Євросоюз поступово готується до завершення програми тимчасового захисту для українців, які опинилися в Європі через війну. Однак кількість громадян України, які переїжджають до європейських країн, не зменшується.
Окремі держави вже впроваджують зміни в системі виплат і обговорюють посилення правил перебування та повернення тих, хто не працює або не відповідає вимогам тимчасового захисту. Фокус зібрав усе, що відомо наразі про правила перебування українців за кордоном і отримання допомоги.
ЄС готується до припинення тимчасового захисту українців та їхнього повернення додому
Рада Європейського союзу затвердила нову концепцію підтримки українських переселенців, яка передбачає поступове повернення громадян в Україну та їхню реінтеграцію в рідне суспільство. Одночасно документ відкриває можливості для переходу на інші форми проживання в країнах ЄС, коли умови в Україні стануть безпечними.
За інформацією пресслужби Ради ЄС, держави-члени отримають рекомендації надавати українцям національні посвідки на проживання на підставі працевлаштування, навчання або участі в інших освітніх програмах.
У межах концепції також передбачається впровадження програм добровільного повернення, які діятимуть обмежений час. Усі умови таких програм мають узгоджуватися з українською владою та іншими країнами ЄС.
Євросоюз підкреслює, що основною метою цих заходів є забезпечення безпечного, організованого та гнучкого процесу повернення переселенців, а також їхньої подальшої інтеграції в українське суспільство.
Українські біженці в Німеччині — що кажуть в уряді
Прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер в інтерв'ю Rheinische Post запропонував розглянути можливість повернення працездатних українців із Німеччини на батьківщину. Він підкреслив, що, попри зниження потоку мігрантів, у країні все ще залишається багато людей, які "не мають права на проживання".
Зедер зазначив, що наступним кроком мають стати послідовні репатріації та депортації, якщо українці не працюють у Німеччині. За його словами, багато хто отримує виплати, але не робить внесків у систему соціального забезпечення, що викликає невдоволення серед місцевого населення.
"Мир поки що не передбачається. Тому цілком законно розглянути можливість повернення працездатних українців на батьківщину для забезпечення безпеки в їхній країні", — заявив прем'єр Баварії. Він додав, що частка працюючих українців у Німеччині помітно нижча, ніж в інших європейських країнах, і це необхідно терміново змінити.
Крім того, Зедер висловив сумнів з приводу розміщення військ НАТО в Україні, зазначивши, що Росія ніколи б цього не допустила. На його думку, такий крок став би провісником вступу країни до Альянсу, однак бундесвер до цього не готовий.
"Він на межі можливостей, як у фінансовому, так і в особовому складі. Тому знову необхідний призов. Зрештою, від цього нікуди не дітися", — підкреслив глава уряду Баварії.
Українські біженці в Польщі — до яких змін готуватися
З 1 лютого 2026 року в Польщі запрацює нова електронна система виплат для українських біженців. Її розробило Управління соціального страхування (ZUS) спільно з Прикордонною службою, щоб точніше перевіряти право на отримання допомоги, повідомляє видання In Poland.
Усі українці, які вже отримують соціальні виплати, повинні будуть повторно подати заявки в електронному вигляді. У формі необхідно буде вказати місце навчання дитини та професійний статус заявника.
У Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) пояснюють, що мета змін — підвищити прозорість і точність даних, а також гарантувати своєчасну виплату допомоги. ZUS оброблятиме заявки постійно, щоб виплати не затримувалися.
Чинні правила залишаться чинними до 31 січня 2026 року. Протягом цього часу запланована інформаційна кампанія, яка допоможе одержувачам підготуватися до переходу на нову систему. У МВСіА уточнюють, що до кінця січня змін у порядку виплат не буде.
У відомстві попереджають, що після запуску нової системи частина людей може не подати заявки повторно або не відповідати новим вимогам. За попередніми оцінками, кількість бенефіціарів спочатку скоротиться приблизно на 10%, а потім буде поступово зменшуватися.
Біженці в Латвії — до чого готуватися українцям
У Латвії спостерігається зниження суспільної підтримки українських біженців. Такий висновок міститься в новому дослідженні, проведеному аналітичним центром Providus, присвяченому інтеграції українців і ставленню латвійського суспільства до нових прибулих.
