Анонсоване підвищення податків для бізнесу має закрити поточні потреби фронту. Скільки планує «заробити» держава, чи вдасться їй це зробити і яку ціну за це заплатить бізнес — читайте в матеріалі РБК-Україна.
Підвищення податків в Україні цього року можна вважати практично гарантованим. Наразі, щоправда, достеменно не зрозуміло, коли саме і наскільки вони можуть зрости.
Міністр фінансів Сергій Марченко не хоче деталізувати цю тему, але дає зрозуміти, що зростання податків є цілком реальним, незважаючи на те, що Національна стратегія доходів не передбачає подібних кроків.
«Національна стратегія доходів не передбачала підвищення рівня оподаткування на першому етапі. На першому етапі передбачалося створення довіри між бізнесом та владою. Але реальність інша, і той божевільний додатковий тиск, який ми відчуваємо з погляду необхідності забезпечення військових за рахунок внутрішнього ресурсу, на жаль, має відповідати», — сказав Марченко в інтерв’ю Громадському радіо.
Ще наприкінці минулого року підвищення податків допускали, але лише в рамках застосування «плану Б», який хотіли реалізувати у разі скорочення або затримок зовнішнього фінансування держбюджету від США та ЄС. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев неодноразово запевняв, що до кінця війни запроваджувати нові податки чи підвищувати ставки чинних податків влада не планує.
На сьогодні питання фінансування бюджету від партнерів можна вважати вирішеними — Україна та ЄС підписали рамкову угоду щодо реалізації програми Ukraine Facility щодо виділення Україні 50 млрд євро до 2027 року. У США ухвалено закон про фінансування України на майже 61 млрд доларів, 7,8 млрд з яких планують направити для підтримки держбюджету. Проте необхідність збільшувати надходження до бюджету залишилася.
За словами заступника голови фінансового комітету Ради Ярослава Железняка, розрив у бюджеті може становити понад 720 млрд гривень через інфляцію та збільшення витрат на мобілізацію.
Поки що в контексті анонсованого підвищення податків йдеться про збільшення військового збору з 1,5 до 5% та поширення його на ФОП, і підвищення ПДВ на 2-3 в. п. Остаточні цифри будуть відомі у липні, зазначив Железняк. Розмір підвищення податків буде погоджено з МВФ, місія якого нещодавно розпочала роботу з перегляду програми з Україною.
Поки з озвучених планів очікується, що підвищення ПДВ до 23% принесе в держбюджет в річному обчисленні додатково 93 млрд гривень, 5% військового збору для найманих працівників — 90 млрд, військовий збір для ФОП третьої групи — 33 млрд.
Такий прогноз зробив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. При цьому, він припускає, що після підвищення сбору для ФОП кількість платників може зменшитись.
Крім того, підвищення акцизу на пальне, зазначив експерт, додасть до бюджету поточного та наступного року 20 млрд і 60 млрд гривень відповідно. Але і цих коштів може не вистачити, зазначив експерт. «Оскільки зміни до податкового законодавства можуть набути чинності лише в другій половині року, цьогоріч податкових надходжень може забракнути, щоб закрити базову потребу у 200 млрд грн, і уряд може шукати додаткові джерела фінансування через активніші залучення на внутрішньому борговому ринку, а також через додаткове донорське фінансування», — вважає Гайдай.
Але цих додаткових коштів все одно не вистачить для задоволення потреб. «Доведеться ще десь шукати. Може, по лінії зовнішніх запозичень, за рахунок випуску ОВДП. Адже базова потреба — все ж таки 200 млрд гривень», — зазначив Гайдай у коментарі виданню.
Зростання податків та економічне бронювання — чи є зв’язок
За словами джерел РБК-Україна в Офісі президента, очікуване зростання податків певною мірою пов’язане з тим, що не вдається реалізувати ідею так званого «економічного бронювання».
За словами співрозмовника, від такої ідеї вже фактично відмовилися, але близько 200 млрд гривень (5 млрд доларів), які очікували отримати від її реалізації, потрібно знайти якимось іншим шляхом. «Зараз від ідеї економічного бронювання відмовилися взагалі, бо категорично проти був Генштаб. Але 5 млрд доларів, які через це не потраплять до бюджету, треба чимось покрити. Думаю, зростання податків частково вирішить цю проблему», — сказав співрозмовник в ОП.
Він зазначив, що Генштаб побоюється, що «економічне бронювання» не вирішить проблему з нестачею кадрів, буде сприйнято як офіційний відкуп від мобілізації та лише спричинить негативну реакцію у військах.
У Генштабі відмовилися коментувати виданню свою позицію щодо «економічного бронювання», пославшись на те, що це питання не в його компетенції. Там порадили звернутися до Міноборони. РБК-Україна чекає коментар з цього питання від Міноборони та Мінекономіки.
Данило Гетманцев вважає, що питання бронювання та підвищення податків взагалі не пов’язані. «Підвищення податків буде в будь-якому випадку — іншого джерела немає», — сказав він у коментарі виданню.
Зараз у Раді ще пропонують варіанти «економічного бронювання», але шансів їх ухвалити мало. Голова ВР Руслан Стефанчук скептично ставиться до питання «економічного бронювання» від мобілізації, адже, за його словами, таке бронювання не спрацювало в жодній країні світу.
Що нарахували експерти
Підвищення податків — завжди болісний крок для бізнесу, але необхідний в умовах війни.
Загалом підвищення ПДВ є цілком зрозумілим кроком з точки зору його фіскальної значущості. У 2021-2023 роках майже половину надходжень до державного бюджету було забезпечено саме завдяки адмініструванню цього податку, нагадують Ліна Задорожня і Тарас Маршалок з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
У 2023 році надходження від «імпортного» ПДВ за основною ставкою 20% становили 356 млрд грн. «Якщо припустити, що ставку було би підвищено до 23%, то механічний ефект міг би скласти додаткові 53,4 млрд грн лише від нього», — підраховують експерти. Втім, варто враховувати й поведінковий ефект — можливе зменшення імпорту через зміну споживчих настроїв та зниження споживання, блокування кордону, збільшення нелегального імпорту.
Військовий збір, який зараз повністю зараховується до державного бюджету, в 2023 році становив 38 млрд грн. За сталої ставки 1,5%, але з поступовим розширенням бази оподаткування військовим збором його надходження у 2014-2023 постійно зростали, досягнувши пікового значення у 2023 році.
За умови підвищення ставки з 1,5% до 3% чи до 5% можна очікувати пропорційного зростання надходжень.
Співрозмовники РБК-Україна також нагадують, що свого часу було зареєстровано проєкт Закону щодо диференційованого оподаткування військовим збором в умовах воєнного стану: до заробітних плат працівників державних та комунальних підприємств пропонувалося застосовувати прогресивну шкалу ставок військового збору від 1,5% до 50%.
Основним наслідком запровадження військового збору для ФОПів спрощенців буде додаткове податкове навантаження, яке для третьої групи зросте вдвічі. Зараз такі платники сплачують єдиний податок за ставкою 5% від доходу, або ж 3% від доходу, якщо ФОП є платником ПДВ. Для ФОПів першої та другої груп, найімовірніше, додаткове податкове навантаження визначатиметься у розрахунку до розміру мінімальної зарплати, а це 8 тис. грн х 5% = 400 грн додаткового платежу на місяць.
«За нашими приблизними розрахунками, запровадження 5% військового збору для ФОПів спрощенців може додатково забезпечити надходження військового збору в розмірі 0,5 млрд гривень щомісяця, або 5,8 млрд гривень на рік (якщо б такий платіж був запроваджений з 1 січня). Це загалом плюс 15,4% до суми зібраного військового збору у 2023 році (38 млрд грн)», — підраховують в КШЕ.
В Україні наразі зареєстровано 210,4 тис. платників-єдинщиків на першій групі оподаткування; 601,8 тис. платників на другій групі і ще 918,1 тис. — на третій. В середньому платники єдиного податку третьої групи у 2023 році на місяць сукупно отримували 3,2 млрд грн доходу. Виходячи з таких даних, щомісяця, у разі запровадження військового збору для спрощенців, — перша група сплачуватиме 84 млн грн військового збору; друга — 241 млн грн; третя — 161 млн грн.
Попри загалом схвальне резюме експертів КШЕ щодо ініціативи підвищення ставок податків, не все так однозначно в оцінках колег з Економічної експертної платформи. Так, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман вважає, що уряд, не використавши всі інші можливості по наповненню бюджету, взявся до найбільш згубного для економіки підходу — підвищення податків.
«Більше року чекають свого часу три законопроекти — про перезавантаження Податкової, Митниці та Бюро економічної безпеки. Перезавантаження саме цих держорганів могло би приносити в держбюджет близько 250 мільярдів гривень на рік. Разом з тим, Мінфін не помічає ці законопроекти, а робить ставку на отримання додаткових податкових надходжень з „білого“ бізнесу. Бо це простіше», — аргументує співрозмовник РБК-Україна.
За його словами, якщо, наприклад, навести лад в оподаткуванні землі та нерухомості, то можна додатково отримати до 40 млрд гривень потенційних надходжень в бюджет.
Разом з тим, переконаний експерт, підняття ставки ПДВ на декілька відсоткових пунктів не створить катастрофи в економіці, забезпечивши при цьому додаткові щорічні надходження в бюджет до 100 млрд грн.
«Але найгірше, що можна зробити для економіки, для мікро-, малого та середнього бізнесу, — це підняти прямі податки. Аналітичні центри виступають категорично проти запровадження 5% військового збору для ФОП третьої групи та підвищення військового збору для найманих працівників», — заявляє Олег Гетман. За його словами, запровадження військового збору для ФОП призведе до тінізації бізнесу і переходу ФОПів зі «спрощенки» на загальну систему оподаткування.
Натомість, упевнений співрозмовник РБК-Україна, варто піднімати акцизи — на пальне, тютюн, алкоголь. Але паралельно із перезавантаженням Податкової, Митниці, БЕБ. Плюс — варто підняти тарифи до ринкового рівня, бо лише на тарифах на комунальні послуги держбюджет втрачає близько 100 мільярдів гривень на рік.
Що каже бізнес
Бізнес від урядових ініціатив не в захваті. Але коментувати цю тему поспішають не всі.
На думку співвласника компанії «Нова Пошта» Володимира Поперешнюка, викладену ним публічно в ФБ, насправді підвищення податків лише зменшить фінансування армії. І ось чому.
«Гетманцев стверджує, що існують лише два джерела забезпечення армії — податки та запозичення. І це означає бачити дерева і не бачити ліс. Адже справжнє джерело фінансування армії — це економіка!», — нагадує він.
Якщо підвищити податки, то автоматично зменшуються донати, пряма допомога військовим, виробництво продуктів харчування тощо. Тож з ростом податків реальна допомога армії зменшиться.
«Подальше збільшення викликає у людей супротив, люди починають активніше відходити в тінь, ще більше зростає корупція, зменшуються інвестиції, скорочуються кількість працюючих компаній та підприємців — економіка гальмується. І загальні податкові платежі взагалі можуть обвалитись», — аргументує Поперешнюк.
На його думку, в умовах війни ефективною альтернативою підвищенню ставок податків є зменшення державних витрат, дерегуляція, приватизація, зменшення податків та заохочення прямої допомоги армії.
В Українському союзі промисловців та підприємців попереджають: збільшення ставок ПДВ та військового збору може мати негативний вплив на бізнес.
Чому? Тому що відбудеться збільшення витрат на ведення бізнесу. Так, підвищення ставок ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту. Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.
За підвищення ПДВ на 2-3 процентних пункти (наприклад, з 20% до 22-23%), додаткові витрати для бізнесу можуть сягати десятків або навіть сотень мільйонів гривень, стверджують в УСПП.
Загальна оцінка УСПП щодо ініціативи підвищення податків виглядає так: збільшення податків може призвести до скорочення прибутковості, зменшення інвестицій та потенційного звільнення працівників. Крім того, можливе зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг через зростання їхньої ціни.
«Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпорті, більш дешеві. При такому сценарії очікується зниження загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може нівелювати очікувані додаткові надходження», — аргументує очільник УСПП Анатолій Кінах.
Про те, що підвищення податків може не досягти бажаного результату по збільшенню доходів бюджету і стати додатковим поштовхом для переходу бізнесу в тінь, зазначила в коментарі для РБК-Україна директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко. Вона підкреслила, що висловила свою особисту думку. ЄБА поки не має офіційної позиції щодо планів підвищення податків, оскільки досі відсутній законопроект з цього приводу і не відомі остаточно визначені розміри змін. Дерев’янко припустила, що у бізнеса думки з приводу підвищення податків будуть різні. «Що стосується податків, то і раніше думки бізнесу були різні — хтось був за підвищення (бо війна), хтось — проти, бо складніше виживати. От і зараз думаю, ситуація аналогічна», — зазначила вона
«Збільшення ставки ПДВ на 1% (до 21%) теоретично може збільшити надходження ПДВ до державного бюджету на 5%. Це суттєва сума. Але збільшення ПДВ означитиме збільшення цін для кінцевих споживачів. А отже, збільшення цін, ймовірно, зменшить обсяг споживання, й відповідно зменшить базу для нарахування ПДВ», — попереджають в компанії lifecell.
В компанії впевнені, що одночасне збільшення ставок ПДВ та податків на фонд оплати праці є вкрай шкідливим як для бізнесу, так і насамперед для громадян, які безпосередньо оплачуватимуть це підвищення.
В той же час, наприклад, в компанії Carlsberg Ukraine на даному етапі залишаються обережними у висновках щодо урядових податкових ініціатив.
«Ми переконані, що сумлінна сплата податків є обов’язком кожного суб'єкта господарювання, що діє на теренах України. Це фундаментальний принцип для всіх, хто прагне жити в суспільстві, що ґрунтується на свободі та законності, захищаючи його право на існування та незалежність, особливо в умовах великої війни. Компанія аналізуватиме нові законодавчі ініціативи і продовжить займати відповідальну позицію у дотриманні податкового законодавства та продовженні інвестицій в Україну», — заявили в компанії у відповідь на запит РБК-Україна.
Разом з тим про відсутність очевидних переваг для бізнесу від урядових податкових ініціатив говорять опитані РБК-Україна експерти Українського клубу аграрного бізнесу.
Там побоюються, що в умовах розповсюдженої практики блокування податкових накладних підвищення ставки ПДВ для аграріїв (яка наразі складає 14%) означатиме ризики недоотримання додатково 2-3% обігових коштів, які є критично важливими для аграріїв, зокрема у період збирання врожаю.
Попереджають в УКАБ і про потенційні ризики перетікання бізнесу в «тінь».
Аграрії упевнені, що короткострокові виграші для державного бюджета від підвищення податків матимуть наслідком стратегічні втрати для бізнесу. Кількість суб'єктів господарювання, які спроможні генерувати прибуток і платити підвищені податки, зменшується з кожним днем, з кожним прильотом. Це означає, що з часом платити податки може бути просто нікому. Тож досягати сьогоднішніх цілей держави варто з урахуванням завтрашніх перспектив бізнесу.
Нагадаємо, Киянин розповів, як гріється у квартирі без світла та опалення.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, У США назвали загальну кількість жертв війни в Україні.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →