З одного боку, російські окупанти кажуть про свою впевненість у тому, що питання Криму закрите, і він російський. Але насправді, як і у кожного злодія, десь всередині у них є такі моменти, які видають невпевненість. Власне, 50-ти кілометрова огорожа, яку Росія планує встановити на адмінмежі з Кримом, додатковий такий сигнал. Це психологічна річ.
Звичайно, якби це був справжній кордон, а не окупована територія, то посилювати кордон до такого стану, щоб він дозволяв захищати власну територію, було б логічно.
Втім, цей відрізок кордоном не є. Враховуючи те, що ніхто не визнав Крим російським, окрім самої Російської Федерації і десятка країн-клієнтів або друзів Росії (Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве, Венесуела), це є порушенням міжнародного права і двосторонніх договорів. І я думаю, що офіційна українська сторона відреагує адекватно, і не лише у вигляді ноти протесту.
Переслідування кримських татар, нещодавно оголошені 2 роки колонії нашому громадянину Ільмі Умерову – також показник невпевненості Росії. Оскільки на території Криму є велика кількість громадян України, передусім це кримські татари, які не дають їм спокою і, звичайно, будуть виступати проти окупації.
У випадку Ільмі Умерова прокуратура вимагала менше покарання, ніж прийняв "суд". Але потішний російський суд переписує принципи права як такого, оскільки суддя мав би керуватися духом права і бути справедливим, обравши більш м’який вирок, ніж цього вимагала прокуратура (у межах, передбачених законом). Ільмі Умеров, звичайно, не є терористом, він є патріотом і громадянином України. Його хочуть "зламати", а на його прикладі хочуть калічити і залякувати всіх інших. Свідченням цьому є нещодавній Звіт Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо численних злочинів Росії в Криму.
Репресії є реальним доказом того, що окупанти почуваються невпевнено. І у них є підстави. Життя погіршується, і навіть ті, хто був одурманений та волав: "Путін прийди", зараз виходять на акції протесту, адже життя не лише не стало краще, воно погіршилося без перспектив на краще. Окупанти не можуть покладатися на тих кримчан, хто мав можливість пожити в українських ліберальних умовах, навіть якщо вони критикували ці умови до вторгнення. Бо російська дійсність – це є буцегарня і звичайно, що нормальним людям, вона не може подобатись.
Олександр Хара, Обозреватель
Почему вы можете доверять vesti-ua.net →