Фахівці опитали 457 осіб у квітні-травні 2024 року, щоб оцінити, як українці адаптуються в Латвії і наскільки місцеві жителі готові приймати нових біженців. Точна чисельність українців у країні залишається невідомою: офіційні дані різняться.
"Є ті, хто зареєстрований — це понад 40 тисяч осіб. У січні їх було 43 тисячі. Але за даними Центрального статистичного управління, у Латвії проживають близько 27 тисяч українців", — пояснила дослідниця Providus Даце Мейлія.
Згідно з дослідженням, майже половина працездатних біженців (47%) знайшли роботу в Латвії, а 1010 громадян України зареєстровані як самозайняті. Однак більшість працевлаштованих працюють на низькокваліфікованих посадах — прибиральниками, кухонними працівниками та підсобними робітниками. При цьому 30% опитаних мають вищу освіту, стільки ж — середню або професійну. Лише 1% змогли влаштуватися за фахом, наприклад, у медицині, фармакології чи освіті. Головною перешкодою для якісного працевлаштування залишається необхідність знати латиську мову.
Окремою проблемою дослідники відзначили високий рівень дітей, не включених у місцеву систему освіти.
"Близько 1800 дітей не відвідують школи. За даними бюро статистики, це приблизно 30% усіх дітей", — зазначила Мейлія.
Батьки та експерти вказують, що в школах часто дотримуються звичайної програми без додаткової мовної підтримки, що обмежує можливості дітей вивчати предмети та спілкуватися з однолітками.
Українці в Британії — чи продовжиться допомога біженцям
Велика Британія продовжила дію програми Ukraine Permission Extension ще на два роки. Про це заявила міністр внутрішніх справ країни Іветт Купер. Програма надає українцям, які отримали тимчасовий захист у Сполученому Королівстві, можливість залишатися в країні на легальних і безпечних умовах.
Міністр наголосила, що підтримка України та її громадян залишається пріоритетом для Лондона.
"Ми продовжимо робити свій внесок, підтримуючи Україну та українців, які були змушені покинути свої будинки через війну", — зазначила Купер.
Крім продовження програми для українських громадян, Велика Британія підтвердила готовність і надалі надавати гуманітарну допомогу постраждалим від військових дій. Зокрема, Лондон забезпечує лікування дітей, які дістали важкі поранення в секторі Газа.
Окрема увага приділяється освіті: нова група студентів-біженців отримає можливість навчатися в британських університетах. Це рішення відображає прагнення країни поєднувати гуманітарну підтримку з розвитком освітніх можливостей для тих, хто опинився в складній ситуації.
Українські біженці в Португалії — що відомо про допомогу
Португальський уряд ухвалив рішення посилити заходи контролю за міграцією. 16 липня Національна асамблея країни проголосувала за пакет законопроєктів, спрямованих на посилення правил в'їзду і перебування іноземних громадян, зокрема й українців. Уже наступного дня президент Марселу Ребелу ді Соза підписав закон про створення нового поліцейського підрозділу, який стежитиме за мігрантами, пише видання Publico.
Новий підрозділ — "Поліція у справах іноземців" — працюватиме в аеропортах, патрулюватиме вулиці та займатиметься депортацією нелегальних іммігрантів. При цьому низка змін, що стосуються Закону про іноземців, все ще перебуває на розгляді глави держави.
20 липня прем'єр-міністр Луїс Монтенегро заявив, що президент скористається своєю конституційною функцією і уважно вивчить схвалений парламентом антиімміграційний пакет. Марселу Ребелу ді Соза може або затвердити закон, або відправити його на доопрацювання, або накласти вето.
Нові правила зачіпають як мігрантів, які вже перебувають у Португалії, так і тих, хто тільки планує приїхати. Серед основних змін — скасування так званого "висловлення зацікавленості", що дає змогу приїжджати без візи та легалізуватися на місці, а також запровадження спеціальної візи для пошуку кваліфікованої роботи.
Нагадаємо, Білорусь поскаржилася до ООН на країни-сусіди: що не сподобалося Лукашенку.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, У жовтні українці придбали рекордну кількість нових легковиків.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →