Тема інновацій за останні кілька років захопила корпоративний і політичний дискурс планети. Всесвітній економічний форум в Давосі два роки поспіль присвячений четвертій промисловій революції та її наслідкам у всіх сферах.
Глобальні інституції вбачають у технологіях головного драйвера розвитку й головну умову для виживання компаній та країн.
Однак український бізнес переважно містечковий. Він мало цікавиться суттю глобальних процесів, роллю інновацій та можливостями їх запровадження, поки чиновники руйнують залишки інноваційного потенціалу країни.
За рівнем технологічності українська промисловість на третину позаду від показників ЄС, за часткою хай-тек-продукції в експорті відстає у чотири-вісім разів, за енергоефективністю — у десятеро. Завдяки введенню нових технологій приріст ВВП становить 0,7% проти 60-90% у розвинених країнах.
За роки незалежності кількість дослідників у галузі технічних наук в Україні знизилася у 3,5 разу. Освоєння нових видів техніки скоротилося в 14,3 разу, а частка інноваційно-активних промислових підприємств — у п'ять разів.
В Україні нема стратегії інноваційного розвитку, а розроблена міжнародними експертами "Цифрова адженда 2020" понад півроку лежить у Кабміні. Істеблішмент навіть не може затвердити план заходів щодо її реалізації. Це робить країну нежиттєздатною, а громадян прирікає на жебрацтво.
Що робити бізнесу, який прагне вирватися з приготованої бездарними чиновниками пастки? Інновації — це чи не єдиний вихід.
Чому інновації важливі для бізнесу
Світові витрати на дослідження з 1998 року по 2013 рік виросли в західних країнах удвічі, у Південній Азії за цей же період витрати на науку зросли в 4,4 разу, майже вдвічі обігнавши темпи зростання світового ВВП. При цьому більша частина цих витрат — гроші не держав, а бізнесу.
Глобальне опитування керівників компаній у 2017 році показало: половина компаній вважає, що інноваційні зусилля суттєво впливають на збільшення їх доходів завдяки росту продажів. Кожна п'ята компанія-лідер з впровадження інновацій чекає збільшення прибутку на 15% у наступні п'ять років.
Інноваційність компанії також є вагомим фактором припливу чи відпливу талантів. Deloitte виявила, що дві третини молодих співробітників у світі збираються змінити місце роботи в найближчі три роки, а дослідження Dell та Intel показало, що двоє з п'яти підуть через низькі технології в компаніях.
Україна ж у глобальному рейтингу інноваційності Global Innovation Index у 2017 році посіла50 місце, причому за окремими компонентами індексу — "інноваційні зв'язки", "засвоєння технологій", "креативні товари і послуги", "вплив знань" — український бізнес перебуває на дуже низьких позиціях.
Не дивно, що і в рейтингу глобальної конкурентоспроможності Global Competitiveness Index країна посіла 85 місце із 138.
На таку ситуацію впливають політика, умови ведення бізнесу, макроекономічне середовище. Однак на відміну від цих факторів впровадження інновацій перебуває в руках власників та менеджерів бізнесу. Тим більше, що попри кризу в Україні є ефективні інструменти впровадження технологічних новинок.
Які інновації мають значення
Дослідження PwC показали, що доходи компаній, які виділяють понад 25% своїх R&D-бюджетів на програмне забезпечення, ростуть швидше, ніж у ключових конкурентів, які виділяють на це меншу частину бюджетів розвитку.
Міжнародна дослідницька компанія Gartner називає такі ключові технології для бізнесу: машинне навчання і штучний інтелект, "розумні" додатки, інтернет речей, доповнена і віртуальна реальність, цифрові двійники об'єктів, блокчейн, системи чат-спілкування, адаптивні системи безпеки, додатки і мережева сервісна архітектура, платформи цифрових технологій.
Консалтингова компанія Deloitte визначає такі ключові організаційні інновації: безмежність IT, фоновий інтелектуальний аналіз даних бізнесу, перехід від важких IT-платформ до хмарних та від поставки товару до постачання результату, безперервне спостереження за проривними технологіями.
Інновації можуть впроваджуватися у різних площинах компанії. Одну з найбільш відомих моделей розробила консалтингова компанія Doblin.
Вона включає такі елементи: бізнес-модель, взаємозв'язок з учасниками створення цінності, структуру компанії, процес роботи, функціональність продукту, взаємозв'язок продуктів і сервісів, сервісну підтримку клієнтів, канали збуту, бренд, залучення клієнтів у роботу компанії.
Дослідження PwC Innovation Benchmark показує: компанії, які більше інвестують в інновації, будуть зосереджені на проривних технологіях, а не на поступовому поліпшенні. З тих, хто реінвестує понад 15% доходів, більшість займаються проривними інноваціями, причому понад 40% з них зосереджені лише на цьому.
Таким чином, бізнес, котрий вирішив впроваджувати інновації, повинен визначитися, які складові роботи йому доцільно модернізувати і якою мірою, а після цього підібрати для себе технології, що найбільше йому підходять.
Як запроваджувати інновації
Останні десять років щорічних досліджень Global Innovation 1000 не виявили статистичного зв'язку між обсягом грошей, витрачених на дослідження та розробки (R&D), і фінансовими результатами. Тобто спосіб, яким витрачаються інноваційні долари, є більш важливим, ніж їх кількість.
Консалтингова компанія McKinsey називає такі головні складові процесу впровадження інновацій: налаштуватися на велике, вибрати напрямок, вивчити тенденції, зрозуміти, як еволюціонувати, організаційно могти впровадити інновацію, правильно масштабувати змінений аспект бізнесу, максимально скооперуватися, мобілізувати співробітників компанії на інновації.
Дослідження показують, що 54% компаній, які впроваджують інновації, намагаються подолати розрив між інноваційною стратегією і бізнес-стратегією. Експерти вважають вирішальним фактором успіху залучення людей з боку бізнес-стратегії організації на етапі розробки будь-яких потенційних інновацій.
За даними опитувань, традиційні наукові дослідження вдвічі поступаються моделям операційного співробітництва. Третина компаній говорять, що клієнти є їх найбільш важливими інноваційними партнерами.
Принципи відкритих інновацій та дизайн-мислення дозволяють об'єднувати людей з різних сфер компетенції, охоплюючи стратегію бізнесу і технології.
Невеликі оптимізовані компанії можуть використовувати ці підходи частіше, а великі підприємства втрачають такі можливості. Малі підприємства також частіше працюють з ученими і науковими установами, а переважна більшість проривних інновацій підживлюється технологічними компаніями.
Для впровадження інновацій ззовні найбільше значення мають технологічні партнери, а з внутрішнього боку — власні співробітники. Однак щоб стати драйверами інновацій, співробітникам необхідні інноваційна поведінка і культура, свіже мислення та інноваційне лідерство топ-менеджерів.
Щоб врахувати всі аспекти і тонкощі на шляху впровадження інновацій, бізнесу найчастіше необхідна допомога з боку зовнішніх експертів.
Хто допоможе впровадити
На глобальному ринку є чимало гравців, які допомагають компаніям, що стали на шлях розвитку. Для українського ринку, де панують недовіра, економія на хай-тек і короткий горизонт планування, важлива певна диференціація рішень.
Міжнародні консалтингові компанії
Так звана велика четвірка та організації такого ж професійного рівня, крім аудиту, можуть надати послуги з розробки стратегії, пошуку підрядників, супроводу процесу виконання робіт і впровадження інновацій.
Перевагою великих гравців є накопичений глобальний досвід і мережа міжнародних експертів, проте й вартість послуг цих компаній значно вища за середню ринкову, а запуск співпраці має вагомий поріг входу.
Однак великі гравці — не абсолютні монополісти. Перші десять компаній утримують близько 50% ринку консалтингу. У бізнес-середовищі давно точаться дискусії щодо доцільності переплачувати за такі послуги.
Внутрішні структурні підрозділи компаній
У кожній великій компанії є IT-департамент або департамент розвитку. Їм можна доручити пошук можливостей для поліпшення тих чи інших аспектів роботи організації. Це здається дешевшим і безпечнішим варіантом, однак підрозділу може забракнути потужностей, наприклад, для проведення експертизи.
Іншим фактором ризику є професійна зашореність корпоративних фахівців, коли інновації розглядаються лише у фокусі IT чи обладнання.
Лідером такого шляху в Україні є Приватбанк. Його рішення для автоматизації бізнес-процесів Corezoid стало першим східноєвропейським стартапом, що представлений у магазині web-сервісів Amazon.
Технопарки та асоціації
З великими потугами в Україні почали з'являтися технологічні парки та інноваційні бізнес-асоціації, метою яких є інтеграція технологій в роботу компаній з різних галузей. Серед гучних проектів — перший український інноваційний парк Unit Сity, у якому розмістилася сотня технологічних компаній.
Асоціація підприємств промислової автоматизації об'єднала десятки системних інтеграторів, що спеціалізуються на широкому спектрі інноваційних технологій. Також в Україні функціонують численні профільні асоціації у різних галузях.
Такі гравці є своєрідними хабами підрядників. За запитом бізнесу вони можуть підказати, до кого звертатися за певною інновацією. У світі цей підхід успішно працює, а у сусідів України функціонують сотні таких інституцій.
Системні інтегратори і технологічні компанії
Класичний інструмент запровадження інновацій — залучення конкретної технологічної компанії для впровадження конкретної технології "під ключ". Цей підхід вимагає попередньо розробленої інноваційної стратегії бізнесу, чітко артикульованих потреб і здатності самостійно вибрати підрядника.
Краудсорсингові платформи інновацій
Цей підхід стосується нового покоління інструментів розвитку інновацій.
Глобального успіху досягли краудсорсингові платформи на кшталт Kickstarter або ICO для залучення інвестицій у стартапи, електронні майданчики для торгівлі інноваційними технологіями і сервісами на зразок Amazon та відкриті платформи інновацій, що дозволяють компаніям розгортати програмне середовище для власних інноваційних спільнот, залучених до розвитку.
Усе це поєднується у глобальних інноваційних спільнотах при консалтингових компаніях. В Україні даний підхід представлений платформою Reactor.ua.
Консалтингова компанія — адміністратор інноваційної платформи — допомагає клієнту сформулювати його інноваційну стратегію або окремі запити, які розміщуються на платформі для глобального співтовариства, а новатори пропонують варіанти найкращих рішень, змагаючись за потенційного клієнта.
З іншого боку, клієнт спільно з компанією-адміністратором вибирає найбільш прийнятний варіант, враховуючи його вартість і відповідність стратегії. В результаті укладається контракт з майданчиком і переможцем конкурсу.
Популярність такого підходу в світі пов'язана з гнучким управлінням вартістю, мінімальними стартовими вкладеннями замовника, залученням великої кількості інноваційних команд у пошук рішень з одночасними гарантіями якості виконання робіт та безперервності супроводу з боку майданчика.
Висновки
Різноманітність інструментів впровадження інновацій на українському ринку дозволяє компаніям вибрати механізм, який відповідає обсягу ресурсів, внутрішнім корпоративним особливостям та управлінським уподобанням.
На щастя, в Україні у різних секторах економіки з'являються компанії, які не шукають причин, чому інновації неможливі, не звинувачують державу або конкурентів, а всупереч середовищу будують власне майбутнє.
Головна умова на шляху до інновацій — не чіплятися за вчорашній день.
Джерело: epravda.com.ua
