Водолази підняли з дна Середземного моря десятки масивних кам’яних блоків, які належали Александрійському маяку — одній із найвідоміших споруд античності. Виявлені фрагменти допоможуть дослідникам відтворити вигляд пам’ятки та зрозуміти принципи її будівництва.
Про це повідомило видання Daily Galaxy.
Йдеться про 22 кам’яні блоки, частина з яких важить до 80 тонн. Вони пролежали під водою століттями після руйнування маяка і нині підняті біля узбережжя Єгипту. Колись ці елементи були частиною грандіозної споруди, яка понад тисячу років слугувала орієнтиром для кораблів у порту Александрії.
Александрійський маяк збудували приблизно у III столітті до нашої ери за правління Птолемея II. Він сягав понад 100 метрів у висоту й вважався одним із семи чудес стародавнього світу. На його вершині горів вогонь, який, за оцінками, було видно на відстані до 50 кілометрів. Існують припущення, що для посилення світла використовували спеціальні дзеркала.
У XIV столітті споруда зазнала серйозних руйнувань через потужні землетруси — зокрема у 1303 та 1323 роках. У результаті маяк остаточно зник під водою, а його уламки розсіялися по дну гавані.
Підняті блоки нині вивчають у межах міжнародного проєкту PHAROS. До нього залучені фахівці Національного центру наукових досліджень Франції, Міністерства туризму та старожитностей Єгипту та Фонду Dassault Systèmes. Археологи та інженери застосовують 3D-сканування, щоб створити так званий «цифровий двійник» маяка.
За словами дослідників, нові знахідки доповнять базу з понад сотні фрагментів, які раніше вже були оцифровані під водою. Серед піднятих елементів — частини входу та фундаменту, що дає змогу точніше відтворити структуру споруди.
Очікується, що віртуальна модель допоможе не лише відтворити вигляд маяка, а й відповісти на давні питання — зокрема, як саме працювала система освітлення та чи змінювалася конструкція будівлі з часом.
Александрія в античні часи була одним із ключових центрів торгівлі та науки в Середземномор’ї. Її маяк став символом міста і відігравав важливу роль у навігації, зустрічаючи кораблі з різних куточків світу. Сучасні дослідження дозволяють поступово повернути цю пам’ятку з глибин історії — хоча б у цифровому форматі.