Більшість українців живуть в режимі постійної напруги та виснаження. Це наслідок безперервних та інтенсивних ворожих обстрілів, які особливо посилилися з вересня 2026 року. За звітами Протиповітряних сил ЗСУ за цей місяць знищено 4700 повітряних цілей, Про це повідомляють Vesti-UA.net з посиланням на Thepage.ua.
Як в цій напрузі зберігати себе у «відносній» нормі через хронічний стрес, втому та які можуть бути інші непомітні симптоми, на які варто звернути увагу?
Лікар-невролог, лікар психіатр медичного центру «Інго» з 25-річним стажем Ліана Лузан розповіла, що ознаки виснаження є не завжди помітними, але в перспективі 5 років, можуть значно впливати на фізичний стан здоров’я.
Ознаки нервового виснаження та що за цим ховається?
За словами фахівчині, «нервове виснаження» — це більше стосується побутової форми вживання вислову.
Ми під нервовим виснаженням, маємо на увазі наступні стани: хронічний стрес, депресія, вигорання або соматичні розлади (наприклад, анемія чи порушення роботи щитоподібної залози). За даними дослідження «Ти як?» — 70% українців відчувають стрес та втому під час війни. Тому варто реагувати на перші сигнали організму. Ось основні, на які варто звернути увагу, щоб не перейти в хронічні форми:
- Зміни під час сну: важко заснути, пробудження вночі або виснаження, навіть після 10 годин сну.
- Болі та дискомфорт: головний біль, дискомфорт у животі, стискання щелеп, часте серцебиття.
- Проблеми з концентрацією уваги, забудькуватість у простих речах, складнощі під час ухвалення простих рішень
- Різка емоційність: дратівливість через дрібниці, спалахи плачу або, навпаки, емоційна апатія («мені байдуже»).
- Важко або зовсім неможливо відновитися, від речей, які вас раніше захоплювали — хобі або навіть просто прогулянка, яка не дає відновлення.
Усі ці стани є причинами піклуватися про себе, але більшість українців обирають інший шлях, за даними досліджень «Ти як» — 40% сидять в інтернеті, 36% спілкуються з друзями, ще 35% дивляться фільми та серіали і 30% слухають музику. В досліджені взяли участь чоловіки та жінки з міст населенням більше 50 тис. чоловік. Але, додає неврологиня Ліана Лузан, що статистика має відповідний довірчий інтервал відповідей та не враховує те, що ми бачимо на практиці та про що нам повідомляють багато пацієнтів, а саме: вживання алкоголю, самостійне приймання заспокійливих без призначення лікаря. Особливу увагу варто звернути на поведінку уникнення місць, де ставалися панічні напади або атаки або інші неприємні події.
5 напрямів відновлення в умовах постійного стресу, які невролога
- Сон як основа. Підтримуйте стабільний час підйому та дотримуйтеся правил гігієни сну. Дорослим потрібно 7–8 годин сну на добу. Якщо не вдається виспатися хронічно вночі, виділяйте собі час на відпочинок або сон протягом дня. Головне, не силувати організм під час втоми.
- Легка фізична активність. Для тонусу достатньо 15-20 хвилин зарядки, можна почати навіть з 10–15 хвилин ходьби на день.
- Регулярне харчування. Головне, тут пити достатньо води та обмежити каву в другій половині дня. Під час втоми уникайте вживання алкоголю для засинання, це тільки посилює виснаження організму через додаткове навантаження.
- Дозування новин — визначте конкретний час для перегляду новинних каналів, вимкніть зайві сповіщення, залишивши лише тривожні сигнали безпеки. Обмежте скролинг телефону за годину до сну та годину після пробудження.
- Введіть маленькі щодення ритуали, які Вас «заземляють» та повертають в звичний стан. Це можуть бути — розмови з близькими, прогулянки, догляд за тваринами, рослинами або просто філіжанка смачної ранкової кави з улюбленим смаколиком.
Які спеціалісти можуть допомогти?
Зазвичай в нас ще є стереотип, що звертатися до спеціалістів-лікарів потрібно в крайньому випадку, але «війна» — це і є крайній випадок. Ось спеціалісти, які можуть Вам допомогти:
- Сімейний лікар — це перша ланка допомоги, якщо важко визначити причину загальної втоми.
- Невролог — якщо турбує головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок, проблеми з пам'яттю чи координацією.
- Психотерапевт для роботи з навичками подолання стресу, страхами, тривожністю та наслідками травматичних подій.
- Психіатр, якщо тривога чи пригнічений настрій заважають працювати та спати, панічні атаки повторюються, або стан не покращується попри спроби самодопомоги.
