6 серпня газета Wall Street Journal опублікувала статтю про нову оцінку розвідки США, в якій описується, як Володимир Путін може перевірити рішучість НАТО в найближчі роки, пише старший науковий співробітник Інституту миру та дипломатії у Вашингтоні Ендрю Латам в статті для 19fortyfive.
Зокрема, Латам зазначив, що чиновники описали цілий спектр варіантів – від кібератак і дій опосередкованих сил, за які можна не брати на себе відповідальність, до, в крайньому випадку, невеликого наземного вторгнення на східному фланзі альянсу в період між цією осінню та 2029 роком.
Автор додав, що раніше у Вашингтоні вважали, що Путін не ризикне провокувати НАТО, доки питання України залишатиметься невирішеним, але це припущення було спростоване на початку цього року, коли війна зайшла в глухий кут, а Кремль не зміг здобути необхідної перемоги.
Науковець поділився, що в оцінці є один рядок, який майже ніхто не цитував повністю. Мова йде про найекстремальніший сценарій - обмежене наземне вторгнення.
Латам зауважив, що воно оцінюється як малоймовірне, але шанси на його реалізацію поступово зростають з роками.
"Автори документа не надають журналістам відсотків щодо таких питань, і те, що зрештою потрапило до друку, більше нагадує обережну оцінку прогнозиста, ніж ставки на тоталізаторі", - висловив думку автор статті.
Він наголосив, що ця доповідь з’явилася приблизно через тиждень після того, як російська крилата ракета Х-101 впала на поле поблизу Тарнави-Колонії на сході Польщі.
"Обидві події мають значення з однієї й тієї ж причини: те, як НАТО реагує зараз на невелику провокацію, яку можна заперечити, є найкращим доказом того, як альянс відреагує на більш масштабну", - вважає Латам.
Зокрема, літаки F-16 були підняті в повітря, а прокуратура в Любліні ідентифікувала уламки ракети вже за кілька днів.
Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс виступив на каналі LRT і заявив, що політична реакція НАТО на цей інцидент могла б бути набагато рішучішою.
Автор статті зазначив, що це той самий чиновник, який раніше цього року стверджував, що "місії НАТО Eastern Sentry та Baltic Sentry вже дають відчутні результати: менше порушень повітряного простору та менша активність дронів". Також він відзначив менше інцидентів, спрямованих проти підводної інфраструктури в Балтійському морі.
Науковець вважає, що найнебезпечнішою російською кампанією проти НАТО є та, яку можна заперечити, – вона здійснюється за допомогою кабельних мереж і дронів.
Далі йдеться про сценарій, який лежить в основі всіх заголовків цього тижня, та про те, чому Москва має всі підстави його уникати.
Головний генерал Німеччини Крістіан Фройдінг у червні заявив, що всі тридцять дві країни-члени НАТО зараз згодні з тим, що Росія може мати потенціал для вторгнення в одну з держав-членів до 2029 року.
Латам пояснив, що це твердження стосується того, що Москва зрештою зможе створити, а не того, що Путін захоче зробити, коли отримає цей потенціал, і ця різниця майже зникає щоразу, коли цю історію повторюють у новинах на кабельних каналах.
Другий аспект – це мотив, і дотримуватися дисципліни в цьому питанні складніше. Міністр оборони Литви Робертас Каунас 20 липня заявив, що Кремлю потрібна якась нова перемога, вказавши на застій на фронті та дефіцит палива всередині країни.
Науковець вважає, що Каунас має рацію. Проте він радить звертати увагу не на висловлювання міністра в ефірі литовського радіо, а на те, чи почнуть російські інциденти втрачати ту можливість заперечення, яка досі була їхньою характерною рисою.
На думку автора статті, далі йде аспект, якому слід приділити найбільше уваги, оскільки саме над ним НАТО має певний контроль: чи очікує Москва, що відповідь буде виглядати впевненою.
Також автор поділився, що існують дві окремі причини, через які вторгнення залишається ірраціональним, і вони розвиваються за двома різними сценаріями.
Одна з них – структурна: перетин кордону позбавляє Москву можливості заперечувати свої дії, незалежно від того, що робить НАТО, і крапка.
Інша – це вибір, який НАТО активно робить саме зараз і який могла б припинити робити: утримання очікуваних витрат на відповідь на достатньо високому рівні, щоб цей ризик не окупився.
"Саме ця друга частина є тією, яку можна змінити, і саме на неї варто звертати найбільшу увагу", - наголосив він.
Читають зараз: Імперські амбіції Росії: Європа має розробити свій план оборони без США.
