Регіональний вплив Москви на Близькому Сході продовжує падати. Це продемонструвала війна в Ірані, що почалася, і за який Росія так і не заступилася, пише The New York Times.
Видання нагадує, що Іран допоміг Кремлю дронами-камікадзе "Шахед" у перший рік його вторгнення в Україну, також допоміг Москві збудувати надважливий завод із виробництва цих безпілотників на території РФ. Цього року їхню військову співпрацю зміцнив договір про стратегічне партнерство.
"Але через п'ять місяців після підписання цього договору уряд Ірану зіткнувся із серйозною загрозою своєму правлінню з боку Ізраїлю. І Росія, крім телефонних дзвінків і засуджувальних заяв, ніде не проявляє себе", - написали автори публікації.
При цьому наголошується, що навіть після того, як іранські ядерні об'єкти та енергетичні установки було пошкоджено, а багато хто з вищих військових керівників країни вбито, все ще немає ознак того, що Москва прийде на допомогу Тегерану. Це контрастує з реакцією РФ на події в Сирії десятирічної давності, коли вони прийшли на допомогу Башару Асаду.
Співрозмовники видання підкреслюють, що частково небажання Росії надавати істотну підтримку Ірану пов'язане з тим, що російські військові сили скуті в Україні.
"Реальне питання для Москви - що вони можуть дозволити собі послати іранцям наразі в плані військової техніки, враховуючи вимоги конфлікту проти України?" - сказав NYT Томас Грем, науковий співробітник Ради з міжнародних відносин.
Однак є й інші причини. У матеріалі наводиться думка профільного експерта про те, що керівництво РФ зважує можливість зіткнення зі США та Ізраїлем у разі допомоги іранцям. А також робиться висновок, що ситуація відображає неупереджений політичний розрахунок Москви, для якої пріоритетом є власна війна проти України, а також необхідність підтримувати теплі відносини з іншими партнерами на Близькому Сході, які допомогли Москві пережити західні економічні санкції.
З посиланням на думку аналітиків стверджується, що Росія не тільки прагне поліпшити відносини з президентом США Дональдом Трампом, а й також не хоче, щоб Іран отримав ядерну зброю. Росія також виграє від стрибка цін на нафту після початку атаки.
Аналітики сказали виданню, що Путін навряд чи братиме військову участь у конфлікті або занадто агресивно озброюватиме Тегеран. Почасти ця обережність викликана побоюванням викликати відторгнення в Об'єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії - двох дедалі важливіших для Москви партнерів, які не вітали б потужніший Іран.