Після місяця конфлікту між США та Іраном дедалі більше ознак свідчать про те, що адміністрація Дональда Трампа стикається з серйозними труднощами у досягненні своїх стратегічних цілей, пише Foreign Policy.
Згідно з опитуванням Pew Research, 61% американців не схвалюють дії президента щодо війни, тоді як підтримують їх лише 37%. При цьому думки різко розділені: більшість республіканців підтримують курс Білого дому, тоді як серед демократів підтримка мінімальна.
Водночас у військовому плані США разом з Ізраїлем завдали Ірану значних втрат. Було ліквідовано ключових військових і політичних діячів, ослаблено ракетні можливості та частково зруйновано військову інфраструктуру. Під удар потрапили також союзники Тегерана, зокрема угруповання "Хезболла".
Однак, попри ці успіхи, Іран зберіг контроль над ситуацією та здатність чинити опір. Режим не лише вижив, а й продовжує атакувати Ізраїль і союзників США, а також залучив нових гравців до конфлікту – зокрема єменських хуситів.
Одним із ключових факторів стала економіка. Через часткове блокування Ормузької протоки різко зросли ціни на нафту, газ і авіаційне паливо. Це спричинило глобальні ризики – від енергетичної нестабільності до можливих криз у виробництві чипів і продовольства.
Крім того, війна послабила міжнародні позиції США. Вашингтон фактично залишився з обмеженою підтримкою союзників, тоді як критика з боку інших країн зростає. За даними міжнародних опитувань, більше респондентів звинувачують у конфлікті саме США та Ізраїль, ніж Іран.
Парадоксально, але конфлікт також приніс вигоду суперникам США. Послаблення санкцій дозволило Ірану збільшити доходи від нафти, а Росія отримує додаткові прибутки на тлі зростання цін на енергоносії.
У самих Сполучених Штатах війна викликає дедалі більше суперечок. У Конгресі зростає скепсис щодо подальшого фінансування операції, яка може коштувати ще сотні мільярдів доларів.
Аналітики зазначають, що головною проблемою стали завищені очікування Вашингтона. Початкові цілі – зміна режиму в Ірані, повне знищення його ракетної програми та припинення впливу в регіоні – наразі залишаються недосягнутими.
"Трамп давно виступає проти дорогих, затяжних війн на Близькому Сході. Цілком ймовірно, що він неправильно оцінив природу іранського режиму, а також те, як його розміри та географія суттєво відрізняють його від Венесуели, країни, лідера якої Сполучені Штати захопили під час однієї нічної операції", - пише журнал.
На цьому тлі навіть часткові успіхи США не змінюють загальної картини. Журналісти констатують, що Іран зберіг керованість, здатність до відновлення і важелі впливу на світову економіку.