Ставка за депозитними вкладами в Україні набагато нижча від облікової ставки Нацбанку. Вигідніше вкладати кошти в ОВДП або військові облігації, оскільки інфляція з'їдає левову частку відсотків.
При цьому багато українців вважають себе ошуканими, оскільки реальна банківська ставка ще нижча, а фінустанови найчастіше прив'язують приховані комісії та виплати. Що робити з депозитами та інфляцією і як захистити свої заощадження, розібрався UBR.ua.
Ставка за депозитами нижча, ніж здається
Ситуація на ринку стимулює банки "загортати" свою пропозицію щодо депозитів у красивішу упаковку, аби надихнути населення розлучитися зі своїми кровними. Рекламують номінальну, а не реальну ставку, з комісією та оподаткуванням – це 18% ПДФО (податок на доходи фізосіб) і 1,5% військового збору.
Тобто при зазначеній банківській ставці 20% прибуток ви отримаєте лише у розмірі ~16%. І це без комісії за зняття грошей з рахунку. Така ситуація у банківському секторі склалася через високу облікову ставку НБУ.
Облікова ставка Нацбанку у кілька разів перевищує ринкову ставку за депозитами фізичних осіб у банках вже понад рік. У червні 2022 року НБУ підвищив "облік" у 2,5 раза – з 10% до 25%. Зроблено це було для того, щоб приборкати інфляцію у розпал російського вторгнення.
Облікова ставка не переглядалася Нацбанком понад рік. Лише 27 липня правління НБУ прийняв рішення про зниження ставки – але зовсім незначне, лише на 3% – до 22%.
Таким чином, весь цей час і досі має місце відставання середньої ставки ОВДП від облікової ставки НБУ, але за значного перевищення ставки ОВДП над ставками за гривневими депозитами фізосіб. Іншими словами, зберігати гроші на депозиті в Україні з урахуванням інфляції – ризиковане з точки зору вигоди підприємство.
"Відсоток депозиту зазвичай нижчий за інфляційну складову. Можна заробити в ОВДП або військових облігаціях, бо там найкращий відсоток", – зазначає у розмові з UBR.ua фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Шевчишин зазначає, що висока облікова ставка НБУ не трансформувалася у високі депозитні відсотки. При цьому податок на прибуток, який був і до війни, ніхто не скасовував.
Сам Нацбанк відзначає зростання реальної прибутковості та підвищений ринковий інтерес до ОВДП.
Фінансова грамотність дасть змогу зберегти гроші
Комерційні банки мають вказувати вартість депозитів, говорить фінансовий аналітик Василь Невмержицький – причому деякі з них включають дані оподаткування. Усі дані мають бути вказані на сайті банку – але зовсім не кожен українець приділяє час тому, щоб в них розібратися. Або помічає приписки і позначки дрібним шрифтом.
"Людина обирає депозит на сайті й терміни. Галочки, які проставляєш – з податками і без. Ці калькулятори висять на сайтах", – каже у розмові з UBR.ua Невмержицький.
З точки зору банків, які є податковими агентами, жодного обману клієнтів немає. За аналогією, в магазинах на цінниках для покупців не пишуть ціну без ПДВ. Водночас, у кожного банку на сайті має бути калькулятор, який показує, скільки клієнт заробить.
Ще одна тонкість оформлення депозитів у тому, що деякі положення у банківських договорах людина може трактувати по-своєму, каже Невмержицький.
"Людина прийшла в банк і там кажуть: 25 відсотків річних. Звичайно, вона погоджується, не розбираючись. А потім виявляється, що це лише на 500 тис. від тіла депозиту. На решту суми ставка не діє", – розповідає аналітик.
На запитання, чому в даному прикладі встановлено обмеження 500 тис. грн, Василь Невмержицький відповідає, що це не обмеження, а маркетинговий хід.
"Банк – продавець грошей. Він заробляє або на кредитах, або на картках. Він відповідно оформляє "посилку" для фізособи. Наприклад, пропонує картку за 1000 грн. Людині дорого. Банк каже: давайте 1100 грн, але при цьому у вас буде вигідний курс обміну валют, страхування та інші переваги", – пояснює Невмержицький.
Отже, українці у гонитві за гарними цифрами продовжують нести гроші в банки, а потім вважають, що їх обдурили.
"Зростання привабливості гривневих активів сприяло подальшому збільшенню попиту на термінові депозити", – зазначає НБУ у звіті за липень.
Ситуація з кредитами. Понад 1000% річних за мікрокредит
Окремої уваги заслуговує законопроект №9422, який з кінця червня проходить розгляд у профільному комітеті ВР. У ньому, з одного боку, планують обмежити ставки з мікрокредитів, т.зв. "швидких грошей". Межу для них хочуть встановити у розмірі 1% на день, тоді як зараз ця ставка може досягати 5%. Таким чином, за рік може "набігати" понад 1000% на кредит.
З іншого боку, згідно з ініціативою, небанківські організації враховуватимуть кредитну історію позичальника. Усю інформацію щодо споживчих кредитів передаватимуть до спеціального бюро. Крім того, мікрофінансові організації (МФО) здійснюватимуть оцінку кредитоспроможності бажаючого взяти позику.
У разі ухвалення законопроекту, МФО будуть змушені вести політику, набагато наближену до банківської. Адже вимоги щодо оцінки кредитоспроможності встановлює Нацбанк. Загалом цей крок має покращити фінансову стабільність системи.
Нав'язування зайвих послуг і прихована комісія
Окрім реклами номінальної, а не реальної ставки за депозитами, банки "грішать" ще й тим, що часто намагаються нав'язати зайві, непотрібні послуги населенню. Василь Невмержицький погоджується, що єдиним дієвим методом боротьби з подібним є підвищення власної інформаційної грамотності.
"Банк має ліцензію, тому може надавати послуги. Ви, умовно, орендуєте банківський рахунок. Ви повинні знати, чому ви зайшли в банк – не бігти на якусь цифру, а спочатку розібратися у формуванні цих послуг", – радить експерт.
Зайві витрати можуть підстерігати клієнтів у тарифах з обслуговування карток – за зняття готівки, за випуск картки, можлива комісія іншого банку, перераховує Невмержицький. Причому за певну послугу прайс може сягати $25-30.
Прихована банківська комісія на ті самі депозити відсутня і може нараховуватися лише за кредитними договорами, звертає увагу Андрій Шевчишин.
"Вона прописується або невеликим шрифтом, або в електронних додатках. За депозитами досить чітка ставка, все прописано", – каже аналітик.
Шевчишин радить уважно читати кредитні договори і всі додатки. Якщо людина не має відповідного досвіду, треба звернутися до банківського працівника, щоб він прокоментував документ.
"Якщо він цього не зробить, то до менеджера. Якщо і там не дадуть відповідь – тоді до іншого банку, або надіслати скаргу в НБУ", – пропонує експерт.
Українцям треба навчитися відстоювати свої права, щоб привчити банки до вищого рівня обслуговування, каже Шевчишин.
"Будь-який договір – кредит, депозит тощо – формується між двома особами і передбачає можливість з'ясування ситуації через суд. Як правило, українці не йдуть до суду, бо судові витрати більші за ту комісію, яку вони платять", – резюмує Шевчишин.
Доля депозитних вкладів і прогноз курсу долара
Повертаючись до депозитів, Шевчишин зазначає, що всі вклади щодо них гарантовані державою і зараз їхній ризик мінімальний.
"Держава зважилася на це, коли почався масовий відтік готівки. Раніше захист був лише для державних банків", – каже Шевчишин.
Процентні ставки за терміновими гривневими депозитами продовжують зростати, і в більшості банків уже покривають очікувану інфляцію, повідомляє НБУ. І тут дуже сильний взаємозв'язок: чим більше населення принесе грошей у банки і покладе на депозит, тим нижчою буде інфляція і стабільнішим буде курс.
"Зараз бачимо динаміку зростання за депозитами для фізосіб, коли курс долара стабільний“, – погоджується Василь Невмержицький.
Аналітик зазначає, що тенденції курсу гривня-долар поки що стабільні, тому що НБУ має великі резерви – $39 млрд. Це найвищий рівень за всю історію незалежності України.
"Ми живемо за рахунок підтримки, за рахунок донорів, тому що великий розрив між експортом та імпортом. І питання про воєнні дії тут – ключове", – уточнює Невмержицький.