Війна Російської Федерації проти України, крім власне військової, має також й економічну складову. Ракетних ударів та артилерійських обстрілів цілеспрямовано зазнають об'єкти критичної інфраструктури, необхідної для проходження опалювального сезону. UBR.ua розібрав, наскільки країна є готовою до зими.
Опалювальний сезон
У країнах Європи влада вже зараз взялася за підготовку до опалювального сезону 2022/2023. Там активно закачують газ у підземні сховища та запроваджують норми економії електроенергії. Так, наприклад, у теплій Іспанії влада у спробі скоротити споживання газу в країні на 7% зобов'язала у громадських місцях:
- влітку не охолоджувати повітря нижче за 25-27 градусів;
- взимку не обігрівати вище за 19 градусів;
- заклади торгівлі та громадського харчування повинні тримати двері зачиненими при працюючому кондиціонері або обігрівачі;
- вітрини та світлова реклама мають вимикатися о 22:00.
За невиконання цих заходів загрожує штраф від 60 тис. до 1 млн євро, що вже спричинило протести місцевої влади.
Руйнування інфраструктури
На відміну від благополучної Європи, основна проблема України сьогодні – це руйнація критичної інфраструктури. Так, за оцінкою уряду, станом на 27 липня пошкоджено 353 об'єкти критичної інфраструктури, зокрема 343 котельні, 9 ТЕЦ та 1 ТЕС.
За словами директора спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, ці дані є заниженими, адже, згідно з інформацією обласних військових адміністрацій, лише у Харківській та Миколаївській областях пошкоджено 299 об'єктів теплопостачання. "Це що, виходить, на всю решту України припадає лише 50 зруйнованих об'єктів теплопостачання?!" – сумнівається експерт.
Крім того, зруйновано магістральні та розподільні газові мережі у багатьох регіонах, де тривають бойові дії або які окуповані – у Донецькій, Херсонській, Харківській, Запорізькій областях. Але якщо в перших трьох знеструмлені райони здебільшого обезлюдніли, то в Запорізькій області без газу залишилися десятки тисяч споживачів.
"Загалом у Запорізькій області дуже багато людей, 150 тис. споживачів залишилися без газу, якщо не більше. Це переважно Бердянськ, Мелітополь (обидва міста окуповано – ред.). Магістраль пошкоджено та відремонтувати її можливості немає жодної", – розповіли UBR.ua в одному з місцевих облгазів.
Але й на підконтрольній території також є великі втрати щодо інженерних мереж. Під час вибухів внаслідок артобстрілів, бомбардувань та ракетних ударів відбуваються своєрідні мініземлетруси, після яких трапляється розгерметизація газових мереж, що робить постачання газу неможливим.
"У прогнозах щодо опалювального сезону ми можемо орієнтуватися лише на заяви міст, військових адміністрацій про евакуацію на зимовий період. Що не буде опалення у східній Україні, насамперед у зоні бойових дій у Донецькій області", – вважає керівник відділу аналітики Libertex Partner Андрій Шевчишин.
Повністю зруйновано Охтирську ТЕЦ у Сумській області, серйозно пошкоджено Кременчуцьку ТЕЦ – у Полтавській, тобто проблеми з опаленням можуть бути не лише у прифронтових або окупованих районах.
Немає прогнозного балансу
Як це не дивно, але на сьогодні Україна, на відміну від європейських держав, не має так званого прогнозного балансу, який є необхідним, аби розуміти, як готуватися до опалювального сезону. Такі розрахунки має робити Мінекономіки, але щодо цього "воєнного" року їх не зроблено.
"Прогнозний баланс визначає, якою є потреба щодо кожного виду енергоносіїв по регіонах та об'єктах. Міненерго готує прогнозний баланс щодо електроенергії, а повний баланс за всіма видами – це сектор Мінекономіки", – розповідає Рябцев.
Тому фактично влада орієнтується за прогнозним балансом попереднього року, хоча, очевидно, ситуація сьогодні кардинально відрізняється. Так, за словами голови правління НАК "Нафтогаз" Юрія Вітренка, від початку війни Україна втратила багато нафтових та нафтопереробних заводів (НПЗ), зокрема ті, що належать Укрнафті, а також Шебелинський газопереробний завод.
Менш критичною є ситуація з підземними НПЗ, але деякі з них опинилися на окупованій території. У Харківській області, де ведеться видобуток газу, точаться активні бої, майже 50% видобутку природного газу, уточнює Вітренко, перебуває в зоні бойових дій. Крім того, на газовидобуток гнітюче впливають також внутрішньополітичні чинники.
"Ми можемо орієнтуватися на запаси, які є зараз, а також на закачування внутрішнього видобутку. Бачив обговорення про те, що податки залишаються дуже високими, тож, відповідно, багато газодобувачів потроху знижують видобуток. Це дуже велика проблема. Ну, й плюс ці розмови про можливу націоналізацію розподільчих компаній (облгазів)", – розповідає Андрій Шевчишин.
Сьогодні баланс серйозно змінився. Якщо до війни економіці потрібно було близько 40 млрд куб. м природного газу з урахуванням також й газу для азотних підприємств, то сьогодні ситуація сильно відрізняється.
"Раніше баланс був 40-42 млрд куб. м, а 18-20 млрд куб. м - опалювальний залежно від температурного фактора: чим холодніша зима, тим більша витрата газу. Зараз йдеться про 11 млрд "кубів" у сховищах, проходження нам треба хоча б 14-15 млрд куб м. І де взяти цю нестачу і чим ми покриватимемо цей дефіцит, поки невідомо", – констатує Андрій Шевчишин.
Як влада буде виходити зі становища
Проте, певна робота все одно ведеться. Так, виділено кошти на ремонт Охтирської та Кременчуцької ТЕЦ, відбудовуються зруйновані котельні. За оцінкою Мінрегіону, станом на 9 серпня у країні кількість пошкоджених підприємств ТКЕ скоротилася до 327 об'єктів. Щоправда, експерти закликають ставитись до заяв про готовність ТКЕ з певним скепсисом.
"У ТКЕ немає формулювання "не готовий до сезону". Є два формулювання – "готовий" або "умовно готовий". Тобто підприємство може бути умовно готовим до проходження сезону, але при цьому не враховується, що зруйновано його мережі", – розповідає Геннадій Рябцев.
Вихід місцева влада бачить у більш активному використанні електрики. Так, мер Львова Андрій Садовий закликав закуповувати дрова для буржуйок, електрочайники, електроприлади на батарейках та сухий спирт. А київський очільник міста Віталій Кличко повідомив, що температура в будинках цього опалювального сезону буде нижчою за норму – близько 18-19 градусів, тому необхідно запасатися електрообігрівачами.
"Баланс електроенергії виходить на перший план. Але навіть тут можуть бути різні варіанти, наприклад, двогодинні відключення під час пікових періодів навантаження вдень або ввечері по регіонах. Це також буде згладжувати баланс споживання та знижувати використання вугілля та газу", – згоден Андрій Шевчишин.
За його оцінками, шанси на проходження сезону є, хоча відсутність певних чітких цифр свідчить, що це радше сподівання, аніж тверді розрахунки.
"Шанси на те, що можна пройти, хоча й важко, опалювальний сезон, є. Щодо конкретики, цифр, балансів, я думаю, що лише РНБО, Нафтогаз можуть дати цифри. Але, з іншого боку, тривають бойові дії, ризики нових ракетних ударів по інфраструктурі – цього ж ніхто не скасовує. Це все може ускладнити проблему", – резюмує Андрій Шевчишин.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →