Генетичний профіль собак, які вижили на промисловому майданчику ЧАЕС, кардинально відрізняється від їхніх родичів, що живуть за півтора десятка кілометрів від станції.
У тварин, які проживають у Зоні відчуження, виробились мутації, що дозволяють їм протистояти підвищеній радіації. Науковці дослідили у Чорнобильській зоні кілька груп собак і виявили популяцію з унікальними генетичними змінами. Вони дозволяють тваринам виживати і навіть розмножуватись в умовах, які, здавалося б, є згубними для будь-якого ссавця.
Про унікальну здатність природи до пристосування та виживання, йдеться у статті наукового видання Phys.org. Автори публікації посилаються на результати досліджень, отримані науковцями Коледжу ветеринарної медицини Університету штату Північна Кароліна (США).
За чотири десятиліття після аварії на Чорнобильській АЕС собаки, які живуть у зоні відчуження, сформували відокремлені популяції з помітними генетичними відмінностями. Нове дослідження міжнародної команди науковців показало, що в організмах цих тварин відбуваються процеси природного відбору. Імовірно, вони пов’язані з необхідністю пристосовуватися до тривалого перебування серед радіаційного забруднення та токсичних сполук.
Під час вивчення генетичного матеріалу чорнобильських собак дослідники зафіксували сліди еволюційного відбору більш ніж у сотні ділянок геному. Особливий інтерес викликали зміни, що стосуються двох важливих для виживання систем організму:
- Відновлення ДНК. Відповідні гени беруть участь у виправленні пошкоджень генетичного матеріалу, зокрема тих, які можуть виникати під дією радіації.
- Імунного захисту. Ці механізми допомагають організму протистояти інфекціям та справлятися з тривалим впливом несприятливих чинників довкілля.
Отримані результати розширюють уявлення про те, наскільки швидко ізольовані групи тварин можуть зазнавати генетичних змін, пристосовуючись до середовища з високим рівнем екологічної небезпеки.
Чим відрізняються собаки біля ЧАЕС і в Чорнобилі
Для дослідження науковці взяли дві групи тварин, які мешкають у різних частинах зони відчуження. Одну становили собаки з території промислового майданчика Чорнобильської АЕС, іншу — тварини з міста Чорнобиль, розташованого приблизно за 16 кілометрів від станції.
Генетичне зіставлення показало, що ці популяції мають суттєві відмінності, хоча між місцями їхнього проживання порівняно невелика відстань. Виявилося також, що собаки з міста Чорнобиль за своїми генетичними характеристиками ближчі до тварин із сусідніх регіонів України, Польщі та інших держав Східної Європи. Натомість група, яка живе безпосередньо біля атомної станції, має унікальний генетичний профіль.
Що ці результати означають для науки
Виявлені генетичні особливості можуть допомогти з’ясувати, як ссавці пристосовуються до життя в умовах тривалого забруднення довкілля. Зокрема, дослідники отримали нові підказки щодо можливих механізмів, які дають змогу тваринам виживати за постійного впливу радіації та інших шкідливих чинників.
