Невдовзі після того, як Росія почала бомбардувати Україну, Олексій Мартиненко зібрав речі і залишив Кременчук, колись спокійне, а нині зруйноване місто, розташоване приблизно за 300 кілометрів від Києва. Він переїхав до Стокгольма і влаштувався працювати звичайним лінійним кухарем. Через рік, коли термін дії його робочої візи добіг кінця, він переїхав до одного з найбільших міст Канади.
Зміна континенту виявилася для українського іммігранта непростим завданням. Мартиненко знадобилося близько двох місяців, щоб знайти аналогічну роботу у жвавому центрі Торонто, розташованому приблизно за годину їзди від його квартири в передмісті. Але грошей було недостатньо, щоб оплачувати рахунки, тому незабаром він влаштувався на другу роботу, також як кухар, і тепер працює сім днів на тиждень на кухнях з інтенсивним ритмом роботи.
Напружена праця та висока вартість життя даються взнаки. 44-річний Мартиненко планує повернутися до Швеції. Його щомісячні витрати в Торонто включають приблизно 100 канадських доларів (73 долари США) на оплату телефону, 150 канадських доларів (110 доларів США) на проїзд у громадському транспорті, 400 канадських доларів (290 доларів США) на продукти та 1000 канадських доларів (730 доларів) США) на оренду кімнати, де кухня та ванна кімната загальні для чотирьох мешканців. Гроші, що залишилися, він відправляє рідним, які живуть в Україні. Принаймні у Стокгольмі він заробляв достатньо, щоб мати заощадження, сказав він.
"Зараз я дуже втомлююся, - розповів Мартиненко в інтерв'ю. - Я хочу повернутися до Європи, тому що у Канаді дуже важко".
Канада давно стала улюбленим місцем для приїжджих, які шукають кращого життя в країні, що процвітає. Майже чверть усіх канадців є імігрантами, а від початку конфлікту країна прйняла близько 200 тисяч українців. Однак щоденна виснажлива робота в найжвавіших мегаполісах Канади — не тільки в Торонто, а й у Ванкувері, Монреалі та Калгарі — поряд із витратами, що зростають, призводить до того, що прожити стає все важче.
Соціальні служби попереджають, що зростання цін, особливо на житло, найбільше торкається найуразливіших верств населення, часто це позначається на приїжджих. За словами Андрія Зав'ялова, співробітника відділу роботи з переселенцями Українсько-канадської соціальної служби Торонто, йому відомо щонайменше про 15 українців, які повернулися на батьківщину з найбільшої канадської агломерації — району Великого Торонто — після початку конфлікту. За його словами, немає якоїсь однієї переважної причини для від'їзду, але витрати є одним із факторів, що найчастіше згадуються.
"Людина не може знайти гроші, а їй потрібно платити дуже високу орендну плату, купувати продукти, - розповів Зав'ялов. - А такі витрати сильно б'ють по кишені іммігранта. Немає роботи, немає грошей, і вони повертаються до України, де все знайоме".
Подібні історії з життя підтверджуються новими дослідженнями, згідно з якими останніми роками все більше приїжджих вирішують залишити Канаду, оскільки погіршення доступності житла, жорстка система охорони здоров'я та робота за фахом викликають розчарування у можливостях, які надає країна.
Посилення цієї тенденції підірве амбітні плани прем'єр-міністра Джастіна Трюдо щодо запобігання економічному спаду за рахунок пом'якшення імміграційної політики. Як і в багатьох розвинених країнах, народжуваність у Канаді знижується, і населення країни скоротилося б, якби не приїжджі. Реальний валовий внутрішній продукт на душу населення стагнує протягом останнього десятиліття, а ціни на житло, що стрімко зростають, значно перевищують дохід жителів.
Рішенням уряду Трюдо стало завдання щодо залучення приблизно півмільйона нових постійних жителів на рік, і це на додаток до недавнього буму іміграції, який призвів до того, що у 2022 році щорічний приріст населення Канади склав 2,7%, що є найвищим показником серед країн із розвиненою економікою.
Тепер проблема полягає у їх утриманні. Прибулим доводиться долати цілу низку проблем, починаючи від вартості житла. Навіть у невеликих містах Канади спостерігається дефіцит пропозицій оренди, оскільки підвищення відсоткових ставок відлякує потенційних покупців, створюючи жорстку конкуренцію за орендоване житло. За даними дослідницької компанії Urbanation, середня вартість оренди житла в Канаді у вересні досягла рекордного рівня 2 149 канадських доларів (1563 долари США), що більш ніж на 11% вище, ніж роком раніше. У Торонто вона склала 2614 канадських доларів (1900 доларів США), що становить майже весь дохід до відрахування податків людини, що працює повний робочий день за мінімальну зарплату.
Зростають та інші витрати. За словами Бенджаміна Рейтзеса, інвестиційного аналітика Банку Монреаля, інфляція хоч і сповільнюється, але все ще становить 3,8%, що "надто багато для комфортного життя". У вересні вартість продуктів харчування зросла на 5,8% у річному вирахуванні, а ціни на бензин підскочили на 7,5%.
Звісно, багато приїжджих прагнуть залишитися в країні. За словами Зав'ялова, більшість українських переселенців, з якими він спілкувався, висловили своє захоплення Канадою, різноманітністю її населення, громадською системою охорони здоров'я та застарілою, але все ще ефективною схемою соціальних гарантій та компенсацій. Рішення про те, чи повернутися в Україну, чи залишитися в Канаді, приймається не лише через високу вартість життя, відіграють роль також близькість до військових дій, безпека або почуття патріотичного обов'язку.
Сукупність цих міркувань спонукала Анну-Марію Ляховецьку планувати повернення в Україну, як тільки це стане безпечним. Сімнадцятирічна дівчина переїхала до Німеччини після загибелі батька на фронті, а потім перебралася до Канади і лише сім місяців тому приїхала до Торонто. Тепер вона хоче повернутися частково для того, щоб уникнути труднощів життя в новій країні, а частково для того, щоб допомогти військовим. Вторгнення російських військ в Україну, за її словами, підштовхнуло її до того, щоб зробити кар'єру в політичній організації.
"Жити тут дорого, - каже вона. - Але ще я хочу повернутися, щоб допомогти своїй країні".
За даними мережі соціальних служб "Надання притулку українцям", основна частина українських імігрантів у Канаді зосереджена в Онтаріо, густонаселеній провінції країни. Згідно з даними про фінансову допомогу, 40% українських іммігрантів, які недавно приїхали, влаштувалися в Онтаріо, 21,4% — в Альберті і 10,3% — у Манітобі.
Олександр Галик, 50 років, прибув до Канади у березні разом зі своїм двадцятип'ятирічним сином прямо з України. Будучи інженером на батьківщині, він влаштувався працювати майстром-мебляром на півночі Торонто, оскільки не мав підтвердженого диплома про вищу освіту. Його син тим часом знайшов високооплачувану роботу в аеропорту.
"Що стосується мого сина, то я думаю, що він залишиться тут надовго і, можливо, збудує своє майбутнє, - сказав Галик. - Але для мене, чесно кажучи, життя в Канаді набагато дорожче, ніж в Україні чи Європі. Там я досвідчений співробітник і можу знайти роботу із гарною зарплатою".
Нагадаємо, Жителі Заходу все більше переконуються, що світ рухається до глобальної війни, - Politico.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Рада спорожніла, у залі зареєструвалася критично мала кількість народних депутатів.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →