Прем'єр Данії попросила Європу допомогти захистити Гренландію від Трампа, - Bloomberg

Фредеріксен здійснює турне великими столицями після вливання 2 млрд доларів на оборону арктичного острова, на який поклав око Трамп. Це частина ширшого плану з посилення патрулювання у водах Північної Атлантики.

За словами обізнаних джерел, Данія, яка зазнає практично щоденних нападок з боку нового Білого дому, вирішила не надто активно підтримувати риторику Трампа на публіці і попросила європейських союзників зробити те саме.

За словами джерел, ідея полягає в тому, щоб применшити загрози і не загострювати ситуацію.

Трамп ясно дав зрозуміти, що його плани щодо Гренландії, які сягають його першого терміну, не зникнуть. Він наполягає, що хоче захопити найбільший у світі острів з міркувань безпеки, і відмовився виключити застосування сили.

Фредеріксен відвідала канцлера Олафа Шольца в Берліні, а потім зустрілася з президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Брюсселі 28 січня.

Відповідно до стратегії Данії Фредеріксен і Шольц уникали прямої згадки про гренландську кризу у своїх заявах журналістам перед переговорами.

Проте, у тонко завуальованому посиланні на територіальні вимоги, висунуті президентом США, Шольц заявив, що непорушність кордонів є основоположним принципом міжнародного права, якого має дотримуватися кожна країна.

"Цей принцип має застосовуватися до всіх", - сказав Шольц, додавши: "Я також ясно дав це зрозуміти тут кілька днів тому: кордони не повинні переміщатися силою, кого б це не стосувалося".

Зі свого боку Фредеріксен заявила в Берліні: "Ми стикаємося з більш невизначеною реальністю, реальністю, яка вимагає ще більш згуртованої Європи і більшої співпраці. Європа, наш континент, заснована на ідеї, що співпраця, а не конфронтація, призведе до миру, прогресу, процвітання, і давайте шанувати цю ідею".

Президент США висміяв здатність Данії захищати острів, який має велике самоврядування, але не має власних збройних сил і є частиною Королівства Данія. США мають авіабазу в Гренландії з кінця Другої світової війни і мають право збільшувати там свою військову присутність, якщо вони консультуються та інформують як Данію, так і Гренландію.

Кошти на нові військові кораблі надходитимуть з наявного оборонного бюджету Данії, який було збільшено після нападу Росії на Україну. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив минулого тижня, що Данії, одному із засновників НАТО, можливо, доведеться витратити понад 70 млрд доларів на свої військові потреби до 2033 року.

Міністерство повідомило, що уряд Данії та більшість опозиційних партій домовилися почати переговори наприкінці 2025 року щодо другого пакету військових заходів в Арктиці.