Конклав у Ватикані: хто може стати новим Папою

Докладніше про ключових кандидатів на посаду Папи Римського та правила виборів — в матеріалі РБК-Україна.

Papabili: хто може стати новим понтифіком

Хоча офіційно Папою Римським може стати будь-який охрещений і неодружений католик, на практиці останні 700 років очільником Католицької церкви обирали лише кардиналів.

Ще до початку конклаву ЗМІ, аналітики та експерти з релігії активно обговорюють потенційних кандидатів, яких називають papabili — ті, хто має реальні шанси стати наступним Папою.

Списки papabili формуються на основі багатьох чинників: впливовість у церкві, географічне походження, погляди на реформування Церкви, а також особистий авторитет.

За даними букмекерів, фаворитом на посаду очільника Католицької церкви напередодні конклаву з 29% у рейтингу ставок є П'єтро Паролін.

Далі йдуть: Луїс Антоніо Тагле (19%), Маттео Дзуппі (11%), П'єрбаттіста Піццабалла (9%), Пітер Ердо та Пітер Тарксон мають по 8%.

ТОП-5 кандидатів

Світові медіа та експерти прогнозують високі шанси на обрання Папою таким кандидатам:

П'єтро Паролін (Італія, 70 років)

Державний секретар Ватикану, фактично — друга людина після Папи у Ватикані. П’єтро Пароліна називають дипломатом, який має зважений підхід у своєму служінні.

Його вважають представником «центристського» крила, здатним забезпечити спадкоємність курсу Папи Франциска.

Паролін відіграв ключову роль у нормалізації відносин з Китаєм, виступав посередником у венесуельській кризі.

У 2024 році відвідав кілька міст України та зустрівся із президентом Володимиром Зеленським. На думку П'єтро Пароліна, справедливий мир в Україні можливий лише за умов дотримання державного суверенітету, і що лише самі українці можуть визначити межі компромісу у війні з РФ.

Кардинал Паролін переконаний, що пріоритетом Церкви має бути людина, а економіка — служити людству, а не навпаки. Він також підтримує захист клімату, ядерне роззброєння та гуманітарні ініціативи, зокрема допомогу мігрантам і в’язням.

Як зазначають експерти, глибоке розуміння внутрішньої політики Ватикану і авторитет роблять Пароліна одним із найімовірніших наступників Франциска.

Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни, 67 років)

Кардинал Тагле — колишній архієпископ Маніли, сьогодні очолює Конгрегацію євангелізації народів.

Відомий як «азійський Франциск» за свій теплий стиль спілкування, соціальні ініціативи і відкритість.

Тагле підтримує реформи, зокрема в питаннях сексуальної етики, шлюбу та підходу до ЛГБТ. При цьому він виступає проти абортів, зберігаючи вірність традиційній доктрині.

Тагле має високу популярність серед молодих католиків. Він активно користується соцмережами, виступає на телебаченні та навіть проводить танцювальні богослужіння.

Його азійське походження символізує глобальність католицизму. У разі обрання Тагле стане першим в історії Папою з Південно-Східної Азії.

Маттео Дзуппі (Італія, 69 років)

Архієпископ Болоньї і президент Єпископської конференції Італії. Один із найактивніших кардиналів на міжнародній арені.

У 2023-2024 роках представляв Ватикан у мирних місіях щодо війни в Україні, приїздив до Києва, але також проводив переговори з Москвою, Пекіном і Вашингтоном. Його миротворча діяльність здобула підтримку серед кардиналів Глобального Півдня.

Дзуппі — близький до католицької спільноти Сант-Егідіо, відомої своїми гуманітарними ініціативами. В італійських медіа його часто називають «Папою миру».

Дзуппі не боїться говорити про реформу ролі жінок у Церкві та необхідність відкритішого підходу до сучасного суспільства. Має прогресивне ставлення до ЛГБТК спільноти, висловлюється за права ув’язнених і проти смертної кари.

Пітер Тарксон (Гана, 76 років)

Кардинал Пітер Кодво Аппіа Тарксон — один із найвідоміших африканських діячів Католицької церкви, колишній очільник Папської ради справедливості і миру.

Він має прогресивні соціальні погляди щодо окремих питань (як-от критика криміналізації гомосексуальності в Гані) водночас із традиційною богословською позицією.

У межах своєї діяльності Тарксон брав участь в економічному форумі в Давосі та порушував тему кліматичної кризи.

Тарксон уже був фаворитом на конклаві 2013 року, але тоді Папою став Франциск. Після смерті Франциска у 2025-му Тарксон знову входить до числа papabili. Його розглядають як символ Глобального Півдня та фігуру помірних поглядів, здатну об’єднати різні течії в церкві.

П'єрбаттіста Піццабалла (Італія, 60 років)

Латинський патріарх Єрусалима — титул, що вказує на роль П'єрбаттіста Піццабалли як головного представника Ватикану на Святій Землі.

Піццабалла має францисканське коріння, тривалий час жив в Ізраїлі та Палестині, вільно володіє івритом і арабською.

Під час конфлікту Ізраїлю з ХАМАС у 2023 році саме він запропонував себе в обмін на заручників, чим здобув повагу усього християнського світу.

Піццабалла — «відносно молодий» та харизматичний. Як пише New York Times, Патріарх Єрусалима утримується від висловлювань на суперечливі теми, що може зіграти на його користь. Кандидатура Піццабалли може стати компромісом між консерваторами і реформаторами.

Що таке конклав

Конклав — це закрите зібрання кардиналів Римо-католицької церкви, яке скликається для обрання нового Папи. Назва походить від латинського cum clave — «під ключем», що означає повну ізоляцію кардиналів на час голосування.

Процедура передбачає обмеження контактів кардиналів із зовнішнім світом: жодних телефонів, ЗМІ чи листування.

Голосування відбувається двічі на день (вранці та вдень). Для обрання нового Папи необхідно щонайменше дві третини голосів.

У 2025 році конклав розпочинається 7 травня у Сикстинській капелі Ватикану. Цьому передував 9-денний період жалоби за папою Франциском, який помер від інсульту та був похований 26 квітня.

Хто обирає Папу

У виборах Папи беруть участь кардинали з різних куточків світу. Вони одночасно можуть і голосувати, і бути кандидатами на посаду понтифіка.

На конклаві 2025 очікується участь близько 135 кардиналів, які мають право голосу (за правилами, їм має бути менш як 80 років). Усі кардинали складуть присягу зберігати таємницю.

Вибори можуть тривати від кількох годин до кількох тижнів. У разі тридцяти невдалих голосувань може бути запроваджена проста більшість.

Результати виборів символізує дим з димаря над капелою: чорний — Папу не обрано, білий — Habemus Papam! («Маємо Папу!»). Традиційно після обрання понтифік виходить на балкон базиліки Святого Петра, де відбувається перше благословення.

Цікаво, що попередні два конклави у 2005 та 2013 роках тривали лише два дні. Але нинішній процес, за прогнозами експертів, може бути довшим через велику кількість нових кардиналів, які вперше зустрінуться особисто.

Так, у стінах Сикстинської капели буде присутнім українець, якого покійний папа Франциск призначив кардиналом лише наприкінці минулого року.

Це 45-річний Микола Бичок — наймолодший член Колегії кардиналів. Він представляє Українську Греко-Католицьку церкву, служить єпископом у Мельбурні.

Через молодий вік релігієзнавці оцінюють шанси Миколи Бичка стати Папою низькими, проте називають участь українця у виборах символічною і важливою.

Смерть Франциска

21 квітня 2025 помер Папа Франциск — понтифік, який очолював Католицьку церкву з 2013 року. Йому було 88. Причиною смерті став інсульт, а до цього він страждав від двосторонньої пневмонії.

Похорон відбувся 26 квітня у римській базиліці Санта Марія Маджоре за бажанням самого Франциска. На церемонії були присутні сотні тисяч вірян та понад 50 лідерів держав, зокрема президенти України та США.