Цей вибір, хоча і очікуваний, змусив здригнутися багатьох. До найвищого представницького органу держави потрапили люди, яким "традиційні" німецькі політики воліли б не подавати руки.
Цілком можливо, що тріумф ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) зрештою виявиться короткочасним і не триватиме довше одного політичного циклу. Та нині можна говорити з певністю: Німеччина змінилася. Адже вперше з часу повалення нацизму до парламенту пройшла партія, що декларує праворадикальні погляди.
Альтернативна Німеччина
Виборчі дільниці в Німеччині закривають доволі рано, як за українськими мірками: вже о 18:00 голосування закінчується, починається підрахунок голосів, а телеканали оприлюднюють попередні результати екзит-полів.
Саме тоді підтвердилося те, чого більшість німців очікувала – але не хотіла в це вірити. Третє місце посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН, німецькою – Alternative für Deutschland). Про це говорили не лише на телеекранах, навіть на вулиці у розмовах перехожих час від часу було чути звичну абревіатуру AfD.
Та якщо більшість перехожих говорили про це спокійно – як про факт, якого не змінити, – то на площі Александерплац (Alexanderplatz) зібралися ті, хто вважав інакше. Тут, в одному з берлінських клубів, тривало святкування тріумфу правопопулістів під вигуки і освистування мітингувальників.
"Геть нацистів!", "Увесь Берлін ненавидить АдН", "Скажи це гучно, скажи чітко – біженці, ласкаво просимо", "Нацистська пропаганда – неправильний шлях", "АдН – купка нацистів" – це лише незначна кількість тих гасел, що лунали на адресу партії.
Мітинг протесту був непартійним, "низовим". У натовпі, кількість якого попри дощ швидко сягнула тисячі людей, стояла як молодь, так і представники старшого покоління.
Як розповіли ЄП учасники акції, вони прибули на Александерплац у відповідь на розміщений у Facebook заклик, щоб висловити своє розчарування результатами виборів і незгоду з риторикою праворадикалів.
Ця риторика справді ламала німецькі стереотипи.
Ксенофобія, гра на почуттях, а не раціональності, експлуатація страхів – все це було в передвиборчій кампанії АдН і все це було незвичним для німців.
Та повернемося на Александерплац. Натовп людей із саморобними плакатами і без них розростався, а промови ультраправих, що долинали до вулиці зі "штабу" АдН, лише додавали емоцій. В якийсь момент напруга досягла такого рівня, що в напрямку балкона другого поверху, звідки партійці спостерігали за мітингом, полетіли скляні пляшки.
Поліції вдалося відтіснити учасників і взяти ситуацію під контроль, однак мітингувальники і не думали розходитися. Навпаки, попри дощ, кількість учасників протесту зростала і швидко перевищила тисячу осіб.
Навіть коли у протестувальників зникли головні глядачі (члени АдН перейшли вглиб приміщення), мітинг продовжував розростатися, а його учасники в певний момент перекрили рух вулицею Отто Браун штрассе в напрямку Західного Берліна. В поліцію знову полетіли пляшки, однак спроб прорвати кордон силовиків учасники стихійного протесту не робили.
Це – Німеччина, яка жила, живе і житиме за правилами, навіть якщо саме життя ламає стереотипи.
День голосування
У німецькій столиці дощило ще від ранку. Вулиці міста були перекриті з нагоди Берлінського марафону, та навіть поза зоною перекриття можна було зустріти хіба що поодиноких перехожих.
Якщо не знати, то можна і не помітити, що цього дня у ключовій країні Євросоюзу проходять парламентські вибори.
Лише на одному з провулків людей було трохи більше, ніж всюди – журналісти від самого ранку "окупували" дільницю, на якій голосує канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Місця займають наперед, хоча чекати доведеться ще кілька годин – Mutti ("матуся"; саме так називають канцлерку співвітчизники) зазвичай голосує у другій половині дня.
Вибори в Німеччині багато в чому не схожі на українські. Бюлетені на папері без захисту, непрозорі урни, комісії без партійців – але попри це, в країні й не чути про можливість фальсифікації голосування.
Та справжній подив створюють заходи безпеки на дільниці, де голосує Ангела Меркель. Точніше, те, що цих заходів... просто немає!
Про запланований приїзд керівника найпотужнішої економіки Євросоюзу свідчить лише натовп журналістів.
Ви не побачите тут рамки металошукачів і навіть жодного поліцейського (принаймні, за кілька годин до приходу канцлера). Кожен може просто зайти з вулиці і сісти спостерігати за виборами – німецьке законодавство цього не забороняє. Та й саме голосування канцлера не перетворюється у звичний для українців сеанс партійної агітації: Меркель з чоловіком виконали громадянський обов’язок та повернулися додому.
Поразка переможців
На 17:00, коли до завершення голосування лишалася рівно година, у ключових партіях розпочалися святкові (або не дуже) заходи для журналістів та партійців.
Найбільшим попитом користувалися, звісно ж, переможці – отримати акредитацію у прес-центрі штабу ХДС виявили бажання одразу 5 тисяч (!) представників ЗМІ. Пощастило лише десятій частині. Аншлаг спостерігався і в Домі Віллі Брандта, де переживав гіркоту поразки "срібний призер", Соціал-демократична партія Німеччини.
Хоча насправді результат обох топ-партій – далекий від задовільного.
За 70 років існування повоєнної Німеччини соціал-демократи ще ніколи не мали такої низької підтримки (близько 20,5%). А результат блоку Меркель ХДС/ХСС був нижчий за нинішній (33%) лише один раз у сучасній німецькій історії, у 1949 році.
Ангела Меркель (як і лідери інших партій-лідерів) з'явилася перед публікою після закриття виборчих дільниць та оприлюднення даних екзит-полів. Mutti, схоже, чудово розуміла умовність своєї перемоги, стримано реагуючи на оплески прихильників, що часто переходили в овації. А після короткої публічної радості на сцені не надто піднесено виглядали і найближчі соратники канцлерки.
Приводів для бурхливої радості у християнських демократів справді було мало. Так, ХДС/ХСС гарантовано стане правлячою партією, але у порівнянні з виборами 2013 року вона втратила близько 8 відсоткових пунктів. Крім того, головного болю соратникам Меркель додало і проходження в парламент правопопулістів, та ще й одразу на третій позиції.
Меркель назвала присутність "Альтернативи для Німеччини" у Бундестазі "серйозною проблемою".
"Ми маємо працювати над тим, щоб повернути втрачених виборців", – заявила вона, зірвавши чергову хвилю бурхливих оплесків. І справді, за підрахунками соціологів, АдН відібрала у ХДС більше мільйона голосів.
Одночасно проходила прес-конференція лідера соціал-демократів Мартіна Шульца.
Звідси надійшла головна післявиборча новина: Шульц оголосив про розпад "великої коаліції".
"СДПН іде в опозицію", – заявив він, викликавши овації прихильників.
Як відомо, останні чотири роки уряд Німеччини був спільно сформований двома найбільшими політсилами, ХДС/ХСС та СДПН.
Чимало "есдеків" вважають створення цієї коаліції помилкою і рішуче опонують повторенню союзу з християнськими демократами. Як напередодні виборів розповів ЄП один із членів партії, у разі, якби Шульц підтримав повторне приєднання партії до великої коаліції (а такі очікування теж мали місце), значна частина партійців мала намір виступити проти такого рішення.
Хоча і після цього рішення залишається відкритим питання, чи збереже Мартін Шульц посаду лідера СДПН – занадто багато в партії тих, хто закидає йому відверто слабку кампанію і бажає заміни керівництва.
Щоправда, партія і до приходу Шульца мала дуже низькі показники. Уряд, в якому "есдеки" грали роль молодшого партнера, серйозно б’є по позиціях СДПН на виборах: складно опонувати канцлеру, коли представник твоєї партії є її заступником. До слова, у 2005-2009 роках вже діяла "велика коаліція"; наслідком цього стало карколомне падіння популярності соціал-демократів на виборах 2009 року. Нині партія повторила цей досвід і не має бажання входити до тієї ж річки втретє.
Бронза без почестей
Шульц, так само, як і Меркель, висловив жаль через те, що до парламенту потрапили радикали з "Альтернативи для Німеччини". Але, на відміну від неї, лідер есдеків зміг не лише зажуритися, але й дещо зіпсувати свято праворадикалам.
Річ у тім, що у німецькому парламенті важливу роль відіграє не тільки коаліція, але й найбільша опозиційна партія. У разі створення великої коаліції "офіційними опозиціонерами" стали би проросійські ультраправі з АдН, які отримали третій результат.
Рішення есдеків піти в опозицію позбавляє АдН і додаткових важелів, і додаткової трибуни у Бундестазі.
Та попри цю втрату, "Альтернатива для Німеччини" цього вечора переживала справжній тріумф.
Партія, яка чотири роки тому не подолала 5-відсотковий бар’єр, нині – на хвилі антимігрантських та націоналістичних настроїв – здобула третє місце з показником близько 13%.
Ми вже згадували, що бронзові призери влаштували святкову вечірку у клубі на Александерплац – в самому центрі Східного Берліна. Лідери партії Александер Гауланд і Аліс Вайдель трималися як переможці ще до оголошення екзит-полів. А коли стало відомо, що найкращі прогнози соціологів для АдН справджуються, в небо полетіли блакитні й білі кульки.
"Ми змінимо цю країну. Ми будемо їх переслідувати, Ангелу Меркель, будь-кого, і ми повернемо собі нашу землю", – заявив Гауланд. В цей час під вікнами будівлі вже розпочинався антифашистський мітинг.
Відносини АдН з суспільством та істеблішментом – окрема тема. Не дарма лідери ключових політичних сил знайшли час у своїх промовах після виборів, щоби висловити жаль щодо їх потрапляння до парламенту.
Дуже показовим став епізод на мітингу під "штабом" АдН.
Натовп на Александерплац дуже швидко склав слогани для скандування, в яких зазвичай були присутні слова "фашисти" та "нацисти", але самих партійців це, здається, не дуже обходило – вони святкували перемогу, споглядаючи з балкона на своїх опонентів. Як розповідають журналісти, в якийсь момент учасники святкування АдН почали вимахувати руками в такт скандуванню протестувальників, а їхні рухи стали схожими на "зігування", що лише розпалило емоції на вулиці.
Але не варто сприймати АдН настільки спрощено, як це звучало минулої ночі на Александерплац.
За останній рік "Альтернатива" суттєво поправила свій імідж, відсунувши від керівництва найодіозніших політиків, які були найближчими до відвертої підтримки нацистських ідей. Так, вони лишилися праворадикалами, але головною зброєю обрали популізм.
Незмінним (і так само неприємним для "традиційних" німецьких політсил) лишився зв’язок АдН з Росією.
"Альтернатива для Німеччини" виступає проти Євросоюзу як такого.
Одночасно вона не приховує контакти з Москвою, лобіює скасування антиросійських санкцій, називає Крим "прадавньою російською територією".
Звісно, "Альтернатива для Німеччини" ще вкрай далека від того, щоби увійти до уряду. Але так чи інакше, німецькі вибори продемонстрували нову реальність, де ультраправі з легкістю проходять до парламенту, а традиційні партії-лідери виявляються рекордно слабкими.
Тож можна не сумніватися, четвертий термін на посаді канцлера стане для Меркель ще тим випробуванням. Втім, Mutti не було легко ніколи.
Джерело: Іванна Костіна, "Європейська правда"
Почему вы можете доверять vesti-ua.net →