За даними міжнародного консалтингового агентства S&P, Україна незабаром може оголосити дефолт. Крім того, суверенний кредитний рейтинг України знижено до «сміттєвого» рівня «СС». Що все це означає і якими можуть бути наслідки для економіки країни та населення — з’ясовував «Апостроф».
Довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України знижений із «ССС» до «СС» — ще й з негативним прогнозом.
«Ми очікуємо, що український уряд розпочне офіційні переговори щодо реструктуризації боргу з приватними кредиторами в короткостроковій перспективі і завершить цей процес до середини цього року. Ми вважаємо практично неминучим, що Україна оголосить дефолт за своїми зовнішніми комерційними зобов’язаннями», — йдеться у повідомленні S&P.
В агентстві додали, що за результатами реструктуризації рейтинг України, ймовірно, знизиться до рівня «SD» (вибірковий дефолт).
Дефолт підкрався непомітно
З чим пов’язана нинішня переддефолтна ситуація? Справа в тому, що в серпні 2024 року закінчується термін угоди з комерційними кредиторами про дворічне відстрочення платежів за боргами, на яку вони погодилися через вторгнення росії. Уряду необхідно знову домовлятися з власниками українських облігацій про чергове продовження термінів виплат.
Насправді неформальні переговори розпочалися ще восени минулого року. Але офіційно вони стартують лише після того, як Міжнародний валютний фонд надасть аналіз боргової стійкості нашої держави.
Загальний борг України перед приватними інвесторами у серпні 2022 року становив 21,1 мільярда доларів. Через рік він виріс (за рахунок відсотків) до 22,7 мільярдів доларів. Не важко здогадатися, що у серпні цього року, також за рахунок відсотків, він буде ще більшим. А в уряду таких грошей просто немає.
«Фахівці оцінюють ситуацію таким чином, що гроші не будуть виділені. Як результат, Україна сьогодні має серйозні проблеми з виконанням своїх зобов’язань», — сказав «Апострофу» керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
Відповідно якщо кредитори не погодяться на подальшу реструктуризацію боргів, Україна їх погасити влітку 2024 року не зможе. Але будемо сподіватися, що кредитори погодяться на подальше відтермінування виплат.
«У рамках цих переговорів завжди буде такий рейтинг, — пояснює „Апострофу“ інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Те, що робить рейтингове агентство — це суто формальне рішення, яке вони зобов’язані зробити на тлі переговорів. Про дефолт взагалі не йдеться».
Також українців не повинен турбувати переддефолтний рейтинг нашої країни (до речі, рейтингові агентства знижували рейтинги України до рівнів «вибірковий дефолт» і «обмежений дефолт» під час реструктуризації 2022 року).
«Коли у нас була можливість позичати на зовнішніх ринках, нам був дуже важливий кредитний рейтинг (оскільки він дозволяє залучати кошти на хороших умовах, зокрема під невисокі відсотки, — „Апостроф“). Зараз же, що „CCC“ , що „C“ , що „SD“ , що „RD“ (обмежений дефолт), що взагалі без рейтингу — нам абсолютно байдуже. Комерційні кредитори нам у найближчі три, а, може, й чотири роки не позичатимуть, — розповів „Апострофу“ директор аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. - Ми розраховуємо на те, щоб отримувати гроші виключно від держав або міжнародних фінансових організацій» .
Головне для нас сьогодні — отримати від союзників ту фінансову допомогу, яка була запланована та закладена до бюджету. А це, на хвилинку, 37,3 мільярдів доларів.
Війна страшніша за дефолт
Але чи справді дефолт в Україні неминучий?
«Цей рейтинг однозначно пов’язаний з війною. Країна перебуває в стані війни, і оголошення дефолту є абсолютно логічним», — вважає Ілля Несходовський.
Олександр Паращій взагалі висловив подив тим, що українці бояться дефолту.
Невже дефолт страшніший за війну? Люди думають, що дефолт — це щось жахливе. Але якщо говорити про Україну, то для нас за останні десять років це вже буде третя реструктуризація боргів, третій — щоб не називати дефолтом, скажімо, технічний дефолт. І це точно не страшніше за війну.Тому боятися тут нічого. Українці його точно не помітять. Його помітить лише Міністерство фінансів у тому сенсі, що зараз у них заплановані виплати з єврооблігацій на 4,5 мільярда доларів, а після переговорів у них буде нуль щодо виплат цього року. І всі ми тоді зітхнемо з великим полегшенням«, — підкреслив аналітик.
Ще один поширений страх серед українців, пов’язаний із дефолтом, — стрімке обвалення гривні. Однак і тут боятись особливо не варто.
»Гривня залежить від надходжень з-за кордону і не прив’язана до наших рейтингів, — пояснює Ілля Несходовський. - Долар міг би злетіти, але поки що є ресурс — золотовалютні резерви, які зараз покривають п’ятимісячний імпорт (на сьогодні резерви становлять 37,1 мільярдів доларів, — «Апостроф»).
Тут ще питання до Нацбанку, який замість того, щоб трохи девальвувати гривню, її штучно зміцнював. Це коштувало бюджету десятки мільярдів гривень (оскільки при перерахунку за менш високим валютним курсом бюджет отримує менше коштів у гривнях).
«Гірка пігулка» для України
Таким чином, навіть якщо S&P або якесь інше міжнародне рейтингове агентство (у велику трійку входять також Moody’s і Fitch) присвоять нашій країні рейтинг дефолту — вибіркового, часткового або повного (які позначаються відповідно як «SD», «RD» та «D») — українці це не надто відчують. Але у більш віддаленій перспективі негативних наслідків не уникнути.
За словами аналітика компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ) Максима Орищака, суверенний дефолт є гіркою лікувальною пігулкою. Її «прописують» країнам, які надто довго жили не по кишені.
«При цьому кейс України, звичайно, унікальний: країна накопичила непідйомний зовнішній борг через війну. І, якщо він не буде закритий за рахунок росії чи когось ще, то на українську економіку чекатиме повний набір стандартних для суверенного дефолту наслідків», — розповів експерт «Апострофу».
Що це за наслідки? Протягом трьох років можна буде очікувати сплеск відтоку капіталу, девальвацію гривні та економічний спад.
«Це найважчий етап, його можна назвати шоковим. Міжнародні організації на кшталт МВФ в обмін на фінансову допомогу завжди вимагають урізання соціальних витрат (пенсій, допомог, пільг тощо). Інфляція підвищена, рівень життя падає, бізнес згортається», — зазначив аналітик.
На середній дистанції до п’яти-семи років спад у рівні життя припиняється, економіка перебудовується і стає ефективнішою.
«Вона починає показувати випереджаючі темпи зростання до загальносвітових. Болючий період поступається місцем відновлювальному», — резюмував Максим Орищак.
Що ж, сподіватимемося, що дефолт все ж таки обійде Україну стороною і при цьому міцно пропишеться у наших східних агресивних сусідів.
