Перевірки частково повернуть з 1 серпня згідно з законопроектом №8401, який 26 липня підписав президент Зеленський. На папері вони не мають зачепити більшість добропорядного бізнесу, але податкова сама зможе ініціювати перевірки за допомогою контрольних закупок.
Що спонукало владу піти на непопулярний крок повернення "годівниці для силовиків", хто з бізнесу може постраждати найбільше і як підготуватися до приходу фіскалів, розібрався UBR.ua.
Початковий варіант повернення перевірок був набагато жорсткішим
Підписаний президентом закон, до якого на етапі доопрацювання було внесено майже 2 тис. правок, передбачає, серед іншого, скасування єдиного податку у розмірі 2%. Повернення довоєнних податків і перевірок – це були умови, на яких наполягав МВФ, щоб надати Україні фінансування у розмірі $15,6 млрд.
Влада каже, що була змушена вдатися до цього кроку, і це виглядає логічно, бо 60% бюджету фінансується завдяки зовнішній допомозі. Соціальну сферу повністю оплачує Захід. Але якщо відновлення довоєнних податків загалом було прийнятним для бізнесу, то щодо перевірок виникали серйозні запитання.
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран погоджується, що в Україні перевірки традиційно розцінювали як годівницю для силовиків.
"Якщо дати волю податківцям та іншим, то голодні натовпи перевіряючих рватимуть і не залишать порожнього місця. Враховуючи розмитість критеріїв ризикованості – могли приходити до добропорядних підприємців з хорошою репутацією. І, грубо кажучи, пити кров", – розповів в інтерв’ю UBR.ua Непран.
ТПП і бізнес загалом активно намагалися донести свою позицію до влади, зокрема голови профільного комітету ВРУ Данила Гетманцева. Пропонувалося, щоб контроль і перевірки запровадити лише на підакцизні товари і гральний бізнес.
"Навпаки, там треба посилювати контроль, тому що це одне з джерел, де недоотримується бюджет. Там обов'язкові перевірки – і гроші якраз там. А те, що решту бізнеса не чіпати – це абсолютно нормально", – зазначає Непран.
Компромісне рішення справді було прийнято спочатку на рівні комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, а потім було проголосовано Верховною Радою.
Перевірки з 1 серпня: кого зачеплять і що зміниться
Отже, гіршим життя справді стане передусім для бізнесів з виробництва та реалізації підакцизних товарів (це насамперед алкогольні й тютюнові вироби і паливо), учасників ринку азартних ігор, а також для компаній з надання фінансових і платіжних послуг. Для них повернуть:
- планові документальні перевірки;
- документальні перевірки ЄСВ (єдиного соціального внеску);
- позапланові документальні перевірки у разі, якщо платник не відповів на запит, а фіскали отримали інформацію про порушення законодавства у відповідній сфері.
Для таких бізнесів контроль буде максимально жорстким. Їх можуть перевіряти кілька разів на рік, хоч щомісяця – при цьому не зважаючи на критерій ризикованості.
Щодо решти бізнесів, то документальна перевірка ЄСВ буде обов’язковою у разі припинення діяльності платника податків як юридичної особи або ФОПа.
Також у разі звернення самого платника, для нього можуть провести позапланову документальну перевірку або перевірку ЄСВ.
Решта перевірок залишаться під дією мораторію до кінця воєнного стану:
- планові документальні перевірки;
- позапланові документальні перевірки;
- документальні перевірки ЄСВ.
Єдиний виняток – позапланові документальні перевірки у разі звернення споживача. Якщо покупець подав скаргу на ненадання податкової або акцизної накладної, або помилки в обов’язкових реквізитах згідно з пп. 78.1.9 ПКУ (Податкового кодексу України).
Голова Асоціації власників малого і середнього бізнесу (АВМСБ) Руслан Соболь звертає увагу на те, що таким чином податкова зможе сама ініціювати перевірки, проводячи так звані контрольні закупки.
"Так, звісно, це нікуди не ділося. Є якась заява якогось громадянина, яка роз'вязує руки податковій, поліції. І це дозволяє залізти в кишеню до підприємців", – зазначив у розмові з UBR.ua Соболь.
