Ціни на початку 2024 року: що прогнозують у Мінекономіки

"За підсумком 2023 року отримаємо низьку інфляцію. На початку наступного року, у разі відсутності форс-мажору, можна очікувати продовження тренду також невисокої інфляції, хоча, напевно, в цілому вона перевищить показник попереднього року", - йдеться в огляді.

У міністерстві також зауважили, що ускладнені війною економічні процеси (масштабні міграційні потоки, брак робочої сили, зруйновані виробничі потужності) на фоні високих ризиків з питань безпеки та посилення невизначеності, зокрема щодо фінансування у 2024 році, створюють ризик зростання волатильності цін та в підсумку - до пришвидшення інфляційних процесів у країні.

Як зазначили в Мінекономіки, у листопаді споживча інфляція уповільнилася до 0,5% за місяць, у річному розрахунку - до 5,1%, що є низьким для воєнних реалій.

"Такий тренд був сформований стабільною в цілому пропозицією товарів та послуг, яка наразі органічно поєднується із поточними тенденціями поступового зростання попиту в економіці, пов'язаними із загальним процесом відновлення", - йдеться в огляді.

У міністерстві назвали таки чинники низької інфляції:

• збереження відносної стійкості обмінного курсу гривні, підтримуваної Національним банком завдяки значним обсягам надходження міжнародної допомоги, що обмежувало цінові коливання на фоні заміщення імпортом товарів власного виробництва внаслідок втрат війни,
• підтримання "мирної" сезонності у формуванні цін на ринку м’яса та м’ясопродуктів, у т.ч. завдяки поступовому відновленню виробництва та відсутності шоків попиту,
• збереження значної внутрішньої пропозиції продукції рослинництва на фоні низхідної цінової динаміки на світовому ринку, звуженої експортної логістики (зокрема польська транспортна блокада на кордоні), збереження обмежень на експорт української продукції АПК до деяких європейських країн зумовили здешевлення: продуктів переробки зернових (на 4,2%), цукру (на 4,3%), соняшникової олії (на 1,9%).