Криза у банківському секторі набирає обертів. Якщо з початку війни "луснули" вже чотири банки, які, на думку Національного банку, не є критичними, то тепер замаячила загроза виведення вже системно важливих банків. Про це свідчить внесення до Верховної Ради законопроекту №8069, ініційованого головою профільного парламентського комітету Данилом Гетманцевим.
Законопроект
23 вересня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №8069 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах військового стану". Серед авторів документа – голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та його перший заступник Ярослав Железняк.
У пояснювальній записці до документа сказано, що за умов війни оголошення неплатоспроможним системно важливого, тобто великого банку, є обтяжливим для держави, змушеної власним коштом виплачувати 100% вкладів фізосіб, а також може викликати ланцюгову реакцію на ринку та загрози для банківської системи.
"Ліквідація такого банку може мати наслідком виникнення недовіри до банківського сектору, спровокувати подальшу ланцюгову реакцію відтоку коштів, втрату коштів клієнтами такого банку, зниження потенціалу кредитування населення та бізнесу, часткове руйнування платіжної інфраструктури", – повідомляють автори документа.
Вони пропонують такі нововведення, що мають нівелювати ці ризики:
- замість обміну вкладів на акції з подальшим їх викупом держава запроваджує припинення зобов'язань банку перед контролерами та власниками суттєвої участі, а також підсанкційними особами з подальшим зарахуванням коштів за цими зобов'язаннями у дохід банку, також збільшується капітал банку;
- відшкодування вартості акцій акціонерам при її перевищенні 1 грн, згідно з висновками аудиторської компанії, буде можливим лише після компенсації збитків від Російської Федерації та виключно за рахунок таких коштів;
- скасовуються всі заборони (обтяження/арешти тощо) на відчуження акцій та припинення зобов'язань банку перед контролерами, власниками суттєвої участі та підсанційними особами;
- передбачається, що оцінка активів банку, втрат (збитків) акціонерів та кредиторів банку здійснюватиметься міжнародно визнаним аудитором без урахування положень закону про оцінку майна виходячи з реального фінансового стану банку на дату продажу;
- Фонд (ФГВЛ) протягом процедури виведення неплатоспроможного системно важливого банку з ринку за участю держави призначає за поданням Міністерства фінансів, погодженим з Національним банком, керівників банку, які приступають до виконання своїх обов'язків з моменту припинення Фондом тимчасової адміністрації у банку;
- банк протягом двох місяців з дня набуття державою права власності на акції неплатоспроможного системно важливого банку проводить додатковий аналіз кредиторів. Якщо за його підсумками встановлено непрозорість джерел коштів або неможливість встановлення бенефіціарів, банк зобов'язаний здійснити блокування операцій за рахунками таких кредиторів.
14 банків
На думку члена Ради НБУ Віталія Шапрана, це необхідний законопроект, який слід було ухвалити ще на самому початку війни. Тоді держава гарантувала 100% захист вкладів фізосіб, але юридичні особи під гарантії не потрапили. Нові механізми дозволять врахувати їхні інтереси.
"Держава взяла на себе зобов'язання щодо депозитів фізичних осіб у банках без обмеження суми таких депозитів. Це дозволило стабілізувати систему при екстремальних навантаженнях від панічних настроїв. Втім, у системі залишилася категорія клієнтів, які під ці гарантії не підпадають – здебільшого це корпоративний сегмент клієнтури . Після прийняття 8069 у тій чи іншій формі корпоративні клієнти системних банків можуть менше турбуватися за свої рахунки", – вважає Шапран.
Водночас він вважає, що низка положень законопроекту, очевидно, спричинить стурбованість власників банків, які фактично змушують докапіталізувати їх власним коштом. Це, власне, має захистити бізнес, який тримає свої гроші в таких банках.
"Припускаю, що 8069 викликає занепокоєння акціонерів системних банків, але для того 8069 і приймають, щоб у разі необхідності внесення додаткового капіталу акціонери усвідомлювали, що відкладати докапіталізацію не варто. Тому думаю, що прийняття 8069 матиме ще й хороший профілактичний ефект для корпоративних клієнтів, системних банків та їх акціонерів", – вважає Віталій Шапран.
До системно важливих банків, яких стосується законопроект, належать:
- А-Банк,
- Альфа-Банк,
- Кредобанк,
- ОТП Банк,
- Ощадбанк,
- АБ Південний,
- Приватбанк,
- ПУМБ,
- Райффайзен Банк,
- ТАСкомбанк,
- Укргазбанк,
- Укрексімбанк,
- УкрСиббанк,
- Універсал Банк.
Дешево та швидко
Щоправда, незрозуміло, навіщо приймати окремий закон про виведення системно важливого банку, якщо є вже чинні законодавчі норми про виведення банків. Можливо, вважають експерти, таким чином, хочуть максимально прискорити самі ці процедури.
"Навіщо окремий закон – цікаве питання. Бо поточне законодавство дозволяє націоналізувати системно важливий банк, який визнає неплатоспроможним і без ухвалення нових законів. Можливо, ця ініціатива для того, щоби просто прискорити процес. І здешевити", – прокоментував UBR.ua асоційований експерт CASE Україна, колишній заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз.
Справді, за процедурою, яка прописана в проекті, процес можна провести дуже швидко і дешево. Адже тепер не знадобиться таке:
- окреме рішення Ради фінстабільності;
- негайна докапіталізація банку.
"Там багато різних змін і нюансів, і ці дві – найважливіші", – вважає Євген Дубогриз.
Альфа піде
Серед опитаних UBR.ua банкірів загальноприйнята думка, що законопроект насамперед спрямований на виведення Альфа-Банку, який з початком війни отримав значний іміджевий удар через своїх російських власників, громадян РФ Михайла Фрідмана (частка у банку 32,86%), Петра Авена (12,4%) та Андрія Косогова (40,96%).
На тлі виведення інших банків з російським капіталом – Промінвестбанку та Сбербанку – та подальших чуток про швидкий вивід Альфа-Банку, бізнес, чиї активи не захищені Фондом гарантування, побіг із банку, що й без того посилило непросту ситуацію установи, котра стала, як і всі інші банки, жертвою війни та спричиненої нею економічної кризи.
"Схоже, що виписаний "під Альфу". Мені цей законопроект більше здається схожим на "рушницю на стіні",щоб, якщо буде прийнято рішення про націоналізацію Альфи, це можна було зробити швидко, в один день і без подальших юридичних розбірок, типу "врахували всі нюанси історії з Приватом". Тобто націоналізація не обов'язково відбудеться. Але якщо рішення буде, то можна буде швидко зробити все і в легальному полі", – вважає Євген Дубогриз.
Є й інший погляд: насправді Альфа-Банк не виводять, а фактично "продають". Так, наприклад, за націоналізації Приватбанку відповідний закон у заключних положеннях вносив зміни до системи гарантування вкладів. Подібні зміни є і в нинішньому законопроекті, але з нюансом – врегулювання Альфа-Банку проводиться вже без держави, тобто націоналізація – проміжний процес продажу банку новому власнику.
Як випливає із повідомлень у ЗМІ, на Альфа-Банк поклав очі інвестор з Азербайджану – інвестхолдинг NEQSOL. Переговори велися з весни, і формат покупки передбачав не пряму покупку у російських бізнесменів, а опосередковану – саме через націоналізацію. Ймовірно, щоб "очистити" в очах міжнародних структур купівлю банку у підсанкційних осіб, а також щоб уникнути докапіталізації державою банку на 1 млрд грн.
Якщо це так, то справа за НБУ – чи не побачить він ризиків у цій угоді. Таке цілком можливо, адже, наприклад, рік тому Нацбанк не погодив придбання Промінвестбанку українського банкіра Сергія Тігіпка. "Немає зараз інвесторів із прозорим походженням коштів, які хотіли б і могли цей банк купити", – резюмує Євген Дубогриз.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
