В Україні хочуть удосконалити закон про колабораціонізм. Що можна робити мешканцям окупованих територій, щоб їх не звинуватили у зраді та співпраці з країною-агресором, порушуватиме новий закон прав людини — розбиралися журналісти «Новин Донбасу».
Під статтю потраплять сотні тисяч людей
Після початку повномасштабного збройного вторгнення Росії в Україну Кримінальний кодекс було доповнено статтею, яка криміналізувала колабораційну діяльність. Насамперед це торкнулося територій, які окупувала Росія. Після ухвалення цього закону було багато дискусій про те, як він працюватиме.
Політичний аналітик Віталій Сізов вважає, що сам собою закон неробочий спочатку в тому вигляді, в якому його приймають.
«Коли там масова відповідальність, навіть у плані його виконання, якщо вирішать дотримуватися суворої букви закону, то я боюся, що в колабораційній діяльності можна звинуватити практично тисячі, сотні тисяч людей і що з ними робити. Це завалити суди всіма цими справами», - зазначає експерт.
У міністерстві реінтеграції зазначають, що після запровадження кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність вони почали отримувати сотні звернень від мешканців, представників бізнесу, комунальних підприємств, які опинилися у російській окупації.
«До нас багато зверталися до міністерства і письмово, і усно, і ми спілкувалися з колегами з інших органів. Ось нещодавно ми мали звернення від приватного похоронного бюро, і воно каже, що у нас така ситуація: люди не перестають помирати і нам треба якось працювати», — розповів директор департаменту правового забезпечення міністерства реінтеграції Степан Золотар.
Кого вважатимуть колаборантами
Через масові звернення стало очевидним, що закон необхідно трансформувати. Міністерство реінтеграції створило робочу групу зі 160 представників для того, щоб виробити нову концепцію, що зараховувати, а що не зараховувати до колабораціонізму на окупованій території. І внести поправки до вже існуючого закону.
Так, зі списку «забороненої» діяльності пропонується вивести надання медичної допомоги, роботу аптек та продуктових магазинів, комунальних служб – постачання тепла, газу, води та електроенергії.
«Ми дуже ретельно виписували цей перелік, тому що ми не маємо дозволяти все. У нас війна, можуть бути якісь раціональні обмеження. Наша мета – щоб люди, які забезпечують життєдіяльність громад на окупованих територіях, продовжували її забезпечувати. Але щоби при цьому вони не були посібниками окупанта. Щоб вони не шкодили Україні, а забезпечували лише потреби мирних громадян, які змушені залишатися в окупації», — зазначив Степан Золотар.
Крім того, пропонується не піддавати кримінальній відповідальності тих, хто вчиняє ті чи інші дії під тиском окупантів. Водночас, очевидно, особливо з восьмирічного досвіду окремих районів Донецької та Луганської областей, що без зіткнення з окупаційною владою проводити будь-яку діяльність на цих територіях неможливо. Особливо це стосується сфери торгівлі.
Політичний аналітик Віталій Сизов пояснює, що з погляду широкого трактування закону можна сказати, що якщо з людини стягують так звані податки, а їх не можуть не стягувати, то він, напевно, частково фінансує окупаційну владу, і багато людей на окупованих територіях опинилися в такої ситуації.
У міністерстві реінтеграції вважають, що кожен такий випадок мають розбирати та розслідувати правоохоронці.
«Оплата податків окупантам — це вже можна трактувати як фінансування тероризму, зокрема є така практика. Ми говоримо про те, що український бізнес може провадити певну діяльність. Коли він перестає бути українським чи він має сплачувати податки агресору — із цим мають розбиратися компетентні органи», — каже директор департаменту правового забезпечення міністерства реінтеграції Степан Золотар.
Як працюватиме закон
На думку деяких експертів, закон про колабораціоністську діяльність потребує ще більшої трансформації, і до розширення переліку дозволеної діяльності вони ставляться скептично.
«Зміни такі потрібні, але маю великі сумніви, що він взагалі працюватиме, у тому вигляді, в якому його приймали і поправки працюватимуть. Швидше за все, це створить таку атмосферу діяльності правоохоронних органів, коли вони на свій розсуд трактуватимуть будь-яку діяльність», — зазначає політичний аналітик Віталій Сізов.
На його думку, будь-якій колабораційній діяльності оцінку мають давати правоохоронні органи, але це має бути реальною діяльністю на шкоду державній безпеці Україні, її територіальній цілісності.
«І щоб наші органи займалися безпосередньо цими справами — зрадниками, перебіжчиками, тими, хто сприймав присягу, а потім виявився на іншому боці, але ніяк не ФОПами чи якимись магазинами», — каже експерт.
Водночас із 24 лютого сотні тисяч мешканців опинилися на непідконтрольній території, окупанти всіляко намагаються обірвати усі можливі джерела зв'язку з Україною. І люди намагаються підтримувати життя, нерідко у повністю зруйнованих агресором містах. Відвертатися від них грати на руку Росії.
Віталій Сизов зазначає, що якщо будуть десь якісь перекоси у реалізації закону про колабораціонізм, це буде роздмухуватися російською пропагандою. Водночас це є причиною і для громадської думки в західних країнах, щоб переглянути своє ставлення до України, а отже, і до постачання озброєння в перспективі, або надання фінансової допомоги.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News