З Європи лунають позитивні сигнали про допомозі Україні. Так, західні ЗМІ повідомляють про те, що президент Угорщини Віктор Орбан несподівано здав назад і погодився не лише на створення воєнного фонду для України у розмірі 5 мільярдів євро, але й нібито пообіцяв не блокувати 50 мільярдів євро економічної допомоги. Поки ж Україна в умовах гальмування фінансової допомоги союзників поступово переходить до реалізації "плану Б". За твердженням представників влади, заходи у рамках цього плану дозволять країні протриматися кілька місяців. І таким чином точно дотягнути до отримання відповідних грошей. "Апостроф" розбирався, як уряд має намір фінансувати бюджет, якщо із закордонною допомогою буде сутужно.
Переходимо до "плану Б"
У четвер, 25 січня, американське видання Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомило, що Угорщина нібито відмовиться від своїх заперечень проти створення фонду військової допомоги Україні з річним бюджетом у розмірі 5 мільярдів євро, що відкриває шлях до угоди про модернізацію механізму, спрямованого на стабільне постачання зброї Києву.
Водночас у свіжому інтерв'ю німецькому виданню RedaktionsNetzwerk Deutschland міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен повідомила, що 1 лютого на спецсаміті Європейської комісії прем'єр Угорщини Віктор Орбан не буде блокувати допомогу для України від ЄС на 50 мільярдів євро.
"Я переконана, що Угорщина відмовиться від своєї блокади. Міністр закордонних справ Сійярто дав нам позитивний сигнал, і я дуже сподіваюся, що ми нарешті зможемо затвердити допомогу Україні. Якщо ні, ми знайдемо інше рішення", — сказала Еліна Валтонен.
Відповідь на питання - "а якщо ні" - є вкрай важливим для України. Бюджет України на 2024 рік складений з урахуванням перспективи отримання масштабної фінансової допомоги ззовні. Вона має покривати половину надходжень бюджету - практично всі витрати за статтями, не пов’язаними з обороною країни. Робота органів влади, освіта, медицина, соціальні виплати та інші видатки в державному секторі практично повністю мають бути профінансовані за рахунок наших партнерів.
Дефіцит бюджету в нинішньому році закладений на рівні близько 1,57 трильйона гривень. За нинішнім валютним курсом це приблизно 42 мільярди доларів. Втім, скоріше за все, протягом року гривня слабшатиме, тож доларовий еквівалент буде дещо нижчим. Видання The Wall Street Journal оцінює його у 40 мільярдів доларів. Більшу частину цієї суми Україна розраховує отримати від союзників (за словами міністра фінансів Сергія Марченка, наша країна сподівається на отримання 37,3 мільярда доларів). Основним спонсором має виступити ЄС, який планує виділити 18 мільярдів євро (19,6 мільярда доларів). Також очікується допомога від США - за словами міністра фінансів Джанет Єллен, йдеться про 11,8 мільярда доларів. За умови успішного виконання зобов’язань щодо реформ, 5,4 мільярда доларів може надати МВФ. Також певні суми збираються виділити уряди інших країн.
Проте плани поки що не збігаються з дійсністю. Україна не без скандалів і затримок, але все ж таки відносно успішно пройшла черговий перегляд програми МВФ, і отримала черговий транш кредитування на суму 900 мільйонів доларів. Проте пов’язані з ним надходження від іноземних партнерів поки що затримуються. Як відомо, у Сполучених Штатах підтримка нашої країни виявилася пов’язаною з питанням укріплення південного кордону США. І поки що Демократична і Республіканська партії не можуть дійти в цьому питанні згоди. Що ж до Європи, як ми писали вище, лунають позитивні сигнали, але реальність може з ними не співпасти.
Відтак, в очікуванні розв’язання суперечок в Америці та Європі, Україні доводиться виживати, спираючися на власні можливості.
Як повідомила нещодавно голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, країна може протриматися без іноземної допомоги принаймні протягом першого кварталу нинішнього року.
"Січень держава почала з певною економією, і ці кошти зараз використовуються, - розповіла депутатка. - Також деякі надходження державного бюджету, що заплановані на 2024 рік, будуть наближені, й у першому кварталі, наприклад, буде сплачено частину чистого прибутку, який НБУ перераховує до держбюджету. Мінфін буде активно розміщувати військові облігації, щоб залучати приватний капітал для фінансування наших соціальних та гуманітарних видатків. Тобто ми ретельно продумали "план Б" на перший квартал, підготувалися, і все працює. Зобов’язання перед громадянами уряд виконує, усі соціальні виплати й зарплати бюджетникам будуть виплачені".
Для виконання власних зобов’язань уряду потрібно знаходити близько 130 мільярдів на місяць. Окрім запозичень через випуск військових облігацій, про які заявила Роксолана Підласа, це може бути також використання прибутків державних підприємств.
"В минулому році державні банки, в першу чергу "ПриватБанк" і "Ощадбанк", отримали значні прибутки, тому уряд може ухвалити рішення щодо дострокової виплати дивідендів в лютому після того, як буде підбито підсумки минулого року. Минулорічних прибутків державних банків може вистачити для того, щоб протриматися два місяці", - розповів в коментарі для "Апострофа" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
Контрнаступ на Орбана
Утім, кількість резервів додаткових надходжень до державного бюджету є дуже обмеженою. Тож, якщо до квітня міжнародне фінансування відновити не вдасться, владі доведеться вдаватися або до радикального скорочення бюджетних витрат, або до емісії грошей (а, можливо, і до того, і до іншого одночасно). Обидва заходи матимуть жорсткі наслідки для держави і економіки. І для того, щоб уникнути цього сценарію, за словами Роксолани Підласи, українська влада сьогодні на всіх рівнях активно працює над тим, щоб другий квартал починати вже з допомогою міжнародних партнерів.
Критичним є розблокування програми допомоги від ЄС на суму 50 мільярдів доларів. І тому повідомлення про зміну позиції Орбана є вкрай обнадійливими.
"Європейський Союз, який тривалий час нічого не міг вдіяти з шантажем з боку Віктора Орбана, перейшов у контрнаступ, - розповів "Апострофу" експерт-міжнародник Руслан Осипенко. - Вже ухвалено резолюцію Європейського парламенту щодо позбавлення Угорщини права голосу. Тож, якщо Орбан не припинить блокування необхідних рішень, вони можуть бути ухвалені без його участі".
Окрім того, за словами експерта, в ЄС ініційовано рішення, згідно з яким Угорщину, яка регулярно порушує норми демократії і верховенства права, можуть зобов’язати повернути раніше виділене фінансування на 10 мільярдів євро.
"Можливо така перспектива примусить Орбана пом’якшити свою позицію, - говорить Руслан Осипенко. - І тоді рішення щодо виділення Україні допомоги буде ухвалено одноголосно. Якщо ж цього не вдасться досягти, європейські країни можуть піти іншим шляхом - випустити спеціальні цінні папери. Їх викуповуватимуть країни-члени ЄС, а отримані кошти надходитимуть на підтримку України. Таким чином ця допомога буде не солідарною, від імені всього Євросоюзу, а надходитиме з окремих країн".
Одним з виходів також могла б стати конфіскація російських активів, які переважно зберігаються в Європі (близько 200 мільярдів доларів). Це дозволило б надати підтримку Україні без використання бюджетних коштів Євросоюзу.
"Проте чекати на вирішення цього питання найближчим часом не доводиться, - вважає Руслан Осипенко. - Європейські уряди побоюються, що це може підірвати право приватної власності, як результат - довіру до долара, євро і фінансової системи Заходу. Тому поки що розглядається проміжне рішення щодо передачі Україні прибутків, які дають ці активи. Їх набігає за рік 3-5 мільярдів євро, що також є досить значною сумою".
Щодо американського пакету на 61 мільярд доларів, який сьогодні завис у Конгресі, то більша частина з нього припадає на військову допомогу. Утім, десь 10 мільярдів доларів чи трохи більше мали б надійти у вигляді фінансової допомоги.
"Наразі протистояння Трампа і Байдена перейшло в персональну площину, - говорить Руслан Осипенко. - І Трамп блокує будь-які ініціативи уряду з допомоги Україні, незалежно від того, наскільки вони обгрунтовані. Залишається сподіватися, що американські політики усвідомлюють, що в даному разі йдеться не лише про Україну. Якщо вони полишать напризволяще нас, то це призведе до зниження авторитету США і втрати всіх союзників і коаліцій, які вони збирали десятиліттями".
Утім, за словами Роксолани Підласи, вірогідність того, що Україна своєчасно отримає допомогу, є досить високою. "Якщо вже в лютому ухвалять допомогу США, то на початку березня ми отримаємо перший транш, - повідомила депутатка. - Крім того, нас очікує перегляд програми з МВФ і транш від фонду також на початку березня, тож я дивлюся на ситуацію зі стриманим оптимізмом".
Податок на iPhone
Оптимізм, це, безумовно, добре, але потрібні конкретні кроки, спрямовані на наповнення бюджету, оскільки, як визнає влада, вже починаючи з другого кварталу 2024 року, у разі відсутності допомоги, з його фінансуванням можуть з’явитися проблеми. Вже згадане вище видання The Wall Street Journal малює похмуру картину із затримками виплат зарплат, пенсій, скасуванням різних соціальних зобов'язань уряду.
Про зменшення видатків та "друкарський верстат" вже було сказано вище. Проте навіть цього може виявитися недостатньо для виживання в умовах відсутності західної допомоги.
Як повідомила Роксолана Підласа, в уряді і парламенті розглядаються різні варіанти збільшення надходжень до бюджету. Такі заходи переважно зводяться до впровадження додаткових податків і підвищення існуючих. Зокрема, на думку депутатки, існує варіант підвищення військового збору для високооплачуваних працівників.
"Якщо ви заробляєте мало, ви не повинні платити великий податок, а якщо ви заробляєте понад 20 тисяч гривень, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. У народних депутатів зарплата вища, ми можемо платити 5%. Це було б справедливо", - сказала вона.
Крім того, на її думку, можна розглядати також варіант впровадження додаткового податку на придбання елітних товарів: "Незважаючи на війну, у нас величезна кількість автомобілів та дорогої техніки в'їжджає в країну. Ми бачимо за митною статистикою скільки ноутбуків, телефонів щомісяця ми імпортуємо. Якщо це новий iPhone за 60-70 тисяч гривень, то він може оподатковуватись додатковими митами".
Втім, подібні заходи, навіть якщо вони будуть впроваджені, навряд чи стануть радикальним рішенням наявних проблем.
"Збільшення військового збору з високооплачуваних працівників - не надто обтяжливий захід, - вважає Ілля Несходовський. - Людина, яка отримує 100 тисяч зарплати, буде сплачувати не 1500, а 3000 гривень. Це невелика сума для неї. Проте значного впливу на бюджет це не дасть, оскільки таких працівників не надто багато. За попередніми підрахунками, такий захід дозволить додатково зібрати 1-2 мільярди гривень на рік. Для бюджетного дефіциту цього року це крапля в морі".
Водночас, на думку експерта, значні резерви щодо наповнення державного бюджету можна знайти в "тіньовому" секторі економіки.
"У першу чергу, варто звернути увагу на торгівлю підакцизними товарами - тютюном, алкоголем, бензином, - говорить Несходовський. - На сьогоднішній день частка нелегальних тютюнових виробів сягає 25%. І це тягне за собою багатомільярдні збитки для держави. Також є потенціал збільшення надходжень від ресторанного бізнесу. Більшість закладів в цьому секторі працює або по "сірому", або по "чорному", оформлюючи співробітників як ФОПів" (які сплачують невеликі податки за спрощеною системою – "Апостроф")".
Ще один резерв збільшення надходжень - наведення порядку на митниці. За оцінкою фахівців, втрати від контрабанди на сьогоднішній день складають близько 100 мільярдів гривень на рік.
"Окрім того, сьогодні через війну виник значний дисбаланс у зовнішній торгівлі. Експорт української продукції скоротився вдвічі, а імпорт виріс на 17%. Це сильно шкодить українським виробникам і підриває стабільність гривні. В таких умовах було б доцільно впровадити додаткове імпортне мито, щоб обмежити завезення іноземних товарів і підвищити доходи бюджету, - говорить Ілля Несходовський. - Проте це можна буде зробити тільки після приборкання корупції на митниці. Бо якщо зробити це зараз, це тільки підвищить "корупційний податок".
