Росія продовжує воювати проти цивільного населення, не маючи змоги зламати українську армію на фронті. Щоби підтримувати темпи атак по енергетичній інфраструктурі, Кремль виснажує власні запаси високоточних ракет. Але, як свідчать останні соцопитування, черговий московський план не працює. Попри регулярні терористичні удари, українці не готові йти на територіальні поступки Кремлю. Докладніше – у матеріалі РБК-Україна.
Агресору не вдається зламати українців загрозою гуманітарної катастрофи.
Російський план "Г" провалюється, як і всі попередні задуми Кремля під умовною алфавітною нумерацією. Десять місяців тому Москва збиралася захопити 40-мільйонну країну за десять днів і зайти до Києва за десять годин. Але цей план став давати тріщини ще до визначених строків.
Потім за рахунок скорочення фронту Путін хотів зосередитися на окупації Донбасу, паралельно знищуючи українські паливні бази та залізничні колії. Результат був приблизно тим самим. Поклавши величезну кількість сил та засобів під час захоплення (або вірніше сказати – руйнуванні) кількох міст Луганської області, окупаційній армії знадобилася оперативна пауза, після якої вони так і не змогли відновити попередню динаміку та темп.
Після поразки на Харківщині Путін вирішив підвищити ставки, переконавши світ, що йде ва-банк. У Кремлі думали, що "приєднання" захоплених територій у сумі з енергетичним та ядерним шантажем Заходу зупинять Україну. Але буквально наступного дня після урочистостей з приводу "анексії" українські міста на Півдні та Сході почали "виходити зі складу РФ".
Тоді новопризначений командувач окупаційних військ Суровікін разом з іншими військовими, мабуть, запропонували Путіну чергову "переможну" ідею. Нічого проривного насправді в ній немає – це вже традиційна тактика російського угруповання, що застосовувалася в Сирії під командуванням "генерала Армагеддона".
Її основа – терор населення та удари по цивільній енергетичній інфраструктурі. Тоді, як змалювали собі у Москві, українці через нестерпні умови або почнуть скидати владу, або змусять її прийняти вимоги Росії. Але Кремль вкотре показав глибоке нерозуміння України та її народу.
Постійні відключення електроенергії справді перебудували наш життєвий ритм. Ми навчилися самостійно створювати собі побутові зручності, яких нас хоче позбавити Москва. Хоча в деяких російських регіонах їх ніколи не було і навряд чи вони з'являться в найближчому майбутньому.
Бізнес "озброївся" генераторами та акумуляторами. Торгові центри, заправки та кафе стали пунктами обігріву, місцями зарядки гаджетів та точками коворкінгу. Українці за останні три місяці стали ще більш пристосованими, гнучкими та організованими.
Ми можемо на мить покритикувати обленерго чи місцеву владу, коли світло раптом вимикають не за графіком. Це невдоволення дуже швидко змінюється на жартівливі картинки та вірусні меми на тему електрики, що розлітаються по мережі, але воно анітрохи не штовхає нас в обійми Москви. Навіть навпаки: кожна година, проведена без світла, води та тепла, лише зміцнюють нашу ненависть до Росії та небажання йти на будь-які поступки агресору.
Можливо, московські генерали все ще сподіваються, що їхній план спрацює. А може, просто за інерцією продовжують обстріли, оскільки російська управлінська культура не передбачає визнання власних помилок. Ось тільки ціна помилки надто висока – Кремль ризикує сильно скоротити свої запаси ракет, не досягши бажаного результату.
У ГУР Міноборони України кажуть, що Росія вже залізла до свого стратегічного резерву. Це означає, що високоточних ракет в них залишилися менше ніж 30%. Для розуміння, з осені для масованих атак агресор використовує ракети різношерстої номенклатури. Більшість – це Х-101, менше – Х-555 та близько третини – це "Калібри" морського базування з Чорного моря. Весь цей набір іноді для кількості "розбавляють" старими авіаційними Х-22, у яких набагато менша дальність і точність. Балістичні "Іскандери", які нам поки що не під силу збивати наявними комплексами, противник береже, бо внутрішні запаси цих ракет уже скотилися до 13%.
Виготовлення високоточних ракет – Х-101, "Калібрів" та "Іскандерів" – дуже залежне від іноземних комплектуючих, які тепер складно провозити до Росії через міжнародні санкції. Тому налагодити виробництво "Іскандерів" Кремлю не виходить, на відміну від Х-101 та "Калібрів". За даними воєнної розвідки, росіяни можуть за місяць збирати приблизно 30 одиниць Х-101 та 15-20 штук "Калібрів". Але такі обсяги неспівставні з динамікою розходу запасів.
Це підтверджується інтервалами, з якими противник проводить обстріли. Середня кількість ракет, що їх випускає агресор для прориву нашої ППО – близько 70 одиниць. Частина з них долітає, завдаючи пошкоджень, але більшість ракет нашим військам вдається збивати. З жовтня противник міг проводити такі масовані атаки з перервою у сім днів. Тепер для накопичення потрібного боєкомплекту їм потрібно вже до двох тижнів.
Обстріл, який Росія влаштувала вдень 31 грудня, за своїм характером вибивається зі всієї останньої низки ворожих атак. Це, скоріше, був демонстративний акт агонії, щоб деморалізувати та споганити українцям Новий рік. Мішенню ракет, схоже, були не так енергооб'єкти, як житлові квартали або центр столиці.
До того ж обстріл 31 грудня не можна назвати масованим, як, наприклад, той, який був два дні до цього, 29 грудня, коли росіяни випустили по Україні 69 ракет. На 31 грудня агресор зумів зібрати лише близько 20 одиниць. Хоча в потоці різної інформації, яка ринула телеграм-каналами, створювалося враження, що їх на порядок більше: нібито й у районі Каспійського моря піднято 13 винищувачів, і пішли пуски ракет із Чорного моря, і вперше задіяні носії у Каспійському морі.
За даними видання, атаку вдень 31 грудня здійснювали 5 бомбардувальників Ту-95МС з району Астрахані. Дві випущені ракети впали на території Росії – можна припустити, через "старість" або через те, що виготовлялися в авральному режимі. А вже вночі росіяни атакували Київ та передмістя десятками "шахедів". Ще один показовий факт: проміжок часу між виготовленням та пуском ракет скорочується. Це підтверджують уламки зразків, виготовлені у третьому та навіть у четвертому кварталі 2022 року. Іншими словами, внутрішні російські потужності не можуть підтримувати ту інтенсивність та масовість, з якою ворог завдає по Україні ударів.
Чи означає це, що Кремль незабаром буде змушений припинити ракетні удари? На жаль, ні. Вони можуть хіба що змінювати тактику чи підходи. Наприклад, збільшити інтервал між атаками, щоб накопичити необхідний боєкомплект. Або ж, як вважають у розвідці, противник комбінуватиме засоби ураження: крім високоточних ракет, випускатиме і Х-22, і С-300 у прифронтових районах, і ще більше іранських дронів-камікадзе. Терор проти цивільного населення – єдиний інструмент, який залишається в арсеналі росіян. Тож ракетні удари з високою ймовірністю продовжуватимуться доти, доки Україна не переможе на полі бою.
