Різке зростання цін на енергоносії, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, посилює тиск на уряди європейських країн, змушуючи їх шукати способи підтримати домогосподарства та бізнес.
Як пише Reuters, обмежені можливості державних фінансів у деяких великих економіках означають, що масштаби допомоги можуть бути меншими, ніж після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тоді уряди витратили сотні мільярдів євро на субсидії та інші програми підтримки.
Пам’ятаючи енергетичну кризу, яка посилила проблеми зі зростанням вартості життя і викликала невдоволення виборців, країни вже почали реагувати на новий стрибок цін. Серед перших кроків – рекордне вивільнення нафти зі стратегічних резервів. Франція, Греція та Польща запровадили обмеження цін на пальне, контроль за маржею та знижки – заходи, які майже не потребують значних бюджетних витрат. У Німеччині також розглядають можливість регулювання цін на заправках. Однак уряди визнають, що цього може бути недостатньо.
"Якщо перебої з постачанням газу з Катару триватимуть кілька тижнів і ціни продовжать зростати, уряди, ймовірно, знову запроваджуватимуть субсидії", – заявив провідний аналітик S&P Global Ratings у регіоні EMEA Френк Гілл.
Країни обережно ставляться до нових витрат. Велика Британія заявила, що ще зарано заморожувати акциз на пальне, а уряд Франції відкинув заклики опозиції знизити ПДВ на бензин. В Італії розглядають можливість використати додаткові надходження від ПДВ, спричинені високими цінами, щоб профінансувати зниження паливного акцизу.
Ситуація також відрізняється від 2022 року: пандемія COVID-19 та попередня енергетична криза призвели до того, що бюджетні дефіцити в європейських країнах залишаються приблизно на 3 відсоткові пункти вищими, ніж у 2019 році. Водночас економічне зростання слабше, а витрати на обслуговування боргу зросли. Крім того, уряди вже збільшують витрати на оборону.
Попри те, що ціни на нафту цього тижня наближалися до 120 доларів за барель, майже до рівнів 2022 року, ситуація на газовому ринку менш напружена. Ціни на газ зросли більш ніж на 50% від початку війни, але залишаються приблизно у шість разів нижчими за рекорд понад 300 євро за мегават-годину, зафіксований під час попередньої кризи.
Аналітики зазначають, що через обмежені фінансові можливості нові програми підтримки, ймовірно, будуть більш точковими. За оцінками Morgan Stanley, у 2022–2023 роках енергетична підтримка в країнах єврозони становила близько 3,6% ВВП, тоді як тепер уряди можуть дозволити собі лише приблизно 0,3% ВВП на рік, щоб не порушувати бюджетні правила ЄС.
Одним із можливих джерел фінансування можуть стати податки на надприбутки енергетичних компаній, які багато країн уже запроваджували під час попередньої енергетичної кризи. Водночас експерти попереджають, що субсидії та цінові обмеження можуть підвищити попит на енергоносії і ще більше підштовхнути ціни вгору.