У частини європейських урядів формується переконання, що Київ може бути змушений піти на значні територіальні поступки. Під час зустрічі секретаря РНБО Рустема Умєрова з представниками Франції, Німеччини, Фінляндії, Італії та Великої Британії у Брюсселі кілька урядовців натякнули: певні поступки можуть стати неминучими.
Про це повідомило видання El Pais.
Хоча офіційно жодна з європейських країн цього не визнає, за лаштунками з’являється думка, що така опція розглядається як «менше зло» попри те, що президент Франції Еммануель Макрон за кілька днів до цього заявив: питання території може вирішувати лише Україна.
Позиція Києва незмінна: Умєров наголошує на «складності ухвалення такого рішення не лише через емоційні, безпекові та політичні проблеми, а й тому, що ці території включені до Конституції України».
Найгостріше можливі поступки сприймають Польща та країни Балтії. Вони розглядають будь-яке «замороження» чи тимчасову втрату Україною територій не лише як небезпечний міжнародний прецедент, а й як потенційну загрозу власним кордонам. На це накладаються й розвідувальні оцінки окремих європейських країн, які попереджають: Росія може спробувати атакувати іншу європейську державу протягом п’яти років.
Ситуацію додатково ускладнюють американські переговори з Москвою. За даними матеріалів Der Spiegel, під час розмови європейських лідерів Макрон припустив, що Вашингтон може «зрадити Україну в питанні території, не надавши чітких гарантій безпеки». Обговорення відбувалося за участі канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, генсека НАТО Марка Рютте, президента Фінляндії Александера Стубба та президента Володимира Зеленського.
Учасники дійшли згоди, що Київ не можна залишати сам на сам зі США та Росією, особливо на тлі скорочення американської економічної допомоги та прагнення адміністрації Дональда Трампа до швидкої домовленості з Кремлем.
Водночас у Єлисейському палаці запевняють: слово «зрада» у внутрішньому звіті про розмову не фігурує, а приватна позиція Макрона збігається з публічною.
«Позиція Франції полягає в тому, що ніщо не повинно вирішуватися щодо України та Європи без їхньої повної участі в переговорах. У цьому контексті певні аспекти американської пропозиції все ще потребують уточнення. Тим більше, що американці нещодавно зустрілися з росіянами», — зазначають джерела.
Центральним питанням нині є гарантії, які США готові надати Україні в рамках можливих домовленостей, щоб унеможливити повторну агресію Кремля. Про це, за даними європейських дипломатів, наголошував і президент Франції Еммануель Макрон під час закритих розмов з лідерами ЄС.
Переговори в Брюсселі відбулися вже після того, як місія американських посланців — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — в Москві завершилася безрезультатно. Спершу на зустріч у ЄС планували запросити представників Вашингтона та самого Зеленського, однак через підсумки московських перемовин статус консультацій був знижений.
Рустем Умєров оцінив брюссельські консультації як конструктивні, окремо підкресливши, що питання гарантій безпеки стало головною темою. «Ми також окремо зосередилися на гарантіях безпеки. Разом ми повинні розробити реальну та ефективну систему гарантій безпеки для довгострокової безпеки України та всієї Європи», — заявив він у X.
На тлі посиленого тиску Вашингтона європейські союзники усвідомлюють, що значна частина підтримки України фактично лежить на їхніх плечах — від військової допомоги до майбутнього відновлення країни. В політичних колах поширюється аргумент, що Україна вже здобула стратегічну перемогу, адже Росія не здійснила своїх планів — не завоювала державу повністю і не встановила маріонетковий уряд.
Водночас майже через чотири роки після початку повномасштабної війни Європа веде нову дискусію: на які компроміси може піти Київ, яку підтримку отримає натомість та як українська влада зможе пояснити ці рішення суспільству, що «втратило тисячі людей в імперіалістичній війні Кремля».
Одним з варіантів компенсації для України розглядають пришвидшення її вступу до ЄС. Іншим — системні гарантії безпеки, які розробляють країни коаліції на чолі з Парижем і Лондоном за активної участі США.