Російська влада публічно наполягає, що ситуація в Україні та всередині країни розвивається на її користь. Володимир Путін хвалиться "просуванням майже на всіх напрямках" і запевняє, що російська економіка "успішно долає всі виклики". Однак реальна картина суттєво відрізняється від пропагандистської, пише The Economist.
На полі бою російський прогрес мінімальний і супроводжується великими втратами. Попри заяви про захоплення Покровська, українські сили продовжують утримувати позиції. За оцінками військових блогерів та відкритих джерел, наступ РФ є "поступовим і безславним".
Російська економіка входить у найважчий період від початку повномасштабної війни:
- доходи від нафти й газу за рік впали на 22%;
- бюджетний дефіцит наближається до 3% ВВП;
- держава змушена нарощувати внутрішні запозичення, що підживлює інфляцію;
- податковий тиск зростає.
Половина бюджету спрямована на армію, ВПК та силові структури. Економістка Олександра Прокопенко попереджає: війна робить економіку "зайнятою, але бідною". У 2026 році негативні наслідки стануть очевидними.
Попри репресивну систему, суспільне невдоволення в Росії зростає. За даними соціологів, кількість росіян, які повідомляють про погіршення добробуту, утричі перевищує тих, хто говорить про покращення, а підтримка війни стає поверхневою та вимушеною. Люди дедалі частіше вважають, що їхнє оточення проти продовження бойових дій.
Згідно з дослідженнями, 88% росіян хочуть завершення війни, але лише 47% вірять, що Путін це зробить.
Ставлення до ветеранів також змінюється: лише 40% вважають їх героями, більшість — проблемою або жертвами.
Путін не демонструє готовності до миру. Навпаки, він посилює ідеологічний контроль і репресії, адже завершення війни не гарантує вирішення економічних проблем. Залежність економіки від військового виробництва робить припинення бойових дій ризиковим і для режиму, і для внутрішньої стабільності.