Ідея запровадження 10% податку на імпорт викликала неоднозначну реакцію в експертній спільноті. Деякі фахівці називають її болючим, але необхідним заходом для стабілізації економічної ситуації, боротьби з девальвацією гривні та поповнення держбюджету.
Натомість інші вважають податок недоцільним та несвоєчасним, а його наслідком бачать насамперед зростання цін на імпортні товари та навіть подорожчання готівкового долара. При цьому зростання доходів бюджету може виявитися незначним та не виправдати мінусів реформи.
UBR.ua розбирався в аргументах сторін.
Що відомо про імпортний податок та навіщо він потрібен
Про розробку механізму додаткового збору з імпортних товарів 2 серпня заявив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю інформагентству "УНІАН", уточнивши, що збір може бути не митним, а накладатися на валютообмінні операції, які здійснюються з метою придбання імпорту.
Марченко, втім, наголосив, що остаточної концепції механізм наразі не має. Однак наступного дня народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив, що уряд вже готує законопроект із озвученим Марченком механізмом. При цьому розмір податку на купівлю валюти для імпорту має становити 10%.
Железняк додав, що імпортний податок, за розрахунками Кабміну, має знизити попит на закордонні товари та, відповідно, послабити тиск на гривню.
Проте першочергова мета податку, ймовірно, полягає у поповненні державного бюджету. Такий висновок можна зробити із зауваження міністра фінансів, що здійснене раніше повернення ПДВ та мит на імпорт товарів, скасованих незабаром після початку війни, було спрямовано на збільшення надходжень до бюджету та фінансування соціальних та військових витрат держави.
Як вважає виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу" (ЕДК) Олег Пендзин, саме необхідністю скоротити розрив між витратами і доходами казни продиктовано намір влади збільшити податки на імпорт, а всі решта обгрунтувань збору випливають з цієї першопричини.
"У липні, вже після скасування "нульового" розмитнення автомобілів та повернення податків на імпорт, бюджет поповнився лише на 89,2 млрд грн. Водночас витрати становили 173 млрд грн. Якби не кредитна фіндопомога від західних партнерів у розмірі 80,4 млрд грн, то різницю доходів та видатків бюджету довелося б покривати Національному банку шляхом друкування грошей", – пояснює Пендзин.
Іноземні кредити дозволили державі практично привести до балансу доходи та витрати – дефіцит бюджету скоротився в 40 разів та склав 3,7 млрд грн. Але обсяг фіндопомоги, зазначає Пендзин, у липні був дуже значним, натомість в серпні такі самі суми держава може не отримати.
Зазначимо, що за січень-липень дефіцит держбюджету становив 412 млрд грн, а від міжнародних партнерів вдалося залучити 211,7 млрд грн. При цьому емісію гривні НБУ фактично здійснював, викуповуючи у Мінфіну військові облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) – загалом за 7 місяців відомство продало ОВДП на суму 402,1 млрд грн, з яких Нацбанк придбав 255 млрд грн.
Ще у червні країни ЄС схвалили програму екстреної макрофінансової допомоги Україні в розмірі €9 млрд, перший транш за якою в €1 млрд надійшов державі 2 серпня. Однак перерахування €8 млрд (297,6 млрд грн за офіційним курсом), що залишилися, штучно затримує одна з країн Співдружності, заявив президент Володимир Зеленський. За словами заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, йдеться про Німеччину.
Якби €8 млрд надійшли б до України найближчим часом, то це могло б допомогти досягти навіть профіциту бюджету принаймні у серпні. Проте через бюрократичні та інші перепони розраховувати лише на наступні транші владі не можна. У такій ситуації, вважає Пендзин, запровадження додаткових зборів – це погане, але необхідне рішення.
"З урахуванням прогнозованого падіння ВВП на 35% до кінця року, складно розраховувати на зростання податкових надходжень", – навів ще один аргумент експерт.
Скільки отримає держбюджет
Достеменно сказати, скільки коштів зможе отримати бюджет від податку на імпорт, важко. Якщо орієнтуватися на дані Державної митної служби (ДМС) про обсяги імпорту за перші 6 місяців 2022 року – $25,299 млрд, то за подібного рівня ввезення товарів бюджет максимально може поповнитися на $2,53 млрд протягом півроку дії механізму.
Однак реальна сума буде значно меншою. По-перше, зазначає Олег Пендзин, якщо податок буде запроваджено лише на купівлю валюти для імпорту, то підприємства, які мають валютний виторг (наприклад, експортери), не потраплять під дію податку.
З іншого боку, як вважають експерти, навряд чи влада наважиться додатково обтяжувати податком ввезення критичних товарів. Але саме вони, зазначає старший економіст Case Ukraine Володимир Дубровський, становлять основу імпорту – так, згідно з даними ДМС, за перше півріччя в Україну завезли паливо-енергетичних товарів на $6,437 млрд (25,44% загального імпорту). Ймовірно, до списку винятків потрапить ще низка товарних груп.
Зрештою, одним з очевидних наслідків податку буде спад попиту на валюту, що ще більше знижує можливий рівень надходжень до бюджету. Експерти погоджуються в тому, що обмеження стимулюватиме імпортерів використовувати "сірі" схеми придбання валюти та навіть підштовхне до контрабандного ввезення товарів.
Таким чином, сума, яку податок на імпорт здатний принести бюджету, у кращому разі становитиме сотні мільйонів доларів за півроку, каже Дубровський, пояснюючи, що в нинішній ситуації ці кошти не будуть критичними для України.
Фахівець Економічної експертної платформи (ЕЕП) Олег Гетман при цьому вважає, що навіть якби йшлося про великі цифри, то запровадження податку було б невиправданим.
"Теоретично, такий податок можна було б запровадити у березні-квітні, коли була жахлива ситуація з торговим та платіжним балансом. Але після початку експорту продовольства через морпорти ми очікуємо, що торговельний баланс буде нульовим. Навіть минулого місяця імпорт перевищував експорт лише на $1-1,5 млрд, що перекривається міжнародною допомогою. До кінця року Україна може отримати від партнерів ще $15-18 млрд. Враховуючи все це, податок на імпорт є невсвоєчасним та контрпродуктивним", – пояснив свою точку зору Гетман.
Чи подорожчають продукти та чи зміцниться гривня
Негативним наслідком податку на купівлю валюти для імпорту стане подорожчання всіх ввізних товарів щонайменше на 10%. Олег Гетман зазначає, що близько 30-40% всього споживчого ринку становлять саме товари іноземного походження.
Зі свого боку виконавчий директор ЕДК Пендзин висловив думку, що якщо з-під податку виведуть паливо, медикаменти та інший критичний імпорт, то істотного впливу на подорожчання споживчого кошика українців реформа не матиме. По-перше, зазначає експерт, імпортери вже сьогодні закладають валютний ризик у вартість своєї продукції – "і це точно більше, ніж 10%", підкреслює Пендзин.
По-друге, на товари, які Україна не виробляє, зокрема електроніку, нині попит є низьким, тож на складах залишається продукція, закуплена ще з минулого року за довоєнним курсом. З огляду на низьку купівельну спроможність навряд чи ритейлери різко підніматимуть ціни товарів на 10%. А продуктами харчування Україна значною мірою себе забезпечує, наголосив Пендзин.
У НБУ вважають, що через податок на імпорт інфляція зросте приблизно на 1 відсотковий пункт. Імовірність запровадження додаткового збору з імпорту регулятор уже враховував в останньому інфляційному звіті, тому прогнозований рівень інфляції за підсумками року переглядати не доведеться – 31%. Разом з тим, зазначили в НБУ, збір допоможе врівноважити попит та пропозицію на валютному ринку, поповнити золотовалютні резерви, а також стабілізувати курс гривні.
Представники банківського сектора, до яких звернувся UBR.ua, відмовилися коментувати ідею податку на імпорт. Проте низка експертів вважає, що реформа може посилити тиск на готівковий валютний ринок.
Як написав у себе у Facebook економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза, з урахуванням 10% податку курс купівлі валюти для імпортерів фактично становитиме 40,3 грн/$. Це стимулюватиме їх викуповувати готівкову валюту та вивозити за кордон для придбання товарів. Натомість зараз легальна купівля валюти за офіційним курсом 36,57 грн/$ є більш привабливою для імпортерів, ніж сірі схеми, зазначив Кукуруза.
Крім того, пропозиція валюти на внутрішньому ринку може скоротитися через небажання експортерів продавати виторг за офіційним курсом у той час, як ринковий піде у відрив, вважає експерт.
Схожу думку також озвучив нам старший економіст Case Ukraine Дубровський.
"Коли гривня девальвує, це позначається на цінах імпортних товарів. Але податок на валютообмінні операції ще більше позначиться на їхньому подорожчанні. Річ в тому, що при ринковому курсоутворенні у разі девальвації нацвалюти імпорт знижується, але експорт стає вигіднішим, його обсяги збільшуються. Введення податку призведе лише до подорожчання імпорту, який не балансуватиметься пропозицією валюти від зростання експорту", – пояснив Дубровський.
Податок можуть не схвалити
За словами Олега Гетмана, зараз податок на імпорт не має однозначної підтримки навіть у Кабінеті міністрів, хоча питання щодо його впровадження згодом має розглянути Верховна Рада. Основним ініціатором ідеї є Нацбанк, який заручився підтримкою Міністерства фінансів.
"Як мені відомо, Міністерство економіки проти податку, не має остаточного рішення і прем'єр-міністр. Тому говорити про його впровадження – передчасно", – вказав Гетман.
Зі свого боку керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин припустив нам, що навіть якщо захід буде впроваджено, то його дія виявиться короткостроковою. Він пояснив, що подібний збір торгові партнери України можуть розцінити як протекціоністську дію, спрямовану на обмеження імпорту.
"Такий податок суперечить правилам СОТ, Євросоюзу, тож у разі його впровадження нас можуть попросити скасувати крок, якщо інтереси торгових партнерів України буде зачеплено. З огляду на війну це може статися не одразу, але, мені здається, довго податок не протримається. Або інші держави можуть запровадити аналогічні обмеження на торгівельні операції з Україною", – вважає Шевчишин.
Олег Пендзин не вважає ризик протекціоністських кроків у відповідь високим. Європа, на його думку, надаватиме Україні, в якій триває війна, підтримку в будь-якому разі.