Повернення штрафів і пені за РРО/ПРРО та ЄСВ
Штрафи за невикористання реєстраторів розрахункових операцій (РРО та ПРРО) не будуть застосовуватися за порушення з початку 2022 року по 1 жовтня 2023 року. Це не стосується порушень під час продажу підакцизних товарів, купівлі-продажу іноземної валюти та діяльності в сфері азартних ігор.
З 1 жовтня 2023 року штрафи за РРО повертаються у повному обсязі і для всіх – але не поширюватимуться на прифронтові й тимчасово окуповані території.
Штрафи і пеню за ЄСВ-порушення повернуть для всіх.
"Зважаючи, що законопроект передбачає амністію щодо штрафів за відсутність РРО, можливість і далі працювати без РРО на територіях можливих бойових дій і не сплачувати єдиний податок ФОПів, зареєстрованих на територіях, що були окуповані і/або на яких тривали бойові дії – він, швидше, позитивний для мікробізнесу, ніж навпаки", – зазначає у своєму пості податковий консультант Олександр Зарайський.
Як підготуватися до перевірок: головні поради
Податкова готувалася до відновлення візитів до бізнесу ще з кінця березня, коли, попри діючий мораторій, оприлюднила графік проведення планових перевірок на 2023 рік, який оновила у червні. Тож підприємцям варто у будь-якому разі теж бути готовими до поновлення діалогу з фіскалами.
"Насамперед маст хев – не домовлятися ніколи. Таким чином підприємці купували собі час раніше. Тепер точно не можна цього робити. Краще віддати ці гроші юристам, аніж на хабар", – впевнений Руслан Соболь.
Очільник спілки радить мати у штаті або поза штатом юриста чи групу юристів, щоб вони захищали бізнес. Додатково це допоможе навчити і державні органи, як правильно працювати, каже він.
"Перевіряючі органи часто роблять помилки і це легко розбивається в суді. Бізнесу обов'язково треба захищати в суді свої права. І давати по пальцях всім, хто хоче їхніх грошей. Це буде сигнал суспільству і державі, що стара корумпована система більше не пройде", – каже Соболь.
Бухгалтер з 30-річним стажем Наталія Майстренко звертає увагу, що спочатку фіскали мають надати посвічення, де вказано терміни і причини перевірки. І вже далі вони починають працювати з установчими документами.
"Перевіряються всі послуги. Фірма зазвичай винаймає приміщення, платить за електроенергію, користується телефонами. Потрібні всі первинні документи. Послуги перевіряють, чи вони потрібні, чи пов'язані з виробничою діяльністю", – пояснює у розмові з UBR.ua Майстренко.
Якщо є каса на підприємстві – перевіряють, щоб залишок у касі відповідав останньому касовому звіту, щоб там не зберігалися надлишкові гроші. Звертають увагу, коли зайшов товар, коли зайшла оплата, чи немає просрочки.
Мораторій на перевірки поступово можуть скасувати
Готовність і здатність захищати свої права у суді надалі точно стане в нагоді. Голова АВМСБ вважає, що перевірки поступово повернуться, і для цього зовсім не обов'язково чекати кінця війни.
"Політика продовжиться, вона посилюватиметься. Штрафи – це поповнення бюджету. Це не європейська система, коли перевірки допомагають покращити бізнес. В Україні перевірка – це завжди штраф", – вважає Соболь.
За словами спікера, підакцизка і гральний бізнес – це лише початок.
"Помилка була в умовах війни – чинити тиск на бізнес. У нас просіла економіка, скоротився попит. Релокація підприємств, допомога армії – це все лягає на плечі бізнесу", – нагадує голова АВМСБ.
Руслан Соболь каже, що влада зіткнулася з обуренням громадськості та змушена була зробити половинчастий крок, але незабаром захоче забрати своє, і це лише питання часу.
"Громадська думка очевидна і зрозуміла: ви в своєму розумі, що ви робите? Тому це компроміс для влади – вона не здає назад. Так працює влада в Україні, на жаль", – підсумовує Соболь.
Як зазначив заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк, щодо перевірок все-таки буде проблема з МВФ. Партнери вимагали ще жорсткіших кроків. Тож не виключено, що на цьому вистава з перевірками не опускає завісу.
Нагадаємо, Зима вдарить по Україні з новою силою: прогноз на 18 лютого.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, "Постійний стрес": у Bloomberg розповіли, як війна Путіна впливає на самих росіян.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →