Особистість Сергія Вязмікіна стала відомою на всю країну завдяки розслідуванню Михайла Ткача «Батальйон «Монако». Сюжет викликав справжній фурор в Україні. Станом на момент написання цього матеріалу, розслідування лише на YouTube подивилися понад 2 мільйона користувачів.
35-хвилинний сюжет розповідає про публічних (і не дуже) заможних українців, які під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, переїхали жити у тиху сонячну місцину, замість того, що підтримувати державу у ці непрості часи. Одним із непримітних учасників відео став Сергій Вязмікін, якого журналісти застали на пробіжці разом із опальним уже колишнім народним депутатом України Ігорем Абрамовичем, обраним у складі забороненої партії «ОПЗЖ». Для тих, хто знає специфіку незаконної діяльності Абрамовича, не секрет, що може об’єднувати екснардепа та колишнього заступника керівника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна. Вони вдвох і ще декілька десятків людей не без відома голови податкового комітету ВРУ Данила Гетманцева – є «смотрящіми» за податковою.
Профіль діяльності дуету правоохоронця та нардепа досить широкий. Грубо кажучи, Вязмікін і Абрамович можуть як створити проблеми для бізнесу, так їх і вирішити. В основному ці проблеми створюються спеціально штучно, а потім уже вирішуються за кошти. Безумовно, значна частина бізнесу, яким невідомо звідки фіскали нараховують штрафи, йде в суд і там успішно оскаржують приписи, винесені ДПС. Однак це лише перша частина плану по вимаганню коштів із бізнеса, говорять джерела «АНТИКОРу» з підприємницького середовища.
«У нас була проблема: фіскали в один момент ухвалили податкове повідомлення-рішення на суму у сотні мільйонів гривень. Це був просто шок, адже у всіх наших підприємств не було такого прибутку і за 10 років. Для того, щоб погасити такий борг, який абсолютно невідомо звідки вигаданий, нам потрібно було би не те, що зняти всі кошти з рахунків, а й продати абсолютно весь бізнес. Одразу скористувалися правовими методами – звернулися до суду, у суді призупинили рішення податкової, а далі його скасували, але на наступний день ДПС ухвалює нове повідомлення-рішення, відповідно до якого, ми знову стаємо винні ідентичну суму. Ми знову йдемо у суд, і цей процес може тривати безкінечно. Однак, тут же ключове у тому, що робота бізнесу блокується: ми не можемо відвантажувати товар, адже маємо «стоп» по всім податковим накладним», - пояснює редакції представник однієї з великих компаній на ринку.
«Звісно, доводиться шукати рішення. Загалом цих рішень є два: як кажуть люди, якщо ви зможете потрапити до Гетманцева та пояснити йому, що бізнес працює прозоро, а всі претензії від податкової – є здирництвом, це може вплинути на процес. Якщо ж бізнес дійсно десь ухилився від сплати податків, десь були «скрутки», які зараз є, напевно, у більшості великих компаній, шлях інший: налагодження контакту з Вязмікіним або Абрамовичем. Ці люди точно зможуть «вирішити питання» буквально одним дзвінком, але і тут є свої нюанси: вартість таких «послуг» становить щонайменше 100 тисяч доларів, і потім щомісячно підприємство сплачує їм певну домовлену суму, щоб уникнути нових проблем», - розповідає джерело «АНТИКОРу».
Те, що Вязмікін і Абрамович є «тіньовими кураторами» податкової системи нашої держави, здається, взагалі не секрет. Вони є недосяжними для правоохоронців не лише через відстань, а ще й через своє походження й людей, які допустили їх до схем.
Однак вони заробляють не лише на схематозі та здирництві. Вязмікін, кар’єра якого у правоохоронних органах закінчилася у 2019 році, раптово став солідним бізнесменом. Наразі офіційно він очолює лише одну компанію – акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фарт капітал». Статутний капітал корпорації складає 800 мільйонів гривень, а її засновники – родичі колишнього шефа Вязмікіна Ігоря Купранця та сестра дружини експоліцейського. Ця компанія у свою чергу виступає засновником у декількох інших. До холдингу, який контролюється наближеними до Вязмікіна людьми є безліч запитань. Про це ми розповідали у нашому попередньому матеріалі.
Однак, як виявилося, АТ «ЗНВКІФ «Фарт капітал» - є лише вершиною айсберга у заплутаному клубку бізнесів Сергія Вязмікіна. Додамо лише одне: імовірно, діяльність «Фарт капіталу» фіктивна, цей висновок можна зробити з цього:
Фінансова звітність компанії надзвичайно «дивна». Згідно зі звітністю «Фарт капітал», у 2022 році акціонерне товариство отримало дохід у розмірі 11 млн грн, при цьому збитки корпорації складали 86 мільйонів. У 2023 році при невідомому доході, прибуток компанії склав майже 84 млн грн.
Юридична адреса компанії не відповідає її реальному місце знаходженню. Журналісти «АНТИКОРу» побували за адресою, яка вказана в реєстрах, і не знайшли жодного підтвердження діяльності там величезного фонду «Фарт капітал».
Офіс компанії Вязмікіна, згідно з офіційними даними, знаходиться поруч із станцією метро Нивки у столиці у відносно новому житловому будинку. Ми поспілкувалися із місцевими мешканцями, і нас запевнили, що ніколи не чули про діяльність інвестиційного фонду.
Ми згодні з тим, що це не є злочином, однак питання, як компанія без офісу та без співробітників (згідно зі звітністю) могла отримати понад 2 млн доларів США прибутку, при тому, що у минулому році вони отримали збиток у понад 2 млн доларів США. У цьому і проявляються можливості Вязмікіна: на компанії з орбіти наближених до нього людей податкова не звертає уваги, бо знає, що «не можна». Але це лише початок.
Через ряд компаній, пов’язаних із оточенням колишнього поліцейського, можна знайти ще одне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Маркус макс», до якого варто пригледітися. Окрім назви, яка фактично ідентична з «Фарт капітал», у них співпадають адреса реєстрації (вул. Митрополита Василя Липківсього, 14 у Києві) (раніше за цією адресою було зареєстроване товариство, яке очолює Вязмікін), а також очільник – колишній керівник Департаменту захисту економіки НПУ Ігор Купранець. Основним же акціонером фонду – є батько Ігоря Купранця Михайло, який є кінцевим бенефіціарним власником «Маркус макс».
Адреса розташування компанії – є адресою масової реєстрації інших підприємств, які входять до орбіти Вязмікіна-Купранця.
Ситуація з цим підприємством є дзеркальною до «Фарт капітал» - невідомий дохід, відсутність працівників, збитки у 2022 році та прибуток у 2023 році. Таке враження, що ці цифри просто беруться з голови.
АТ «ЗНВКІФ «Маркус макс» - є засновником десятків інших компаній, серед яких можна виокремити декілька. Однак одна з компаній виявилася з особливо цікавою історією. Мова йде про товариство з обмеженою відповідальністю «Елітбудгруп».
«Елітбудгруп» у 2017 році було забудовником бізнес-центру «Iceberg» за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 14. Саме у цій будівлі зареєстрована значна кількість компаній людей, пов’язаних із Вязмікіним.
Будівництво бізнес-центру на вулиці Василя Липківського супроводжувалося не лише скандалами, а ще й кримінальними провадженнями. Як нам вдалося встановити, проти посадових осіб компанії з орбіти Купраця-Вязмікіна було розпочате кримінальне провадження за ст. 356 КК України (самоуправство). Матеріали про правопорушення внесені до ЄРДР під № №12017100090009199.
Як встановило слідство, «Елітбудгруп» придбала старе нежитлове приміщення та отримала дозвіл на його реконструкцію. Однак замість передбачених законодавством і дозволом дій, підприємство зруйнувало придбані приміщення, та на їхньому місці почало будувати новий бізнес-центр. Кримінальне провадження, розпочате за даним фактом, пішло «у нікуди»
Як це не дивно, однак кримінальне провадження залишилося без руху: ніхто не поніс ніякого покарання, а бізнес-центр удалося узаконити. Тепер він належить компаніям В’язмікіна та Купранця. Але і навіть це не найбільш цікаве у діяльності «Елітбудгруп». Компанія, як ви вже здогадалися, має тотожну фінансову звітність із іншими підприємствами колишніх поліцейських: 2022 рік – збитки, 2023 рік – прибутки. Як пояснити таку «вдачу» у минулому році – ми не знаємо, але схоже, що працює ще одна схема Вязмікіна, також пов’язана з Державною податковою службою.
Як нам вдалося встановити, протягом останніх 2 років «Елітбудгруп», яка через «десяті руки» належить батькові Ігоря Купранця Михайлу, 16 разів зверталася до фіскалів із листами про відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). Кожен із цих листів був погоджений, як наслідок, компанії Купранця-Вязмікіна з бюджету повертали мільйони гривень. Тільки за що – поки не зовсім зрозуміло, адже, якщо вірити тій же фінансовій звітності компанії, активної підприємницької діяльності вони не вели.
Цей матеріал – свідчення про масив шахрайських і вплив на податкові органи, які вчиняються колишнім поліцейським Сергієм Вязмікіним. Незважаючи на те, що за нашими даними, упродовж повномасштабної війни до України він не повертався, на батьківщині у нього справи йдуть прекрасно. З одного боку, він має «законний» бізнес, який невідомо звідки приносить йому (ймовірно, декларативно) десятки мільйонів гривень прибутку, а з іншого боку, схематоз забезпечує мільйони доларів «у конверті». Тільки ось чомусь колишні колеги Вязмікіна – правоохоронці у притул не бачать схем, які організовує ексзаступник керівника Департаменту захисту економіки НПУ та його поплічники.
Нагадаємо, Холодна весна закінчилася: яких цін на ягоди та фрукти чекати влітку.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Контракт на службу після 60 років: хто зможе потрапити до військ.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →