав термін 4-5 місяців", — зазначає він.
Посадовець зазначив, що цей можливий термін потрібен для того, щоб упорядкувати ситуацію зі списками виборців. Мовляв, є дуже багато людей, які виїхали за кордон, внутрішньо переміщених осіб і загиблих.
Тобто, якщо повернутись до графіків можливих парламентських виборів - а це 29 жовтня – воєнний стан треба скасовувати принаймні у квітні. Враховуючи той факт, що кінця-краю війні не видно, така ідея видається фантастичним сценарієм. Тим не менш, в нашій країні, як відомо, все можливо.
На думку Віктора Небоженка, причина розмов про можливі осінні вибори у 2023 році – це бажання нинішніх мешканців Банкової утримати владу. Володимир Зеленський, здається, досі просто не розуміє: в політиці не можна вирішувати усі проблеми одній людині – є Конституція, поділ гілок влади, тощо.
"Провести виборі під час війни – невдала ідея. Можна їх провести хоч на другий день після закінчення війни, через "Дію", з якимись маніпуляціями, всі ж це розуміють. Проблема тільки в тому, що Зеленський та Андрій Єрмак забувають – українці незалежно від хитрощів влади спокійно виходять на майдани. У поствоєнного українського суспільства буде не лише багато зброї та право заявити, що країна повинна змінюватись, але й традиційна "зброя" – майдан. Тому навіть якщо президент захоче провести такі ось вибори – суспільство буде боротись Українці не люблять гетьманів, які зарвались, це не наш стиль демократії", - вважає експерт.
Підтримує колегу і Олексій Голобуцький, який бачить бажання влади провести вибори під час гіпотетичного перемир'я, доки рейтинги високі.
"Мене у травні минулого року ще переконували, що у вересні я вже буду займатись виборами, і це були дуже серйозні люди. Є бажання влади швиденько провести вибори під час перемир'я, бо потім народ видихне і зрозуміє, що економіка падає, роботи нема, гроші просто так Захід не дає - тобто усвідомляться і згадаються всі негаразди. Недарма Банковій зараз так потрібні голоси колишньої ОПЗЖ – вона не контролює парламенту так, як хотіла б. Ще літня соціологія, натомість, давала будь-якій партії президента більше 60%, і тепер, на відміну від 2019 року, коли людей буквально з вулиці брали – там знають, кого та чому братимуть, а від зайвих хочуть позбавитись. Не потрібно буде Банковій і ділитись з олігархами, плюс купа людей заробить на самих виборах, тому розмови про це будуть ходити довго – стільки, скільки триватиме війна", - каже Голобуцький.
Нагадаємо: Ексглава МЗС сказав, хто стане наступним президентом України.
