Внаслідок військової агресії РФ економіка України впала на третину, країна живе переважно за рахунок міжнародної допомоги, якої, до того ж, не вистачає, а критичні для економіки галузі опинилися на межі вимирання. В умовах мирного часу така ситуація означала б катастрофу. Але для воюючої країни, як кажуть експерти, ці результати викликають оптимізм. Чим жила економіка протягом минулого року та які перспективи чекають на нас у 2023 році, розбирався UBR.ua.
Підсумки-2022
Минулий рік українська економіка завершила з найдраматичнішим у своїй історії падінням. За попередніми даними Нацбанку, за підсумками року ВВП скоротиться майже на 32%, а річна інфляція прискориться до 30%. Великі проблеми спостерігаються й на ринку праці. За підрахунками НБУ, кожен третій українець матиме статус безробітного. Додає масла у вогонь дефіцит бюджету, що становить $5 млрд на місяць. Детальніше ситуація має такий вигляд:
- ВВП: -30%;
- Інфляція: +30%;
- Борг відносно ВВП – 85-95%;
- Девальвація – 33%;
- Загальні збитки – $545 млрд;
- Міжнародна допомога – $31 млрд.
Джерело: НБУ.
"Економічний спад цього року було спричинено зниженням внутрішнього попиту, порушенням логістики та великими втратами робочої сили та виробничого потенціалу через війну", – йдеться в останньому звіті НБУ.
Якщо припустити, що ризики безпеки знизяться, натомість попит зросте, то українська економіка зростатиме приблизно на 4-5% на рік у 2023 та 2024 роках, йдеться у квартальному звіті Нацбанку про інфляцію.
Але це лише вершина айсбергу. А збитки, завдані за часів війни, вже майже зрівнялися з трьома довоєнними ВВП України. Так, за оцінками проекту "Росія заплатить", загальні збитки України вже становлять близько $545 млрд. Зокрема: прямі збитки (руйнування) – $136 млрд, непрямі – $165 млрд, а також потреба у відновленні – ще понад $242 млрд.
Ба більше, як зазначає старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Дмитро Гуренцов, ці цифри не є остаточними.
"Деякі цифри було розраховано оцінно, оскільки далеко не до всіх місць є доступ. Тому, на жаль, те, що ми бачимо щодо збитків – це мінімальні оцінки", - сказав Гуренцов під час презентації економічних підсумків 2022 року, організованої командою ЦЕС.
Зовнішня кон'юнктура
Несолодко довелося й українській промисловості. Масові ракетні удари РФ по енергетичній інфраструктурі не дають можливості нормально працювати великим підприємствам, які змушені призупиняти виробництво через нестачу електроенергії. Одними з перших на перебої з електрикою відреагували сталеливарні та гірничорудні підприємства.
Наприкінці листопада про призупинення виплавки сталі та виробництва прокату повідомили на підприємстві "АрселорМіттал Кривий Ріг". Там уточнили, що залишили в роботі лише обмежену кількість потужностей. Також через перебої з електрикою заявили про встановлення роботи на паузу в залізорудній компанії Ferrexpo. Там повідомили, що змушені були повністю призупинити виробництво на своїх підприємствах у Полтавській області. Нагадаємо, що такі гіганти як "Азовсталь" та ММК ім. Ілліча було знищено ще в перші місяці війни.
Варто зазначити, що до війни металургія значилася серед трьох ключових експортних напрямків України – метал, руда та зерно, експорт яких давав значний прибуток. Причому експорт здійснювався переважно морем. Натомість сьогодні, за даними ВП "Металургпром", виробництво в галузі обвалилося майже на 70%, що можна співставити з показниками 1995-1996 років. До того ж через блокування морських шляхів експорт металів упав на 62%, а залізної руди – на 54%.
Ще одним ударом для галузі стало погіршення зовнішньої кон'юнктури. Порівняно з 2021 роком, метал на світових ринках подешевшав на 22%.
Дещо кращою є ситуація в сільській промисловості. Реалізація Чорноморської зернової ініціативи ("зерновий коридор") дала змогу Україні вийти на довоєнні обсяги експорту вже станом на жовтень. Але для самих аграріїв проблем й досі вистачає.
"Прифронтові райони півдня країни всипано мінами. А це мільярди доларів та роки роботи саперів", - зазначає Гуренцов. До того ж аграрії вже сьогодні попереджають, що отримати доходи, співставні хоча б з 2022 роком, у 2023-му буде складно. Причиною цього, як написав у себе на сторінці у Facebook гендиректор компанії IMK, член президії УКАБ Алекс Ліссітса, стане зниження посівних площ, падіння врожайності, зміна структури посівів, втрата ринків збуту та висока інфляція в країні.
"2023 рік буде сповнений значних змін в аграрному секторі України. За попередніми оцінками, у 2023 році в Україні буде на 45% скорочено посівні площі під зерновими культурами та на 60% менше буде отримано врожаю зернових порівняно з довоєнним 2021 роком", – вважає Ліссітса.
Вплине на врожай також значне зниження внесення дефіцитних добрив, що різко подорожчали, внаслідок чого врожайність впаде на 10-30% залежно від регіону і культури. Загалом, за словами експерта, у 2023 році врожай зернових очікується на рівні 34 млн тонн, що на 60% менше за 2021-й, та на 43% менше за поточний.
"На внутрішні потреби України необхідно не менш ніж 15 млн тонн зерна, тому на продаж українські аграрії зможуть запропонувати близько 35 млн тонн зернових та олійних культур, тоді як з урожаю-2021 на експорт можна було спрямувати 85 млн тонн продукції", - каже Ліссітса.
Обмеження торгівлі
Ще одна проблема, з якою зіткнулася Україна цього року – це обмеження у торгівлі.
"Ми хотіли б, аби торгівля була вільною скрізь. Але реалії є іншими. Ми маємо свободу торгівлі на західному кордоні, але з інфраструктурними обмеженнями, є домовленість щодо Чорноморської зернової ініціативи, але лише щодо зерна. Автомобільний та залізничний транзит до балтійських портів через Білорусь також сьогодні не можна сприймати серйозно через безпековий компонент", - зазначив заступник міністра економіки Тарас Качка.
Тому Мінекономіки наступного року ставить собі за мету розблокувати чорноморські порти, зокрема Миколаївський, а також суттєво наростити розвиток інфраструктури на західних кордонах від русла Дунаю до Ягодину.
"І тішить, що ЄБРР вже готовий фінансувати такі проекти. Для нас найефективнішим заходом було б зняття обмежень. Свобода навігації, свобода транспорту – це те, чого ми прагнемо. Ситуація, коли ми змушені домовлятися про безпеку під час експорту товарів – це нонсенс", - сказав Качка.
Енергетика
Ще одна стратегічна галузь, яка опинилася на межі колапсу – енергетика. Росія не припиняє воювати з українськими електростанціями. Голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький нещодавно заявив, що ситуація в енергетиці зараз є найбільш серйозною за всю історію. Це так і є – жодних перебільшень.
Після серії масованих атак на енергосистему, наслідком яких стали не лише віялові відключення електроенергії, але й припинення її експорту до Євросоюзу. А це за умов портової блокади України було ще одним джерелом валютних доходів нашої економіки. Ракетний обстріл України 16 грудня й взагалі позбавив половину населення країни електроенергії, а Київ на кілька днів опинився в тотальному блекауті.
До того ж, досі існує ризик, що в розпал зими енергетиці доведеться зіштовхнутися зі своїм традиційним суперником – зимовими морозами, коли споживання електроенергії та її дефіцит будуть максимальними, а лініям електропередач загрожуватимуть не лише російські ракети та дрони, але й погода.
Натомість є й гарні новини. Україна повністю здолала паливну кризу. Хоча й сплатила за це високу ціну. Роздрібна вартість палива в порівнянні з минулим роком зросла на 65%, що позначилося на вартості абсолютно всіх товарів та послуг всередині країни.
Інфляція та курс
Повномасштабна війна спричинила також суттєве зростання інфляції в Україні. У листопаді вона становила 26,5% у річному обчисленні. І за підсумками року може скласти понад 30%. Але за умов війни такий рівень є досить стриманим. В той час, як навіть європейські країни відчувають на собі такі самі згубні процеси. Наприклад, у Молдові інфляція за підсумками року склала понад 30%, у Польщі – 17,5%, в Угорщині – понад 23%, а в Туреччині – 84,4%.
"Інфляція не стала гіперінфляцією. Так, вона є неконтрольованою, але більш-менш прогнозованою", - зазначив експерт з банків та банківського нагляду Case Україна Євген Дубогриз під час онлайн-дискусії "Макроперспектива: що на нас чекає у 2023 році".
Але й знижуватись швидкими темпами вона не буде. Відповідно до консенсус-прогнозу щодо інфляції від Focus Economics, вона складе 21% на кінець 2023 року та 10% – 2024-го. Загалом інфляція залишатиметься вищою за цільовий показник НБУ в 5%, принаймні, до 2027 року.
Щодо курсу валют, то, за прогнозами Focus Economics, курс гривні до кінця 2023 року буде на рівні 41,2 грн/$, а у 2024 році – 40,4 грн/$.
Водночас негативний прогноз передбачає, що позначка в 51 грн/$ може бути досягнута вже в новому, 2023 році, а 54 грн/$ – в 2024 році.
"Зовнішньої допомоги не вистачає"
Безумовно, все перераховане вище не могло не позначитися на доходах країни. За таких умов фінансування бюджету стає справжнім викликом, з яким Україні не під силу впоратися самостійно. За даними НБУ, минулого року ми вже отримали $28 млрд допомоги сукупно. Решту – майже $12 млрд – було покрито за рахунок емісії.
"Тому один з найбільш критичних щодо фіскальної стійкості моментів – це якою мірою постійним буде фінансування з боку міжнародних партнерів", – сказав під час презентації економічних підсумків 2022 року економіст Юрій Гайдай.
Але й зовнішньої допомоги, як зазначає присутній на презентації міністр фінансів Сергій Марченко, в 2022 році нам виявилося недостатньо.
"Цифра у $5 млрд дефіциту бюджету на місяць залишається. І той обсяг коштів, який було отримано за рахунок грантів від наших міжнародних партнерів, не покриває нашої 10-місячної потреби, яка потенційно могла становити $50 млрд", - сказав Марченко.
Водночас він додав, що 2023 року Мінфін робитиме все, аби звести монетарне фінансування бюджету до нуля.
"Я вдячний, що коли ми не мали інших варіантів, ми скористалися монетарним фінансуванням. Так, є наслідки цих кроків, є інфляційні ризики. Тому наступного року ми будемо дуже обережними і будемо щонайменше прагнути звести його до нуля", - сказав Марченко.
Інакше кажучи, якщо обсяги міжнародної допомоги не зростуть, уряд буде більш жорстко "рубати" бюджетні програми, виділяючи кошти лише на найнеобхідніше.
Людський капітал
Напад РФ на Україну, зокрема, спровокував найбільшу за всю історію міграційну кризу в Європі. З початку війни з України виїхали 4,8 млн людей. Причому 90% – це жінки та діти.
"Для порівняння, під час останньої міграційної кризи в Європі, у 2015-2016 роках, до Європи прибули 2,5 млн біженців з Африки та Близького Сходу. Натомість за три тижні війни в Україні до Європи в'їхали понад 3 млн українців", – сказала під час презентації підсумків 2022 року член групи досліджень у галузі політики розвитку людського капіталу ЦЕС Ганна Сахно.
І найбільш гнітюче, що Україна втрачає найдорожче – підростаюче покоління. За словами Сахно, станом на вересень 2022 року до освітніх установ ЄС було інтегровано 2,25 млн українських дітей. (Пізніше ЦЕС переглянув ці дані, зменшивши цифру до понад 500 тис. дітей – ред.).
"Для розуміння ситуації станом на вересень 2021 року в школах та дитсадках України загалом навчалися близько 5,4 млн дітей", – зазначає Сахно.
Ще 6,5 млн українців вважаються внутрішньо переміщеними особами. За оцінками МОМ, ще близько 5,9 млн українців могли повернутися додому, зокрема з-за кордону.
Все, що відбувається в економіці, вмить знаходить своє відображення й на ринку праці. Як розповіла Сахно, станом на грудень близько 2,6 млн українців офіційно мали статус безробітного. Приблизний рівень реального безробіття – 30% населення працездатного віку. Це означає, що не мають роботи 5 млн осіб. А реальні доходи українців від лютого до грудня 2022 року впали на 21%.
Що далі?
"На нас чекає один з найбільш драматичних років в українській економіці, а також одна з найскладніших зим, яку лише можна уявити", - так описав свій прогноз на 2023 рік голова НБУ Андрій Пишний, який був присутній на презентації звіту ЦЕС.
За його словами, більшість економічних викликів 2023 року будуть тісно пов'язані з рекордною емісією – майже 400 млрд грн ($12 млрд).
"Цю неприємну ситуацію було створено неритмічним надходженням зовнішньої допомоги. Тому наступного року нам потрібно буде об'єднатися разом з Мінфіном, щоб запустити внутрішній борговий ринок та використати максимальний потенціал української економіки для фінансування бюджетного дефіциту, а також вдало пройти моніторингову допомогу від МВФ. Співпраця з Фондом є обов'язковим фактором об'єднання донорської коаліції навколо України щодо пошуку фінансування", - зазначив Пишний.
Ще одне гостре питання – це поновлення кредитування.
"Одне з-поміж завдань – ми хочемо у 2023 році закласти основу для нашого зміцнення, а потім перейти до зростання. З точки зору кредитування – ми маємо розуміти, що 2022 рік не сприяв кредитним апетитам банків. Так само як і не сприяв прагненню українських підприємств залучати кредитні ресурси. Здебільшого це відбувалося за рахунок підтримки програми "5-7-9". Ми зараз працюємо над тим, аби цю програму було відкалібровано на ті напрямки, які потребують державної підтримки", - заявив Пишний.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →